• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть, функції та структура ринку. Умови його функціонування та інфраструктура ринку.

ПЛАН

1. Суть, функції та структура ринку. Умови його функціонування та інфраструктура ринку.

2. Суть попиту та пропозиції. Чинники, що визначають величину попиту.

3. Закон попиту та пропозиції. Механізм утворення ринкової (рівноважної) ціни.

4. Еластичність попиту та його види.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа».- 1999. – С.
2. Мочерний С. В. Економічна теорія.- К.: «Академія».- 1999. – С.
3. Ніколенко Ю. В. Політекономія. – К.: «ЦУЛ». – 2003. – С.
4. Панчишин С. Економіка. – К.: «Либідь». – 2004. – С.

Функції ринку:

1) ціноутворююча функція – остаточне визначення вартості товарів і послуг, їх ціннісних еквівалентів у процесі реалізації, перетворення продукту праці на товар, втіленої у продукті суспільно необхідної праці і корисності – у вартість;

2) регулююча – остаточне узгодження обсягів виробництва і споживання, а отже, пропозиції і платоспроможного попиту як щодо загального обсягу, так і стосовно асортименту товарів і послуг. Таку саму роль виконує ринок в узгодженні пропорцій між нагромадженням і споживанням та інших;

3) спонукача – спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати виробництва (тобто витрати на окремому підприємстві) порівняно із суспільно необхідними, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їх якостей та споживчих властивостей, що на макрорівні виявляється у стимулювання НТП, ефективності суспільного виробництва;

4) інтегруюча – забезпечення безперервності всіх сфер суспільного відтворення (зокрема прямого та опосередкованого зв’язку між виробництвом і споживанням) як основи цілісності національної економічної системи, а також її взаємозв’язку з іншими національними економіками у масштабі світового ринку через прямі та зворотні економічні зв’язки;

5) контролююча – сприяння контролю споживачів над виробництвом, посиленню економічності споживання шляхом зіставлення грошових доходів із цінами;

6) функція розвитку – стимулювання конкуренції між виробниками товарів та послуг в межах окремих країн і світового господарства, а отже, рушійних сил розвитку економіки;

7) функція санації – очищення економічної системи від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції. Це унеможливлює або значно послаблює виробництво заради виробництва, тобто знижує витратний характер економіки;

8) інформаційна - постійна наявність таких ринкових сигналів, як ціни, ставки за кредит тощо, з допомогою яких можна оперативно змінювати плани господарської діяльності.

Деякі функції ринку негативно впливають на зміну окремих аспектів економічної системи, тобто є дисфункціональними:

1) функція провокування та здійснення банкрутства – диференціація товаровиробників, неминучість банкрутства частини з них;

2) функція породження монополістичних тенденцій в економіці – концентрація виробництва і власності, а також централізація власності, що на певному етапі призводить до виникнення монополій передусім у сфері обміну, до яких належать синдикати і трести;

3) функція диспропорційності – нерівномірність у розвитку окремих галузей, регіонів, у тому числі в межах світового господарства. Ця функція ринку посилює дію закону нерівномірності економічного розвитку, диференціацію капіталістичного відтворення і, як наслідок, нерівномірність у відтворенні робочої сили, відносин економічної власності;

4) антисоціальна функція – нерівномірний розподіл економічної власності в суспільстві, соціальна незахищеність окремих соціальних верств і груп населення;

5) антиекономічна – ринок посилює наростання інфляційних процесів в економіці, поглиблює економічні кризи, сприяє зростанню кількості безробітних;

6) антиекологічна – відсутність внутрішніх ринкових стимулів до збереження природи (як наслідок – на певному етапі розвитку капіталістичного способу виробництва виникає екологічна криза);

7) платіжнозвужуюча – зниження платоспроможного попиту спо­жи­вачів шляхом штучного підвищення цін підприємствами-монопо­ліс­тами, гіпертрофованої реклами тощо.

Для ефективного функціонування цивілізованого ринку необхідні такі умови:

- існування індивідуальної (приватної) власності, колективної (у формі акціонерних компаній, кооперативів, власності трудових колективів тощо), державної (муніципальної, регіональної) власності, а також змішаної власності;

- розвинуте антимонопольне законодавство та дієві механізми його реалізації певною мірою послаблюють монополістичні тенденції в економіці й сприяють ефективному функціонуванню сучасного ринку;

- ефективна система економічного, правового, адміністративного регулювання економіки державою (за переважання економічних методів);

- доступність всебічної інформації про ринок;

- конкурентна боротьба між різними суб’єктами підприємницької діяльності;

- розвинутий і розгалужений комплекс об’єктів власності, які можуть стати об’єктом купівлі-продажу;

- наявність ринкової інфраструктури, тобто комплексу інститутів, підприємств, служб та установ, які забезпечують обслуговування ринку, купівлю-продаж різних об’єктів власності;

- свобода господарської діяльності, що передбачає здатність суб’єктів господарювання самостійно вибирати партнерів і заключати з ними контракти, договори за взаємовигідними цінами, вільно розпоряджатися частиною прибутку (після сплати податків), різними ресурсами, незалежність у прийнятті інших господарських рішень, що поєднується з відповідальністю за економічно необґрунтовані рішення, господарювання на принципах господарського розрахунку (самоокупності, самофінансування та ін.) тощо;

- поступова і наростаюча інтегрованість національної економічної системи у світове господарство передусім через механізм міжнародного поділу праці;

- наявність економічно доцільного доступу до джерел фінансування – низьких ставок за банківські кредити, сприятливого інвестиційного клімату в країні тощо.

Інфраструктура– сукупність базових галузей (або матеріальна основа економічної системи) та сукупність економічних відносин (передусім відносин економічної власності), що виникають і розвиваються у процесі діяльності людей щодо використання об’єктів інфраструктури та привласнення умов і результатів такої діяльності, а також державного регулювання цих галузей.

Під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію.

Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну, науково-дослідницьку інфраструктури ринку.

До організаційно-технічної інфраструктури ринку належать товарні біржі, аукціони, торгові доми в торгові палати, холдингові й брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, інжинірингові фірми, сервісні центри, пункти прокату й лізингу, державні інспекції, різного роду асоціації підприємств і споживачів, транспортні комунікації і засоби оперативного зв’язку.

Фінансову-кредитну інфраструктуру ринку утворюють банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій.

Науково-дослідницька інфраструктура – наукові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади.

Функції, що виконує інфраструктура:

1. постачання різних видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінан­со­вих, інформаційних) між функціонуючими підприємствами та орга­ніза­ція­ми, виробниками і споживачами;

2. купівля-продаж різноманітних товарів;

3. забезпечення інформацією учасників ринку;

4. підвищення ефективності роботи суб’єктів регульованих ринкових відносин внаслідок їх спеціалізації;

5. організаційно-правове оформлення регульованих ринкових відносин;

6. відображення економічної кон’юнктури загалом, найважливіших видів ринку зокрема;

7. сприяння процесу державного регулювання економіки та контролю над ринковими процесами.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
4. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
5. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
6. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
7. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
8. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
9. Амортизаційні відрахування: суть, значення, види
10. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
11. Аналогія як умовивід
12. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА

Переглядів: 1090