Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 6. Сфера і характер діяльності фахівця з економіки підприємства

Лекція 8,9

Об’єктами професійної діяльності фахівця з економіки можуть бути підприємства всіх форм власності (державні, муніципальні, кооперативні, приватні та ін) і всіх організаційно-правових форм (унітарні, акціонерні, господарські товариства, спільні підприємства та ін.).

Предмети та продукти діяльності економіста поділяються на дві групи.

До першої групи предметів та продуктів діяльності належать найбільш узагальнені:

— плани, бізнес-плани, проекти поточної, а також інноваційної та інвестиційної діяльності підприємств;

— техніко-економічні обґрунтування управлінських та інших рішень; звіти підприємств.

Другу групу предметів та продуктів діяльності становлять ті, які входять до складу всіх елементів першої групи:

— економічні показники та критерії їх оцінки;

— ресурси, витрати, резерви виробництв, кошториси, калькуляції, а також ціни продукції;

— інформаційні дані діяльності підприємств.

Первинні посади економіста:

— науковий співробітник (економіка);

— методист з економічної освіти;

— економіст;

— економіст по праці;

— економіст з планування;

— економіст з матеріально-технічного забезпечення;

— економіст по збуту;

— фахівець із аналізу ринку праці;

— консультант по ефективності роботи підприємства;

— фахівець з раціоналізації виробництва;

— фахівець із методів розширення ринків збуту;

— економіст по бухгалтерському обліку й аналізу господарської діяльності;

— економіст по договірних і претензійних роботах;

— економіст по матеріально-технічному забезпеченню;

— економіст по плануванню роботи підприємства;

— економіст по фінансовій роботі;

— економіст з обчислювального (інформаційно-обчислювального) центру;

— економічний радник;

— оглядач по економічних питаннях.

Основні види професійної діяльності фахівця і завдання за видами діяльності:

1. Організаційно-управлінська

— Організовувати виробничі процеси на підприємстві;

— Розробляти організаційно-управлінські структури підприємства, положення про підрозділи; посадові інструкції;

— Проектувати трудові процеси і розраховувати норми праці на підприємстві галузі;

— Розраховувати календарно-планові нормативи, складати оперативно-виробничий план, організовувати оперативний контроль за ходом виробництва;

— Розробляти прогресивні планові техніко-економічні нормативи матеріальних і трудових витрат.

2. Планово-економічна

— Розробляти перспективні та поточні плани підприємства і його підрозділів;

— Розробляти бізнес-плани конкретних проектів (створення або реорганізація підприємства, освоєння виробництва нової продукції або видів діяльності, технічного переозброєння або реконструкції окремих виробництв);

— Складати калькуляції собівартості продукції;

— Визначати доходи і витрати підприємства;

— Розробляти оптові (роздрібні) ціни на продукцію підприємства, тарифи на роботи (послуги);

— Розраховувати кошторис комплексних витрат;

— Здійснювати аналіз навколишнього середовища та результатів діяльності підприємства.

3. Проектно-економічна

— Проводити техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів;

— Здійснювати вибір об'єктів фінансових інвестицій.

4. Фінансово-економічна

— Розробляти фінансовий план підприємства та прогнози надходження грошових коштів;

— Формувати плани інвестицій;

— Здійснювати фінансовий аналіз;

— Контролювати управління оборотними засобами;

— Обґрунтовувати потребу і вибір джерел фінансування;

— Здійснювати вибір об'єктів фінансових інвестицій.

5. Аналітична

— Проводити аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства різних організаційно-правових форм;

— Проводити діагностику виробничо-економічного потенціалу підприємства;

— Визначати тенденції розвитку підприємства;

— Проводити аналіз бюджетів (кошторису).

6. Зовнішньоекономічна

— Планувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства;

— Оформляти зовнішньоторговельні контракти підприємства, встановлювати контрактні ціни;

— Визначати ризики і ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

7. Підприємницька

— Створити підприємство й організувати його діяльність, розробляти програми його розвитку;

— Розробляти маркетингову політику підприємства;

— Визначати конкурентоспроможність підприємства;

— Розраховувати найбільш важливі для підприємства податки.

8. Науково-дослідна

— Проводити дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства; основних факторів, що формують динаміку споживчого попиту на продукцію та послуги підприємства; наукових основ організації виробництва та праці.

