• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 8. Україна і Друга світова війна (1939-1945 рр.)Рух опору.

1. Радянсько-німецькі договори 1939р. і західноукраїнські землі.

2. Напад Німеччини на СРСР. Початковий період війни.

3. Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.

4. Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення Другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини і її сателітів.

Література:

В.В.Світлична Історія України, К. 2005 ст.251-266

1. В 30-ті роки значно ускладнились міжнародні відносини внаслідок кризи 1929-1933р. у провідних країнах світу. В результаті сформувались 2 блоки держав: США, Великобританія, Франція, з одного боку, та Німеччина, Італія, Японія з іншого. Останні створили Антикомінтернівський пакт проти СРСР. Тут до влади прийшли фашистські режими, які прагнули до світового панування. США, Великобританія і Франція підтримували цю політику( 1938-Судети-до Німеччини; 1939р. – дозволили окупацію Угорщиною Закарпатської України).Головне – вони хотіли спрямувати агресію проти СРСР і тому потерпіла поразки спроба створення системи колективної безпеки. І Сталін пішов на союз з Німеччиною. 23.08.1939р. був підписаний радянсько-німецький Договір про ненапад та секретний протокол про розподіл сфер впливу у Європі. До СРСР необхідно було приєднати: Фінляндію, Естонію, Латвію, Західну Білорусь, Західну Волинь і Східну Галичину. Німеччина отримувала свободу дій у Європі. І 1 вересня 1939 року розпочала ІІ світову війну нападом на Польщу. СРСР за 12 днів з 17.09.39р. зайняв територію Західної України і Західної Білорусії і пояснив це захистом проти фашизму.

28 вересня 1939 року союз Німеччини і СРСР був скріплений Договором про дружбу і кордони: СРСР – забирав під сферу впливу Литву, Бессарабію і Північну Буковину, останні були приєднані до СРСР у червні 1940 року. До Німеччини відходили Лемківщина і Холмщина.

Незабаром відбулося офіційне оформлення входження цих земель (жовт.– лист 1939, серпень 1940р.) до складу УРСР.

Після цього почалась активна радянізація західноукраїнських земель, яка мала суперечливий характер:

Позитивні наслідки: забрали польські маєтки і передали українцям; відбулася українізація освіти і ліквідації неписьменності; запровадили безкоштовне медичне обслуговування; створення системи соціального забезпечення.

Негативні: створений був репресивний режим:;

- розгромлені всі політичні партії і громадські організації, арештували власників підприємств і банків, уніатів, землевласників, розстріляли польських офіцерів(1940р. – Катинь, Харків). Всього репресували 10% населення.

- розпочалась примусова колективізація села;

- утворилась командно-адміністративна система управління;

- органи влади залежали від КПУ;

- ліквідоване релігійне майно, релігійні заклади.

В цілому об’єднання західноукраїнських земель з УРСР мало історичне значення : вперше за декілька століть українці опинились в межах однієї держави, хоч режим і не відповідав інтересам держави.

2. Початок війни для Радянського Союзу був несподіваним, оскільки Сталін не вірив у порушення договору з Німеччиною. 22.06.0141р. гітлерівці напали на СРСР. Їх союзниками були Фінляндія, Румунія, Італія, Словаччина.

Планом «Барбаросса» передбачалось захоплення німцями СРСР за 2-2,5 місяці по лінії Архангельськ-Астрахань. Німці наступали у 3-х напрямках:

1) Західному – на Ленінград;

2) Центральному – на Москву;

3) Південному – на Київ.

Україна повинна була стати плацдармом для наступу на Кавказ і Закавказзя. Гітлерівці планували виселити з України мільйони людей і заселити німцями, а частину земель передати союзникам.

Обороняв Україну південно-західний фронт на чолі з Я Черевіченком. На кінець 3-го тижня німці захопили територію вглиб України на 300-350 км., у Північному напрямі – на 500км. , у центральному – на 600км. Червона Армія втратила 850 чоловік(у 10 разів більше за Німеччину).

Причини поразок радянських військ:

- прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної ситуації;

- неукомплектованість Червоної Армії командирськими кадрами (репресовано 20% їх напередодні війни)

- незавершеність заходів по зміцненню західних кордонів.

У перший період війни були такі оборонні операції: 7.07.- 26.09.1941р. – оборона Києва, коли Червона Армія втратила 665 тис. солдат і офіцерів.

5.08. – 16.10.1941р. – оборона Одеси;

30.10.41р. – оборона Севастополя(300 днів)

Наприкінці 1941р. гітлерівці окупували майже всю Україну.

Сталінське керівництво прийняло рішення про створення Ставки головнокомандувача, розіслало Директиву прифронтовим областям про захист; створено було державний комітет оборони на чолі зі Сталіним, почали формуватись дивізії ополчення, евакуація на схід матеріальних і людських ресурсів. З України було евакуйовано понад 550 підприємств, АН України, вузи, 3,5 млн. робітників. Все, що не можна було вивезти, знищили.

5-6 грудня 1941 року відбулася перша велика перемога радянської армії під Москвою, але у 1942році були невдачі – під Харковом(травень 1942р.) коли загинули 3 армії і 40 тис. чоловік попало у полон; у Криму – захопили Севастополь.

22 липня 1942 року після захоплення міста Свердловська Ворошиловградської області німці остаточно окупували Україну.

