МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Предмет і завдання історії туризмуПлан Лекція №1. Історія світового туризму від найдавніших часів до ХVІІ ст. Нові складові у сфері гостинності в ХV – ХVІ століттях У XVI ст. в Англії поширилися таверни для простолюдинів, вони називались ординарними; в них за загальним столом подавали чергові страви за фіксованою ціною. Постоялі двори в континентальній Європі поступались англійським по всім показникам. Навіть у ті часи, коли мандрівники були невибагливими до комфорту, більшість британців, подорожуючи Європою, вжахались від умов проживання в постоялих дворах, які були просто убогими в порівнянні з британськими. В Англії у XVI ст. улюбленим видом транспорту для пересування на далекі відстані суходолом стала поштова карета.По дорозі поштова карета робила декілька зупинок у придорожніх тавернах або постоялих дворах, які в подальшому стали називатися поштовими станціями. Серед інших закладів у системі гостинності можна назвати кав’ярні, які з’явились у XVI ст. у Венеції, де можна було випити чашечку кави та поспілкуватись. Кав’ярні з’явились в Європі завдяки успішній торгівлі зі Сходом і перейняттю європейцями деяких східних традицій. Після XVII ст. чай та кава стають традиційними гарячими напоями у Європі, спочатку в заможних домах, а потім і серед інших верств населення. У 1528 р. Іспанія зустрічала конкістадора Ернана Кортеса. Серед дивних речей, привезених ним з Нового Світу, були дорогоцінні какао-боби і дарований ацтеками секрет приготування пряного какао-напою, що відновлював сили. Так почалася історія шоколаду – продукту, що довгий час залишався привілеєм королів і знаті. “Тільки багатий і благородний міг дозволити собі пити шоколад”, – писав у XVI ст. іспанський історик Овієдо. Аристократія обожнювала французькі “Бутіки гарячого шоколаду” і англійські “Шоколадні будинки”. Першим закладом ресторанного типу вважається Tour d’Argent що відкрився в Парижі у 1533 р. і протягом століть залишався унікальним у своєму роді закладом.
1. Передумови виникнення подорожей і туристсько-екскурсійної роботи в суспільстві: · предмет та завдання спецкурсу “Історія розвитку та організація туристсько-екскурсійної роботи”. Методологічні засади вивчення. Історія туризму, зміст та основні поняття (туризм, суб’єкти туристичної діяльності, турист, туристична індустрія). Історія туристсько-екскурсійної роботи в світі: загальна характеристика; · основні чинники виникнення подорожей і туризму; · історичні етапи розвитку туризму; 2. Подорожі в стародавньому світі: · загальна характеристика розвитку подорожей в стародавньому світі; · розвиток мореплавства в стародавній Фінікії; · подорожі стародавніх греків; · подорожі в стародавньому Римі; · загальні риси подорожей в античному світі; · значення мандрівництва у формуванні тогочасного світогляду. 3. Подорожі в епоху Середньовіччя (V – перша половина ХV ст.). · соціально-економічна характеристика розвитку і види подорожей в епоху Середньовіччя; · розвиток мореплавства в VІІ – ХV ст. в Арабському світі; · подорожі вікінгів у VІІІ – ХІІ ст.; · розвиток інфраструктури для подорожуючих в епоху Середньовіччя. 4. Подорожі та великі географічні відкриття в другій половині ХV – ХVІ ст. · соціально-економічна характеристика та чинники розвитку подорожей в епоху Відродження; · розвиток мореплавства та Великі географічні відкриття; · нові складові у сфері гостинності у ХV – ХVІ ст.; Історія туризму – це наука, яка вивчає подорожі та туризм, чинники їх появи та розвитку в суспільстві з найдавніших часів до наших днів. Історія туризму в своїх дослідженнях спирається на допоміжні історичні дисципліни: археологію, палеографію, нумізматику, етнографію. Історія подорожей і туризму тісно пов’язана з історією культури, яка показує логіку розвитку культури, вивчає характерні культурні риси різних епох і відповідні типи та моделі “людини, яка подорожує”. Завдання лекції: Ø розкрити витоки туризму в історії культури, прослідкувавши динаміку розвитку подорожей, їх мотиви, завдання та соціокультурні наслідки; Ø розглянути історію подорожей і туризму в зв’язку з певним типом культури, виявити особливості їх мотивації; Ø прослідкувати зміни в географії подорожей і туризму в різні періоди історії; Ø на основі опису традицій гостинності народів світу показати напрями формування системи гостинності; Ø виявити об’єктивні передумови становлення організованого туризму і зрозуміти тенденції його розвитку і національну специфіку; Ø розкрити особливості українського туризму, його історію на різних етапах, проаналізувати сучасний стан вітчизняного туризму. Історія подорожей і туризму як наука має свій понятійний апарат. Основними термінами норм. курсу є: подорож, мандрівник, прочанство, пілігрим, туризм, турист, туристична послуга, туристичні ресурси, туристична індустрія, тур, гостинність.Оскільки наука про туризм знаходиться в стадії формування, то зустрічаються різні тлумачення термінів, часу їх появи у вжитку та походження. Термін “туризм”з’явився у Франції у XVIII ст.; у перекладі з французької мови дослівно означає: “мандрівка заради задоволення”;а турист– це людина, яка здійснює мандрівку. Деякі дослідники вважають, що цей термін має англійське походження і з’явився у XIX столітті. Оскільки англійська і французька мови ґрунтуються на латині, то можна погодитися, що слово “туризм” походить від латинського іюгпиз, що в перекладі означає: “рух по колу”. Підтвердженням «англійської версії» походження слова “туризм” можна вважати той факт, що на початку XIX ст. в Англії побачила світ книга “Anecdotes of English”? в якій мандрівник був названий туристом. Але приблизно в той же час у Франції вийшов друком словник французької мови, який включав визначення туризму. Отже, якщо на початку XIX ст. слово “туризм” було введено в літературний вжиток, то у реальному житті воно з’явилось і почало використовуватись, вочевидь, ще у XVIII столітті. Пізніше, у 1838 р. вийшли друком написані відомим французьким письменником Ф.Стендалєм “Спогади туриста”, що дає підстави деяким дослідникам вважати Ф.Стендаля “хрещеним батьком” слова “турист”. У другій половині XIX ст. слово “туризм” увійшло до багатьох мов народів світу. В російській мові цей термін з’явився пізніше. Так, в “Энциклопедическом словаре” Брокгауза і Ефрона (1902 р.) ще не вміщено статті “туризм”, а сам термін вживається лише в розділі про історію подорожей на велосипедах. Час появи слова в літературних джерелах може не співпадати з появою слова, яке визначає і конкретизує певне суспілне явище в реальному житті суспільства. Одним із важливих понять, які застосовуються в історії подорожей та туризму, є “гостинність”. Здійснення подорожей було б неможливим, якби мандрівникам ніде було зупинитися на ночівлю та отримати харчування. Термін “гостинність” походить від давньофранцузького слова “hospise”, що означає: “будинок для подорожуючих”. В наш, час під гостинністю розуміють сукупність засобів розміщення, харчування і розваг для туристів, а також традицій прийому гостей в різних культурах. Читайте також:
|
||||||||
|