Поняття та класифікація судових експертиз

Судова експертиза - один з видів процесуальної форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, значення якого у встановленні тих чи інших фактичних даних велике.

Термін «експертиза» походить від латинського «ехреrtіs», що означає «досвідчений», «сильний». У процесі розслідування і розгляду кримінальних проваджень експертизи називаються судовими, оскільки вони здійснюються за завданнями органів розслідування і судів, тобто судова експертиза - це процесуальна дія, що полягає у проведенні досліджень різних об'єктів за дорученням органу дізнання, слідчого, суду відповідними фахівцями і наданні висновку про результати цих досліджень.

Що стосується визначення криміналістичної експертизи, то під нею мається на увазі клас судових експертиз, що включає різні види експертиз, розроблених наукою криміналістикою для вирішення завдань розслідування, науковою основою яких служать положення низки окремих криміналістичних теорій (наприклад, теорія криміналістичної ідентифікації, вчення про механізм і способи вчинення злочинів тощо).

Кожній експертизі притаманний ряд ознак, які її характеризують і які служать підставою для поділу певного роду експертизи на види. До таких ознак, перш за все, відносяться предмет і об'єкт дослідження, а також методика експертного дослідження.

Предмет експертизи - це суттєва ознака кожного роду і виду судової експертизи, бо нею визначаються сутність і джерела спеціальних знань, необхідних для всебічного дослідження обставин провадження і встановлення тих чи інших фактичних даних. У юридичній літературі розрізняються поняття предмета конкретної експертизи і родового (видового) предмета. Це розмежування має істотне значення. Родовий (видовий) предмет визначає компетенцію експерта даної спеціальності, можливості цього виду експертизи. Конкретний предмет - це коло питань, що вирішуються даною конкретною експертизою. Він не може виходити за рамки родового предмету.

Предмет експертизи є вирішальною, але не єдиною ознакою, що дозволяє відрізнити один рід і вид експертизи від інших.

Другим елементом є - об'єкт. Об'єктом експертизи є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, які піддаються експертному дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи. Таким чином, якщо факти, що утворюють предмет експертизи, є метою і результатом дослідження, то властивості об'єкта є засобом пізнання цих фактів.

Особливе місце при класифікації судових експертиз відводиться методиці експертного дослідження.

Під методикою судових експертиз розуміється система науково обґрунтованих методів, прийомів і технічних засобів (приладів, апаратури, пристроїв), упорядкованих і цілеспрямованих на вивчення специфічних об'єктів та вирішення питань, які стосуються предмета судової експертизи.

Методика кожного роду та виду експертизи специфічна, це визначається природою досліджуваних об'єктів і питаннями, які ставляться слідчими і суддями та вирішуються експертами певної спеціальності.

Методика експертного дослідження характеризується, перш за все, системою (сукупністю) методів, що використовуються в певній послідовності. Застосування тих чи інших методів та їх послідовність залежить як від поставлених завдань і етапів дослідження, так і від умов, в яких проводяться дослідження.

Від рівня розробки приватних методик залежать і можливості проведених експертиз. Маючи уявлення про предмет, об'єкт і методику дослідження, слідчому та судді легше розібратися у виборі того чи іншого виду судової експертизи, визначити послідовність їх проведення, а надалі – оцінити результати цієї експертизи.

Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, Затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 р. № 144/5), криміналістична експертиза поділяється на такі види:

- почеркознавча;

- авторознавча;

- технічна експертиза документів;

- фототехнічна;

- портретна;

- трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи). Цей вид експертизи включає: експертизу слідів рук людини; експертизу слідів ніг людини, її взуття, шкарпеток, панчіх; експертизу слідів рукавичок, одягу людини, слідів пошкоджень на об’єктах, слідів нашарувань на об’єктах; експертизу слідів ніг (лап) тварини; експертизу знарядь, агрегатів, інструментів, холодної зброї і залишених ними слідів, ідентифікацію цілого за частинами, експертизу слідів знаряддя та інструментів; експертизу слідів транспортних засобів; експертизу замикальних та контрольних засобів; експертизу слідів розділу цілого на частини; експертизу рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах; експертизу холодної зброї; експертизу вузлів та петель;

- балістична;

- вибухотехнічна;

- відеозвукозапису;

- матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів).

У загальній теорії судової експертизи криміналістичні експертизи з урахуванням сучасної слідчої, судової та експертної практики прийнято розділяти на:

- рід традиційних криміналістичних експертиз, включає наступні види: трасологічна, балістична, почеркознавча, техніко-криміналістичного дослідження документів, портретна. Останні, наприклад трасологічні, поділяються на такі підвиди: трасологічна експертиза слідів зубів, слідів транспортних засобів, слідів взуття і т. ін.

- рід нових видів експертиз, що сформувалися в останні десятиріччя: (авторознавча, відеофоноскопічна, вибухотехнічна, фототехнічна, експертиза зміни номерних і фірмових знаків).

- рід КЕМРВ (криміналістичних експертиз матеріалів, речовин, виробів). До нього відносяться види досліджень: об'єктів волокнистої природи, виробів зі скла і кераміки; металів і сплавів; нафтопродуктів; лаків; фарб; харчових продуктів і ін.

Крім того експертизи класифікуються за такими підставами:

За принципом обов'язковості проведення - обов'язкові і не обов'язкові, що призначаються за розсудом слідчого.

Замісцем проведення - на такі, що проводятся в експертних установах, та поза ними.

Запослідовністю проведення – на первинні і повторні. Повторна експертиза призначається в тих випадках, коли первинний висновок виявився необґрунтованим, суперечить матеріалам провадження, або в слідчого (суду) виникли сумніви в його правильності. Її проведення доручається іншому експерту чи комісії експертів.

Закількістю експертів – на одноособові і комісійні. Останній вид експертизи проводять два і більш експерти однієї спеціальності.

Заобсягом дослідження – на основні і додаткові. Останні призначаються при недостатній ясності чи повноті першого висновку і доручаються тому ж чи іншому експерту.

Захарактером використовуваних знань – на однорідні й комплексні. Комплексні експертизи проводять кілька експертів різних спеціальностей.

У залежності від розв'язуваних завдань - на ідентифікаційні, діагностичні та ситуаційні.

Ідентифікаційні дослідження припускають установлення тотожності об'єктів за їх слідами–відображеннями. Об'єктами індивідуальної криміналістичної ідентифікації не можуть бути тіла, що не володіють сукупністю стійких ознак зовнішньої структури, наприклад сипучі тіла і рідини.

Важливою задачею судової експертизитакож є встановлення групової (родової чи видової) приналежності об'єктів. Цей вид дослідження іноді називають груповою ідентифікацією. Висновок про групову приналежність означає, що досліджуваний об'єкт відноситься до певного роду чи виду.

Діагностичні дослідження припускають встановлення ознак або характеристики того чи іншого об’єкту, розпізнання за частинами об’єкту або його слідами-відображеннями природи об’єкту з метою його розшуку, установлення його окремих властивостей і характеристик тощо. Наприклад, установлення технічної справності зброї і придатності її до здійснення пострілу; визначення приблизного росту людини за слідами взуття; визначення наявності злочинної навички в особи, що вчинила злом перешкоди за виявленими слідами, і т. ін.

Ситуаційні дослідження – включають визначення процесу (механізму й умов) взаємодії об'єктів. Наприклад, установлення механізму й умов зіткнення двох транспортних засобів, при ДТП; які дії й у якій послідовності робив злочинець.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Місце судової експертології в системі наукового знання та юридичних наук.	\|	На досудовому слідстві та в суді

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.