Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Р. – заходи в галузі ОСВІТИ.

План

Тема: Культура України в ХХ столітті

Лекція № 7

Присвоєній категорії, сертифікованою системою управління якістю

Відповідністю готелю або аналогічного йому засобу розміщення

Категорії, занесення сертифікованої послуги з розміщення до

Видачу сертифіката відповідності, присвоєння певної

Прийняття рішення про можливість присвоєння певної категорії

Аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про

Проведення комплексу робіт, визначених обраною схемою

Прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми

Подання та розгляд заявки на сертифікацію послуг з

Процедура проведення обов'язкової сертифікації послуг з

розміщення передбачає:

розміщення;

сертифікації;

можливість видачі сертифіката відповідності;

(за потреби);

Реєстру державної системи сертифікації (далі - Реєстр Системи);

технічний нагляд за наданням сертифікованих послуг,

щодо надання послуг з розміщення;

Термін дії сертифіката відповідності залежить від встановленої

заявнику схеми сертифікації і може складати 1 рік, 3 роки, 5 років.

Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії сертифіката

заявник подає нову заявку для отримання сертифіката на наступний період.

Українська культура періоду громадянських протистоянь (1917 - 1920).
Український культурний ренесанс 20-х років.
Культура в умовах утвердження тотолітаризму 30-х років.
Культура у роки воєнних випробувань.
Українська культура повоєнних десятиліть.
Українська культура в роки кризи авторитарного режиму.

ХХ століття – новітній період розвитку української культури, насичений різноманітними історичними подіями, різкою зміною політичних режимів та соціально-економічних ситацій. Він поділяється на етапи:

1)коротка доба відновлення української державності (1917 – 1920 рр.), коли було створено принципово нові умови для розвитку української національної культури, але поступ культури відбувався в період гострого військово-політичного протистояння, громадянської війни та іноземної військової інтервенції;

2) радянський етап (1921 – 1991 рр.) включає в себе :

- добу злету 20-х років покоління «розстріляного відродження», яке вже в 30-ті рр. зазнало тотальних репресій не тільки проти митців, працівників культури, але й звичайних її носіїв;

- добу «відлиги» з рухом так званих «шестидесятників»;

- добу подальшої русифікації та утисків української культури;

3) етап розбудови незалежної України і відродження національної культури, який триває досі й знаменує початок її нового поступу.

Українська культура періоду громадянських протистоянь (1917 - 1920).

І. Політика Тимчасового уряду, що утворився внаслідок перемоги Лютневої революції 1917 р. відкрила реальні можливості для відродження української мови та школи:

- розпорядження про навчання в початкових школах українською мовою;

- дозвіл на відкриття 2 держ. укр. гімназій;

- дозвіл на відкриття 4 кафедр українознгавства в університетах.

ІІ. Політика Центральної Ради (представницький політичний орган українського народу, утворений 7 березня 1917):

- відродження рідної мови і школи проголошено головним завданням освітньої політики;

- українські школи відкривалися за громадські й народні кошти (за підтримки громадських організацій: товариства шкільної освіти, товариства «Просвіта», вчительських організацій);

- створено генеральний секретаріат (міністерство) народної освіти, який узгоджував всю роботу;

- у нижчих і вищих початкових школах процес ішов без першкод;

- в середніх і вищих навч.закладах чинили опір батьки та ряд вчителів (далось в знаки 250-річне російське панування);

- проведено 2 Всеукраїнських учитльських з’їзди (квітень і серпень 1917 р.), які постановили:

* заснування нових (укр.) гімназій;

* у всіх середніх школах вводяться обов’язковими предмети українознавства: укр. мова та література, географія та історія України;

* відкривалися паралельні класи для нацменшин;

* у ВНЗ відкрити ще 2 кафедри: історії укр. мистецтва та історії укр. етнографії;

- 18 березня 1917 р. відкрито Першу українську гімназію ім. Т.Шевченка /всього – 39 у 1917 р./ (відсутність власного приміщ., ІІ зміна, відсут.держдопомоги);

- реорганізація ВНЗ: відкриття паралельних курсів укрмовою та заснування нов. укр. ВНЗ. Відкриваються:

** перш. Укрїнський нар.універ. в Києві (5 жовт.1917) – 3 факультети: іст-філол., фіз-мат, юр. та підг.курси – в приміщ. унів. ім. Св. Володимира;

** Педагогічна академія в Києві (7 лист.1917);

** Академія мистецтв (22 лист. 1917) – пер. вищ. худ. школа в Укр. ЇЇ мета: піднесення нац.мистецтва до світового рівня, виховання покоління митців, що здійснять це завд. Першим ректором був Ф.Кричевський, професорами – укр.худож. М.Бойчук, В. Кричевський, В. Нарбут, О.Мурашко та ін.

** друг. Український нар. універ. в Полтаві (21 квіт.1918) – 2 фак: іст-філол., економіко-правничий. (Відкр. на кошти місц.«Просвіти»).

Отже, незважаючи на складні політичні умови, з березня 1917 – до квітня 1918 р. були закладені фундаментальні засади відродження системи нац. серед. та вищ. освіти.

1918 р. – заходи в галузі ОСВІТИ і МИСТЕЦТВА

ІІІ. Політика уряду Української держави гетьмана Павла Скоропадського (прийшов до влади 29 квітня 1918 р.):

- українізація зіштовхувалась з опозицією;

- велика увага приділялась підготовціукраїномовних вчителів для учит.семінарій;

- в поч.шк. – ситуація позитивна;

- випущено кілька млн. Підручників для поч.шкіл;

- в СШ, особливо міських, складна ситуація (за рах. опору батьків, вчит.);

- гетьманське Міносвіти організовує нові укр.гімназії (а не українізувати російські!);

- три укр. приват. гімназії (орг. ще Центр. Радою) прийнято на держ.кошти – 1918р.;

- відкр. 54 укр. гімназії у міс. та селах, наприкінці гетьм доби їх було близько150;

- у російськомовних гімназіяз введено обов. предм. - укр.мову, іст.укр.літ., історії та географії України;

- відкр. в Києві перш. Державний університет (6 жовт.1918);

- відкр. в Кам’янець-Подільському – друг. Український університет (22 жовт.1918);

- вчителі оголошувались державними службовцями та мали скласти професійну присягу на вірність УНР;

- засновано кілька великих укр. видавництв;

- засновано Державний український архів;

- засновано Український історичний музей;

- засновано Українську національну бібліотеку (згодом вона могла конкурувати з кращими бібл. Європи);

- засновано Українську академію наук (24 листопада 1918), де було 3 відділи: іст-філол, фіз-мат, соціально-економічний. Перш.президентом був М. Грушевський, згодом видат вчен., проф.хімії Володимир Вернадський;

- засновано Національну галерею мистецтва;

- засновано Український театр драми та опери;

- засновано Українську державну капелу;

- засновано державний симфонічний оркестр.

ІV. В роки громадянської війни створились несприятливі умови для розвитку культури. Припинили роботу багато культосвітніх закладів. Інтеліганція боролись за власне виживання. В мистецтві актуалізується плакатна графіка /І. Падалки, Т. Бойчука/.

V. Після встановлення радянської влади у сфері культури починає здійснюватись «культурна революція». Ідеологізація культури почалася зі створення в лютому 1919 р. наркомату агітації і пропаганди в укр. радянському уряді.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Український культурний ренесанс 20-х років.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.