Тема 2.2. Вчення про імунітет.

Поняття про зоонози, антропонози, зооантропонози, їх значення у проведенні профілактичних заходів.

Мікробоносійство, його тривалість та практичне значення.

Самостійне вивчення.

Перехворілі тварини (реконвалесценти), які певний період продов-жують виділяти збудників у навколишнє середовище називають бактеріоносіями або вірусоносіями. За допомогою мікробіологічних і вірусологічних методів дослідження визначають, що носійство може бути короткочасним або стати тривалим, хронічним. Наприклад, у перехворілих на сальмонельоз або пастерельоз тварин носійство буває більш короткочасним і триває впродовж кількох тижнів або місяців. У дорослих свиней, які перехворіли на хворобу Ауєскі, вірусоносійство триває все життя. При бруцельозі великої рогатої худоби бруцели в організмі окремих перехворілих тварин залишаються життєздатними й виділяються з молоком впродовж 6-7 років. У коней, які перехворіли на інфекційну анемію, вірусоносійство також триває упродовж усього життя. Мікробоносійство в осередках інфекційних захворювань не обмежується тільки тваринами-реконвалесцентами. Воно може спостерігатися і у здорових тварин, які мали контакт із хворими. Такі тварини нерідко є джерелом занесення й поширення збудників захворювань у благополучні господарства. Можливі також випадки спонтанного виникнення інфекційних захворювань унаслідок розвитку аутоінфекції у клінічно здорових носіїв у разі зниження фізі-ологічної стійкості їхнього організму. Особливо часто носійство у здорових тварин спостерігається при пастерельозі, сальмонельозі, диплококозі, коліентерококозі тощо.

Зоонози – хвороби тварин (хвороба Ауєскі). Антропонози – хвороби людей. Зооантропонози – хвороби спільні для людей і тварин (сибіррка, ящур). Зараження проходить при догляді, забої хворих тварин, обробці шкір. В комплекс профілактичних і оздоровчих заходів включають заходи по не допущенню зараження людини від тварини і тварин від людей

1.Визначення імунітету, його теорії .

2. Види імунітету (природний і набутий, активний і пасивний, стерильний і нестерильний).

3. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції.

4. Природна стійкість організму. Фактори, що впливають на опірність організму.

5.Вакцини, гіперімунні сироватки. Сироватки (кров) реконвалесцентів. Гамма-глобуліни, анатоксини, антивіруси, які використовуються у ветеринарній практиці.

6.Алергія та анафілаксія, їх практичне значення. Практичне значення імунітету в проведенні протиепізоотичних заходів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перебіг інфекційних хвороб. Форми клінічного прояву.	\|	Визначення імунітету, теорії імунітету.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.