• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Лекція 6,7

Тема 5. Економіка як галузь наукових знань і сфера професійної діяльності

Термін «економіка» виник як поєднання двох слів грецького походження «oicos» — дім, господарство, «nоmos» - закон і дослівно перекладається як «мистецтво ведення домашнього господарства» або «управління домашнім господарством». Уперше зустрічається у працях давньогрецького мислителя Ксенофонта (430 – 355 рр. до н.е.).

Сам термін «економіка» використовується в таких основних значеннях:

— народне господарство певної країни загалом або його сфера;

— певна сукупність економічних відносин між людьми, яка утворюється в процесі господарської діяльності, тобто виробництва продуктів і послуг, обміну ними, розподілу благ та їх споживання;

— наукова дисципліна, певна система економічних наук, яка вивчає закони та закономірності господарської діяльності людей, розвитку певних економічних систем.

Разом з тим, термін “економіка” є складною системою і широко вживається для позначення:

— народного господарства за галузями матеріального виробництва і невиробничої сфери;

— сукупності економічних наук, яка охоплює політичну економію, макроекономіку, мікроекономіку, функціональні науки (облік, аудит, маркетинг, статистику, фінанси, економіку підприємств безвідносно до галузевого напрямку діяльності тощо), галузеві науки (економіку галузей народного господарства – промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі та інші).

Вивчення економіки дає можливість зрозуміти:

— яку роль в ринковій економіці відіграє той, хто споживає, і той, хто виробляє, і той, хто наймає працівників, і той, хто наймається на роботу;

— хто і як приймає рішення про те, що повинно вироблятись, як повинно вироблятись, хто буде використовувати вироблене;

— місце держави у підприємницькій діяльності, причини її участі та межі ефективності цієї участі;

— механізм економічного життя підприємства за схемою: затрати – товар – виручка – доход – прибуток – споживання – затрати. Певна річ, кінцевий продукт цієї діяльності мусить бути найприбутковішим, ніж початковий;

— відносини підприємства як продавця і покупця з іншими покупцями і продавцями.

Становлення економіки як науки тісно пов’язане з проблемою обмеженості економічних ресурсів, що обумовлює наявність високих вимог до ефективності використання вже наявних ресурсів.

Економічні ресурси — всі речові чинники виробництва, які використовують для виготовлення товарів і послуг.

Нині актуальною є проблема формування нової економічної культури, основними рисами якої є підприємливість, економне господарювання, дисциплінованість, відповідальність за результати своєї праці. Важливу роль у становленні нової економічної культури суспільства мають відігравати економічні знання людей.

Сучасна економіка визначається як економіка знань, в якій людський капітал стає основним виробничим ресурсом.

Економіка знань – економіка, що створює, розповсюджує та використовує знання для забезпечення свого зростання та конкурентоспроможності.

До економіки знань відносяться три основні сфери:

1) НДДКР та інновації;

2) освіта і навчання, що сприяють формуванню людського капіталу;

3) інформаційно-комунікаційні технології.

Наукові дослідження дають людині нові знання, які трансформуються у технології та продукти наукоємного виробництва, стимулюють зростання продуктивності праці, зниження матеріало- та енергоємності, підвищення конкурентоспроможності суспільного виробництва.

Освіта, підготовка кадрів, виховання і розвиток творчих здібностей – це основні напрями формування людського капіталу, який є джерелом стратегічної конкурентоспроможності та суспільного прибутку у майбутньому.

Інформаційно комунікаційні технології або ІКТ — технології, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією.

Практика економічного життя країни в умовах ринкової економіки підтверджує, що результативність виробничо-господарської і комерційної діяльності залежить, насамперед, від компетентності і творчої активності економістів, глибокого знання ними економіки, законодавчої бази і соціальних аспектів господарювання.

Економіка підприємства – це наука про ефективність виробництва, про шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших витратах.

Посада фахівця - економіста займає вагоме місце в структурі практично усіх підприємств, організацій чи установ, які можуть існувати в економічній системі держави.

Будь-який суб'єкт господарювання для планування, обліку, аналізу й контролю своєї діяльності повинен залучити компетентних фахівців із економіки.

Економіст — людина, від якої залежить майбутнє підприємства, яка бачить його перспективи й може виявляти недоліки і прогалини в його діяльності, знає способи та методи їх усунення. І саме це робить працю економіста необхідною умовою життєдіяльності окремого підприємства і народного господарства країни в цілому.

Згідно з тлумачним словником економісти - фахівці в області економіки, економічних наук, проте на практиці їх можна охарактеризувати як професіоналів, які вивчають, яким чином суспільство розподіляє різні обмежені ресурси, зокрема такі як земля, трудові ресурси, сировину, різне обладнання і т. п. , для того, щоб виробляти товари та надавати послуги. Для цього економісти проводять спостереження та дослідження, збирають і аналізують отримані дані, здійснюють моніторинг економічних тенденцій і розробляють прогнози.

