Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Етап. Формування системи управління соціальною безпекою.

Механізм державного управління соціальною безпекою

 

Механізм державного та регіонального управління соціальною безпекою - це цілісна система послідовних етапів, взаємопов'язаних і взаємодіючих структурних елементів, що визначає порядок, особливості, методи та інструменти цілеспрямованого впливу органів державної влади та місцевого самоврядування (суб'єктів управління) на соціально-економічні процеси на державному та регіональному рівні (об'єкти управління) з метою перешкоджання виникнення, послаблення або подолання загроз соціальній безпеці.

Механізм державного та регіонального управління соціальною безпекою включає механізм формування та механізм реалізації соціальної безпеки.

Механізм формування соціальної безпеки передбачає виявлення сукупності структурних елементів системи соціальної безпеки (соціальних інтересів, загроз соціальній безпеці та причин, що їх обумовлюють), визначення їхнього місця в системах національної безпеки, державного та регіонального управління, створення теоретичних основ управління соціальною безпекою; оцінку стану та можливостей державного та регіонального управління щодо забезпечення соціальної безпеки.

Механізм реалізації соціальної безпеки окреслює процес формування комплексу організаційно-управлінських заходів щодо створення умов реалізації основних положень Стратегії соціальної безпеки. Передбачає розробку напрямів удосконалення концептуальної, законодавчої, нормативно-правової бази щодо забезпечення соціальної безпеки, запровадження науково обгрунтованої системи оцінки та виміру соціальної безпеки; формування ефективної державної та регіональної політики щодо скасування соціальних загроз національній безпеці, та створення в регіонах механізмів саморегуляції досягнення соціальної безпеки.

Підґрунтям для створення механізму державного та регіонального управління соціальною безпекою є визначені концептуальні основи соціальної безпеки. Реалізація механізму управління соціальною безпекою передбачає здійснення управлінського впливу в декілька етапів (рис.).

Систему управління соціальною безпекою можливо визначити як сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів соціального управління, яка складається з двох підсистем - управляючої та керованої. Управляюча підсистема здійснює управлінський вплив, а керована є її об'єктом. Система управління соціальною безпекою має включати наступні елементи.

Мету, яка надає процесу управління соціальною безпекою цілеспрямованість та визначає бажаний та можливий стан системи, що повинен бути досягнутий.

Метою управління соціальної безпекиє відвернення або зниження до прийнятної величини соціальних ризиків, створення умов попередження виникнення соціальних загроз та їхнього скасування, забезпечення соціального розвитку особи та суспільства як пріоритетних.

Завдання управління, що визначають предмет дії та передбачають її необхідність щодо переведення об'єкту управління в якісно або кількісно інший стан, спрямовують його розвиток у заданому напрямі через управлінський вплив.

Основними завданнями управління соціальною безпекою є: розвиток теоретичної підстави формування та забезпечення соціальної безпеки в системі державного та регіонального управління; виявлення причин та наслідків низької ефективності державного та регіонального управління соціальною безпекою; удосконалення концептуальних, законодавчих та нормативно- правових основ управління соціальною безпекою в системі національної безпеки, державної та регіональної політики; формування науково-методичних засад виміру та оцінки соціальної безпеки; розробка пропозицій з удосконалення регіонального управління для забезпечення соціальної безпеки.

Суб'єкти управління, які є головним елементом управляючої підсистеми, що безпосередньо здійснює управлінський вплив у системі управління соціальною безпекою. В залежності від рівня управління соціальною безпекою ними є центральні й місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Керована підсистема представлена об'єктами управління та об'єднує суспільні відносини та соціально-економічні процеси, які стосуються реалізації соціальних потреб та інтересів особи, суспільства, держави; структурні елементи системи соціальної безпеки (соціальні інтереси, загрози й небезпеки соціальній безпеці та чинники, що обумовлюють їх виникнення та розвиток).

Направленість на досягнення мети спонукає управлінську діяльність - сукупність дій суб'єктів управління, спрямованих на зміну характеристик об'єкту управління в заданому напрямі згідно з функціями управління.

Функції управління окреслюють конкретний вид управлінської діяльності, яка є об'єктивно необхідною для здійснення управлінського впливу на об'єкти управління та досягнення мети. Вони мають свої особливості, визначені об'єктом, рівнем управління та полягають в аналізі соціально-економічної ситуації, оцінці соціальної безпеки; маневруванні фінансовими та природними ресурсами регіонів з метою вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів; створенні в регіонах умов та механізмів саморегуляції забезпечення соціальної безпеки; заохочення до співпраці тих інституціональних одиниць, діяльність яких сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації в регіоні та країні в цілому; запровадженні та здійсненні соціальної експертизи управлінських рішень та контролю.

Основні правила управлінської діяльності, які повинні виконуватися суб'єктами управління, визначають принципами управління. Оскільки соціальна безпека є підсистемою системи національної безпеки, її принципи повинні відповідати принципам забезпечення національної безпеки.

Критерії- ознаки, що відбивають сутність соціальної безпеки з огляду на ефективність державного та регіонального управління. Критеріями досягнення соціальної безпеки є: реалізація конституційних соціальних гарантій, захищеність соціальних прав і свобод громадян на всій території країни; забезпечення стандартів гідного життя на всій території України та задоволення базових соціальних потреб населення незалежно від місця проживання; збалансований соціально-економічний розвиток регіонів країни; відсутність надмірних міжрегіональних диспропорцій у соціальному розвитку держави, зниження кількості регіонів з відставанням соціально-економічного розвитку від середнього по Україні рівня; низький рівень соціальної напруженості в суспільстві; відсутність соціально-політичного протистояння окремих регіонів України; довіра населення до загальнодержавних і регіональних органів влади та місцевого самоврядування.

Практична реалізація принципів та функцій управління соціальною безпекою потребує та передбачає застосування певних методів, засобів та інструментів управління, за допомогою яких суб'єкти управління спроможні здійснити ефективний управлінський вплив, спрямований на досягнення мети.

Методи - способи впливу суб'єктів управління на об'єкти управління (соціально-економічні процеси, суспільні відносини тощо), основними серед них є: правові, адміністративні, економічні та донорські. Інструменти - підходи, які використовуються суб'єктами управління для забезпечення соціальної безпеки.

Згідно з визначеними методами при управлінні соціальною безпекою потребують застосування наступні інструменти: законодавче та нормативно- правове забезпечення в сфері національної безпеки, державного та регіонального соціального управління; державне замовлення, договірне стимулювання регіонального розвитку; соціальні норми та нормативи, критичні порогові значення соціальних показників; державні дотації, субсидії, податкові пільги; забезпечення здатності територіальних громад та органів місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством, самостійно та відповідально вирішувати питання соціально-економічного розвитку, створення ефективних механізмів забезпечення їх активної участі у формуванні та проведенні державної регіональної політики; підвищення ролі та відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за вирішення покладених на них повноважень та завдань. Засіб - дія або система дій, що використовується для виконання певної роботи. Головним засобом забезпечення соціальної безпеки є Стратегія соціальної безпеки.


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  6. III етап. Системний підхід
  7. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  8. III. Навчально-програмний етап.
  9. IV етап. Ситуаційний підхід
  10. IV. Розподіл нервової системи
  11. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  12. IV. Філогенез кровоносної системи




Переглядів: 935

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Концептуальні основи соціальної безпеки держави | Етап. Розробка та впровадження інструментарію державного та регіонального управління соціальною безпекою.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.03 сек.