• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стаття 13. Права судового експерта

Стаття 12. Обов'язки судового експерта

Права та обов’язки експерта.

Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'я­заний:

1) провести повне дослідження, і дати обґрунтований та
об'єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, су­
ду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених зако­
нодавством підстав, які виключають його участь у спра-
ві. [1]

Інші обов'язки судового експерта передбачаються про­цесуальним законодавством. [2]

Перша частина узагальнює процесуальні приписи різних . видів судочинства, оскільки для професійного судового експерта у кримінальній, цивільній, господарській та адміністративній справах коло обов'язків є майже однаковим.

1) Головний обов'язок судового експерта, що збігається з ме­тою судової експертизи, — проведення повного дослідження і надання обґрунтованого, об'єктивного, правдивого висновку у справі.

2} Іншим обов'язком судового експерта є роз'яснення наданого висновку на вимогу органів та осіб, у провадженні яких перебу­ває справа, по якій надано висновок, незалежно від того, чи саме цей орган (ця особа) призначила судову експертизу. Так, висно­вок, наданий у кримінальній справі на стадії дізнання, має бути роз'яснено на вимогу слідчого, суду на інших стадіях криміналь­ного процесу.

3) Коментованою статтею встановлено обов'язок експерта за­являти самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин, які виключають його участь у справі, незалежно від ви­ду судочинства (див. коментар до ст. 11), тому ця норма фактич­но є загальною процесуальною нормою.

[2]. Перелік процесуальних обов'язків судового експерта, наве­дений у коментованій статті, не є вичерпним, її остання частина відсилає до процесуального законодавства, отже, інші обов'язки судового експерта у справі визначаються залежно від виду судо­чинства (наприклад, зберігати таємницю слідства — у криміналь­ній справі, таємницю приватного життя — у цивільній справі, ко­мерційну таємницю — у господарській справі тощо).

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: [1]

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосую­
ться предмета судової експертизи, і подавати клопотан­
ня про надання додаткових матеріалів; [1.1]

2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході про­
ведення судової експертизи факти, які мають значення
для справи і з приводу яких йому не були поставлені пи­
тання; [1,2]

3) з дозволу особи або органу, які призначили судову екс­
пертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи су­
дових дій і заявляти клопотання, що стосуються предме­
та судової експертизи; [1.3]

4) скарги на дії особи, у провадженні якої пере­
буває справа, якщо ці дії порушують права судового екс­
перта; [1.4]

5) одержувати винагороду за проведення судової експер­
тизи, якщо и виконання не е службовим завданням; [1.S]

6) проводити на договірних засадах експертні досліджен­
ня з питань, Ідо становлять інтерес для юридичних і фі­
зичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених зако­
ном. [1.6]

Інші права судового експерта передбачаються процесу­альним законодавством. [2]

Коментована стаття визначає основні права судового експер­та у кримінальній, цивільній, господарській чи адміністративній справі, а також його право проводити непроцесуальні експертні дослідження на договірних засадах.

[1]. Перша частина узагальнює процесуальні приписи різних видів судочинства, об'єднуючи права судового експерта у кри­мінальній, цивільній, господарській та адміністративній справі.

[1.1; 1.3]. Перший та третій пункти коментованої статті від­творюють права судового експерта, передбачені ч. З статті 77 КПК України, і поширюють їх зміст на всі види судочинства. Приписи статті щодо права судового експерта ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експер­тизи, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, а також бути присутнім під час слідчих чи судових дій і заявляти відповідні клопотання стосовно предмета судової експертизи, мають бути відтворені чинними процесуальними законами або враховані при розробці нових процесуальних кодексів України. Мабуть, доречно було б додати до коментованої норми (окремим пунктом) — право експерта, за наявності відповідних підстав, на забезпечення безпеки (як це зроблено у новій редакції ст. 77 КПК України).

[1.2]. Право судового експерта вказувати у висновку судової експертизи на виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, в теорії судової експертизи називається правом судово­го експерта на ініціативу. Тривалий час предметом наукових дискусій було питання, чи це право, чи обов'язок судового екс­перта як особи, якій відомо завдяки спеціальним знанням біль­ше, ніж може бути відомо особам, які провадять досудове чи су­дове слідство у справі. Зрештою, в інструкціях МОЗ України опис у висновку виявлених під час проведення судової експертизи

будь-яких сторонніх предметів передбачено як обов'язок; з'ясо­вувати відношення цих предметів до справи — це функція осіб, які проводять слідство.

/1.4/. Право подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експер­та, — це новела Закону. До цього таке право сприймалось опосе­редковано — як право будь-якої особи, чиї права і охоронювані законом інтереси порушено під час провадження у справі.

[1.5]. Право особи одержувати винагороду за проведення судо­вої експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням цієї особи, стосується осіб, які не є штатними атестованими судови­ми експертами СЕУ, а залучені до проведення судової експертизи як атестовані судові експерти або як фахівці, котрі не є праців­никами державних спеціалізованих установ, на умовах і з обме­женнями, передбаченими частиною 4 статті 7 Закону.

[1.6]. Новела, яка стосується не процесуального, а суто профе­сіонального права атестованого судового експерта проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що станов­лять інтерес для юридичних і фізичних осіб. Переважно це сто­сується експертного дослідження реквізитів документів, оцінки пошкодженого майна або творів мистецтва.

[2]. Перелік прав судового експерта, наведений у коментованій статті, не є вичерпним, її остання частина відсилає до процесу­ального законодавства, отже, інші права судового експерта у справі визначаються залежно від виду судочинства.

Читайте також:

1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
3. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
5. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
6. Адміністративне право як галузь права
7. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
8. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
9. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
10. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
11. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
12. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат.

Переглядів: 997