Засоби професійної діяльності:

1. законодавчі і нормативні правові акти; методичні матеріали

— з планування, обліку і аналізу діяльності підприємства, з організації фінансової роботи;

— з розробки перспективних і річних планів господарсько-фінансової і виробничої діяльності підприємства (бізнес-планів);

— з організації бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності;

— з організації праці і заробітної платні;

— з матеріально-технічного постачання та організації збуту готової продукції;

2. засоби обчислювальної техніки

— для проведення техніко-економічних, фінансових розрахунків, бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності підприємства;

— для проведення розрахунків і обліку постачальних операцій та операцій збуту;

— для проведення розрахунків і обліку показників праці та заробітної платні;

3. технологічна документація підприємства;

4. трудове законодавство.

Професіограма - це вичерпний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а також вимог, які вона ставить перед людиною.

Кожна професіограма складається з таких розділів.

1. Класифікаційна картка професій.

2. Домінуючі види діяльності.

3. Властивості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності - здібності, особистісні якості, інтереси, нахили).

4. Властивості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності.

5. Сфери застосування професійних знань.

6. Історія професії.

7. Деякі професії, що також підходять людині з даним типом особистості.

8. Навчальні заклади, що навчають даній професії.

Знайомство з розділами професіограми починається з класифікаційної картки професії, де у короткій формі викладені найбільш важливі з психологічної точки зору ознаки професії:

— найменування професії;

— домінуючий спосіб мислення;

— сфера базових знань;

— професійна сфера;

— міжособистісна взаємодія;

— домінуючий інтерес;

— додатковий інтерес;

— умови роботи.

Наявністьпосадових інструкційє обов'язковою у веденні кадрового обліку. Кожен співробітник, який оформляється на роботу, зобов'язаний не тільки ознайомитися з своєю ПІ, а й підписати її на знак згоди з перерахованими обов'язками.

Посадові інструкції складає менеджер по персоналу або кадровик, спираючись на довідник кваліфікаційних характеристик працівників, розроблений Міністерством праці і соціальної політики України.

Посадові інструкції складаються із Розділів:

- "Загальні положення" - основні дані про посаду, сферу діяльності працівника, найменування підрозділу, де працює працівник, порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов'язків, безпосередню підпорядкованість, кваліфікаційні вимоги до працівника (рівень освітньої підготовки, рівень кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом, інші вимоги), наявність підлеглих, перелік основних законодавчих актів, інших матеріалів, якими керується в роботі працівник, порядок заміщення інших працівників на період їхньої тимчасової відсутності (відпустка, хвороба, інші поважні причини), а також хто заміщує його;

- "Завдання та обов'язки"- характеризує зміст діяльності працівника. Визначається самостійна ділянка роботи відповідно до Положення про підрозділ. Ділянка роботи може визначатися шляхом виділення групи питань з відповідних напрямів або закріпленням за працівником переліку об'єктів управління, або як перелік відносно самостійних питань. Визначається перелік видів робіт, з яких складаються функції, що виконуються. Під час встановлення видів робіт слід визначати їх за організаційно-юридичними ознаками (керує, затверджує, здійснює, організовує, розглядає, виконує, забезпечує, контролює, бере участь, готує тощо);

- "Права"- визначаються і наводяться делеговані працівникові повноваження, за допомогою яких працівник має забезпечувати в процесі своєї діяльності виконання покладених на нього завдань та обов'язків. Наприклад, вносити пропозиції з відповідних питань, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, виконувати обов'язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь у нарадах, отримувати необхідну для виконання своїх завдань інформацію від відповідних підрозділів тощо;

- "Відповідальність"- містить показники оцінки роботи працівника та межі його особистої відповідальності за результати діяльності та виконання робіт. Показниками оцінки роботи є якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов'язків. Наприклад, зазначається, що працівник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов'язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та правил з охорони праці тощо;

- "Повинен знати" - містяться вимоги до спеціальних знань, а також знань законодавчих актів та нормативних документів, необхідних для виконання посадових обов'язків;

- "Кваліфікаційні вимоги" - містить норми, які стосуються освіти, освітньо-кваліфікаційних рівнів та досвіду, достатніх для повного і якісного виконання робіт за посадою;

- "Взаємовідносини (зв'язки) за посадою" - визначається коло основних взаємозв'язків працівника із співробітниками свого та інших структурних підрозділів, а також зі сторонніми підприємствами, організаціями, установами, з якими працівник має службові взаємовідносини, терміни отримання та надання взаємної інформації (за наявності), порядок погодження та затвердження відповідних документів тощо.
Після складання, посадова інструкція завіряється підписом у начальника відділу, юриста і керівника підприємства.

Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі. Виняток можуть становити окремі керівники, правове положення яких визначено в Статуті (положенні) підприємства, установи, організації або відповідного підрозділу, де зазначено основні завдання, обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій.

Література: [29],[35]

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 6,7	\|	Список РЕКОМЕНДОВАНої ЛІТЕРАТУРи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.