У світовій практиці економістів ділять на три основні категорії в залежності від спеціалізації в конкретних галузях економіки:

— Економісти в області мікроекономіки («мікроекономісти») - вивчають різні економічні категорії на рівні окремих підприємств чи домашніх господарств;

— Економісти окремих галузей і секторів економіки, а також галузей знань («галузеві», «індустріальні» або «організаційні» економісти) - застосовують фундаментальні економічні закони, категорії і методики для досліджень в таких специфічних галузях як охорона здоров'я, освіта, сільське господарство, економіка міського господарства та окремих регіонів, законотворчість, історія, енергетика, охорона навколишнього середовища і т. п.;

— Економісти в галузі макроекономіки («макроекономісти») - вивчають історично існуючі в економіці всієї країни або групи країн тенденції, розробляють прогнози щодо майбутніх тенденцій у таких сферах, як рівень безробіття, інфляція, економічне зростання, продуктивність і інвестиції.

Крім вищезгаданих основних категорій економістів, загальноприйнятим є їх розподіл і на більш детальні спеціалізації, які в тій чи іншій мірі наближаються до цих категорій:

— Економісти в галузі монетарної політики або фінансів - досить схожі з «макроекономістам». Вони вивчають грошову і банківську системи, наслідки змін процентних ставок і т. п.;

— Економісти в області світової економіки («економісти з міжнародних економічних відносин») - вивчають міжнародні фінансові ринки, курси обміну валют і наслідки проведення торговельної політики в різних сферах, наприклад тарифів.

— Економісти з праці та економісти-демографи - вивчають пропозиції та попит на трудові ресурси, які, у свою чергу, впливають на визначення рівнів заробітної плати, виявляють причини безробіття й наслідки для ринку праці змін різних демографічних тенденцій, наприклад: старіння населення, зростання імміграції щодо ринку праці та ін.;

— Економісти по державним фінансам - пов'язані в основному з вивченням ролі уряду в економіці та наслідків його різних рішень, що стосуються зниження податків, фінансування бюджетного дефіциту, підвищення витрат на соціальну сферу і т. д.

— Економісти-«економетрісти» - досліджують всі галузі економіки, використовуючи різні математичні методи для формулювання економічних моделей. З їх допомогою вони прагнуть знайти пояснення економічних взаємозв'язків, що використовуються для розроблення прогнозів щодо природи і тривалості ділових циклів, впливу певних рівнів інфляції на економіку, безробіття, а також інших економічних феноменів.

Національний класифікатор України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (далі - КП) містить широке коло різних спеціалізацій професії економіста, які і потрібно застосовувати в офіційній кадрової документації підприємств.

Таблиця 5.1

Професійні назви робіт економістів
та деяких інших фахівців у галузі економіки в Класифікаторі професій

Практично кожна закордонна професійно-класифікаційна система щодо класифікації економістів містить підходи до їх класифікації, які використовуються і в Україні. Однак існують деякі відмінності.

Наприклад, у професійно-класифікаційної системі США «ONET» всі спеціалізації економістів знаходяться в одній професійній групі 19-3011.00 «Економісти» (Economists), до якої належать не тільки «чисті» економісти (з використанням терміну «економіст» в назвах посад), а й інші фахівці в галузі економіки: економіст (Economist), економічний аналітик (Economic Analyst), економічний консультант (Economic Consultant), економіст проекту (Project Economist), судовий економіст (Forensic Economist), дослідник економічних питань у галузі охорони здоров'я (Health Researcher ), дослідник-аналітик (Research Analyst), директор з економічного аналізу (Economic Analysis Director), фахівець з економічного розвитку (Economic Development Specialist), аналітик з дослідження доходів (Revenue Research Analyst).

Ще більш узагальнений підхід застосовується у професійно-класифікаційної системи Великобританії «SOC», де економісти класифікуються разом з деякими іншими «родинними» професіями в одній професійній групі 2423 «Консультанти з менеджменту, актуарії, економісти і статистики» (Management яConsultants, Actuaries, Economists and Statisticians).

Разом з тим, в деяких зарубіжних системах окремо визначені деякі спеціалізації економістів, відсутні на даний час в КП Україна.

Наприклад, у професійно-класифікаційної системі Австралії та Нової Зеландії «ANZSOC» передбачена така професійна група, як 2245 «Економісти і оцінювачі з земельних питань» (Land Economists and Valuers), а в Національній класифікації професій Індії «NCO» передбачена професійна категорія 2441.30 «Домашній економіст» (Home Economist).

Література: [9], [13], [18], [23]

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 551