МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема 8. Діагностика виробничого потенціалу підприємства8.1. Поняття, зміст і склад виробничого потенціалу. 8.2. Теоретичні основи діагностики виробничого потенціалу підприємства. 8.3. Ресурси підприємства: облік і оцінка, формування виробничих фондів, ресурсів праці.
8.1. Поняття, зміст і склад виробничого потенціалу.
Економіка нашої країни все більшою мірою здобуває ринковий характер, при цьому підприємства для оцінки своєї діяльності продовжують застосовувати лише стандартні методики фінансового аналізу, що базуються на розрахунку різних коефіцієнтів фінансової стабільності, платоспроможності тощо. Багато підприємств вже нагромадили «вантаж» інформації про свою виробничо-господарську діяльність, однак, як користуватися цією інформацією при підготовці стратегічних управлінських рішень, керівники й менеджери підприємства, як правило, не знають. Через ці та інші причини, у наш час технології, за допомогою яких підприємство може оцінювати свій поточний стан і формувати ефективні й результативні стратегії майбутнього розвитку, зазнають значних змін. Різко постає питання про вибір інструментарію оцінки потенціалу підприємства, що дозволить оперативно визначати внутрішні можливості й слабкості підлеглої господарської одиниці, виявляти скриті резерви з метою підвищення ефективності її діяльності. Науковий інтерес до проблеми оцінки потенціалу промислового підприємства змушує звернутися до аналізу накопиченого теоретичного матеріалу. Наприкінці 1970-х, початку 1980-х рр.. вийшло багато публікацій, що містять різні аспекти поняття «потенціал». У більшості робіт відзначається важливість вивчення проблем оцінки потенціалу й вказується на існування значних розходжень у визначенні самого поняття «потенціал», його сутності, складу й співвідношення з іншими категоріями. В етимологічному значенні термін «потенціал» походить від латинського. У словнику іноземних слів І.А.Васюкової наводиться тлумачення терміна як міць, чинність. У Великій Радянській Енциклопедії визначається термін «потенціал» як «…кошти, запаси, джерела, що є в наявності й здатні бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певних цілей, здійснення плану; рішення якого-небудь завдання; можливості окремої особи, суспільства, держави в певній області». Більшість публікацій по теорії потенціалів присвячена такому оціночному показнику як економічний потенціал підприємства. А.І.Самоукін2 вважає, що економічний потенціал необхідно розглядати у взаємозв'язку із виробничими відносинами, властивими кожній суспільно-економічній формації, що виникають між окремими працівниками, трудовими колективами, а також управлінським апаратом підприємства, організації, галузей народного господарства в цілому з приводу повного використання їхніх здатностей для створення матеріальних благ і послуг. У даному визначенні, підкреслена досить важлива риса економічного потенціалу. Однак, економічний потенціал рівною мірою залежить від рівня розвитку виробничих сил. У словнику «Управління соціалістичним виробництвом» під редакцією О.В.Козлової дається визначення економічного потенціалу як економічних можливостей країни, що залежать від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, наявності трудових і виробничих ресурсів, ефективності господарського механізму. У даному визначенні не вказується про які конкретно економічні можливості йде мова. Незважаючи на різноманітні інтерпретації розглянутого поняття, можна відзначити ряд моментів, які будуть властиві для більшості підходів. 1. У структурі ринкового потенціалу окремим блоком виділяють ресурси, які перебувають в розпорядженні підприємства. При їхній класифікації найчастіше говорять про трудові, інформаційні, фінансові й матеріальні (виробничо-технічні) ресурси. Трудові ресурси іноді пропонується розглядати як інтелектуальні. Більшість авторів надають їм першорядне значення, тому що люди – є найважливішим ресурсом кожної організації і є центральною ланкою в будь-якій системі управління. З метою стратегічного аналізу людські ресурси підрозділяються на три складові - особи, що приймають рішення, колектив підприємства (співробітники як єдине ціле) і персонал як трудовий потенціал. Доцільність такого підходу багато в чому залежить від глибини аналізу й рівня системи стратегічного управління на підприємстві в цілому. 2. Крім ресурсної складової в сучасній економічній науці виділяють блок управління. У ньому, як правило, розрізняють три підсистеми: планування - націлена на виявлення майбутнього потенціалу успіху; реалізації – її завданням є створення нового потенціалу й перетворення існуючого у фактори успіху; контролю - виконує функції перевірки ефективності здійснення планів та рішень і постійного контролю за вірогідністю планових передбачень 3. Прийнятна й позиція поділу функції управління на п'ять складових: планування, організація, контроль, мотивація й координація. І той, і інший підхід повністю охоплює систему управління. У цьому випадку ми стикаємось з однаковими за змістом поняттями, але представленими в різних інтерпретаціях, що в цілому не міняє суті. До предметних складових потенціалу промислового підприємства необхідно віднести: • ринковий потенціал:потенційний попит на продукцію й частка ринку, займана підприємством, потенційний обсяг попиту на продукцію підприємства, підприємство й ринок праці, підприємство й ринок факторів виробництва; • виробничий потенціал: потенційний обсяг виробництва продукції, потенційні можливості основних коштів, потенційні можливості використання сировини й матеріалів, потенційні можливості професійних кадрів; • фінансовий потенціал:потенційні фінансові показники виробництва (прибутковості, ліквідності, платоспроможності), потенційні та інвестиційні можливості. Таким чином, виробничий потенціал підприємства – це сукупність ресурсів, створених для здійснення бізнесу, а також здатність підприємства до використання даних ресурсів в процесі виробництва. Кількісні і якісні параметри цих ресурсів визначають виробничу спроможність підприємства. Виробничий потенціал підприємства характеризує можливість випуску продукції та надання послуг і може слугувати тільки передумовою, але не мірою корисного ефекту. Всі елементи виробничого потенціалу слугують одній загальній меті, що стоїть перед підприємством. Сукупні елементи підприємства взаємопов’язані і взаємодіють. Виробничий потенціал повинен повністю відповідати вимогам, що пред’являються до виробничих систем. Система економічних оцінок виробничого потенціалу підприємства включає: 1. потенційна річна виробнича потужність у розрахункових одиницях, розгорнута по видах основної й побічної продукції; 2. потенційний річний валовий обсяг випуску робіт, послуг (виторг), у грн.; 3. потенційна величина доданої вартості, умовно-чистої або кінцевої продукції, у грн.; 4. потенційний чистий річний доход/обсяг виготовленої чистої продукції; 5. потенційний річний балансовий прибуток від діяльності при можливих варіантах цінової стратегії підприємства, у грн.; 6. потенційний чистий прибуток після сплати податків, у грн. Для того, щоб виробничий потенціал підприємства зміг забезпечити ефективний і прибутковий процес відтворення, він повинен мати здатність до самовідтворення. На практиці ця здатність підтверджується системою ремонтів і модернізацією основних фондів підприємства, збільшенням у структурі промисловості кількості комплексних підприємств, що займаються технічним переозброєнням і реконструкцією виробництва та ін. На рис. 1 зображена структура виробничого потенціалу підприємства.
Рис. 1. Структура виробничого потенціалу підприємства Виробнича спроможність підприємства визначається кількістю використаних знарядь праці, їх техніко-економічними показниками відтворення шляхом капітального ремонту та модернізації. Знаряддя праці взаємозамінні з іншими видами ресурсів. Характеристики знарядь праці адекватні характеристикам виробленої продукції. Вони в повній мірі відповідають системним вимогам виробничого потенціалу підприємства і є його елементом.
Читайте також:
|
||||||||
|