3. Захопивши Україну, німці розчленували її:

- Буковина, Одеська, Ізмаїльська обл., частина Вінницької та Миколаївської області були віддані Румунії;( «Трансністрія»)

- Галичина разом з польськими територіями ввійшла до складу окремого генерал-губернаторства

- 63,6% території України входило до Рейхскомісаріату «Україна» на чолі з Е.Кохом.

- Чернігівська, Сумська, Харківська область та Донбас були підпорядковані військовому командуванню.

1. Українців масово почали знищувати, особливо євреїв ( Бабин Яр – 220 тис, Дробицький ЯР – 60 тис ) , Яківський концтабір у Львові – 160 тисяч осіб ). Всього ж за окупацію було вбито 3,9 млн. мирного населення і 1,3 млн військовополонених;

2. гітлерівці грабували матеріальні і людські ресурси. До Німеччини вивозились продовольство, обладнання, сировина, чорнозем. На примусові роботи вивезено 2,4 млн чоловік. Німці зберегли колгоспи.

3. обмежувалось постачання міст продовольством, медобслуговуванням, освітою.

«Новий порядок» викликав рух Опору, який мав 2 течії:

1) Радянський ( партизани і підпільники)

2) Національно – визвольний (ОУН )

Радянський рух опору

Дії партизанів координував Український штаб партизанського руху на чолі з М. Попудренком, О. Сабуровим, І. Боровиком, П. Вершигорою, М.Наумовим

Форми боротьби партизан:

- диверсії на мостах і лініях зв’язку,

- розгром штабів,

- диверсії на залізницях (1943р – рейкова війна ),

- рейди в тил ворога ( С.Ковпак ).

В Україні діяли 21 підпільний обком партії і 9 обкомів комсомолу , які організовували підпільний рух.

Загальна чисельність партизан складала від 500 до 20 тис. чол..

3. Національно – визвольний рух Опору прагнув до відродження незалежної української держави. До початку війни ОУН співробітничала з німцями. В німецькій армії був створений Легіон українських націоналістів, але спробу проголосити незалежну Україну 30.06.1941р у Львові не підтримала Німеччина. Керівників ОУН було заарештовано, почався терор проти них. ОУН розгорнула партизанські загони, які у жовтні 1942 року об’єднались в УПА на чолі з Р.Шухевичем ( Тарас Чупринка ) ОУН-УПА вів боротьбу проти радянської влади і польської. У жовтні-листопаді 1943 року вони провели 47 боїв проти радянських партизан. УПА нараховувала від 30-40 тис до 100 тис чоловік. Боротьба радянської влади проти ОУНівців продовжувалась до 1951 року.

4. Визволення України було започатковане Сталінградською битвою. Перші населені пункти були звільнені у грудні 1942 року, масове ж звільнення відбулося після Курської битви 5.07-23.08.1943року. 23.08.1943 року – звільнено Харків, 6.11.1943 року – Київ.

У 1944р здійснено було ряд наступальних операцій:

- Житомирсько-Бердичівська ( грудень 1943-січень 1944р);

- Корсунь-Шевченківська ( січень-лютий 1944р);

- Рівненсько-Луцька( січень-лютий 1944р);

- Криворізька ( січень-лютий 1944р);

- визволення Одеси і Миколаєва ( березень-квітень 1944р);

- Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944р);

- Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944р).

У ході визвольних операцій загинуло 3,5 млн воїнів

Війна завершилась 8.05.1945 року капітуляцією Німеччини, а 2.09.1945 року капітулювала Японія.

Українці воювали проти фашизму у складі СРСР, антифашистського руху опору у складі американської, канадської, австралійських частин на території України і європейських країн. Загинуло 6 млн українців, кожний 3-й загинув, кожний 2-й став інвалідом. Серед керівників боротьби проти німців було багато українців: А.Єременко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, І.Черняховський, П.Рибалко, М.Москаленко.З 15 фронтів, які діяли в період війни. більше половини очолювали українці. Великий внесок внесли працівники тилу, вчені, медики, діячі літератури і мистецтва.

Втрати України

Україна втратила понад 10 млн військових і цивільних людей.

Матеріальні втрати досягли 1,5 трильйонів крб., зруйновано було 714 міст і містечок, 28 тис сіл, 16150 промислових підприємств, 18 тис медичних закладів, 33 тис закладів освіти.

Україна внесла значний внесок у перемогу над гітлерівською Німеччиною у Другій світовій війні.

Питання для закріплення матеріалу:

1.Які радянсько-німецькі договори були підписані напередодні Другої світової війни? Який їх вплив на долю України

2.Назвіть причини поразки радянських військ у перший період війни.

3.Коли була повністю окупована гітлерівцями Україна?

4.Назвіть два рухи опору в Україні.

5.Коли була повність визволена Україна від фашистів?

6.Який внесок України у перемогу над гітлерівською Німеччиною і її союзниками

Читайте також:

1. I світова війна
2. I. Грецький період (друга половина VII — середина
3. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
4. Арабо-ізраїльська війна 1967 р.
5. Арабо-ізраїльська війна 1973 р. та Кемп-Девідська мирна угода.
6. Бистрість – це здатність людини до термінового реагування на подразники та до високої швидкості рухів, що виконуються при відсутності значного зовнішнього опору.
7. В'єтнамська війна 1957-1975 років.
8. В. Друга теорема про розклад.
9. Велика Вітчизняна війна СРСР.
10. Вересня 1939 р. з нападу фашистської Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна.
11. Вид заняття: лекція
12. Вид заняття: лекція

Переглядів: 1244