• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Експертиза

У разі виникнення питань, які потребують спеціальних знань, наприклад, у га­лузі техніки, економіки, будівництва, висновки повинні даватися спеціалістами-експертами. Виявлені факти порушень повинні бути доведені. Одним із таких доказів є експертиза.

Експертиза — це дослідження експертами на науковій основі представлених об'єктів із метою вивчення свідчень про факти, які мають значення для правильно­го вирішення справи.

Термін "експертиза" означає:

Ÿ аналіз, дослідження, які проводяться спеціалістами, експертом, експертною комісією, що завершуються видачею акту, висновку;

Ÿ перевірку справжності документів, грошових знаків, цінних паперів, якості товарів, робіт, послуг.

Доказом є не експертиза як спосіб дослідження, а висновок експерта, сформу­льований на підставі проведеної експертизи.

В аудиторській практиці найчастіше виникає необхідність у бухгалтерсь­кій, товарознавчій, технічній, будівельній та інших експертизах, пов'язаних із особливостями виробничої діяльності підприємства (підрозділу), що переві­ряється.

Аналітичні процедури відіграють велику роль при отриманні аудиторських дока­зів у ході внутрішнього аудиту, їх суть полягає у виявленні, аналізі, оцінці й перевір­ці по суті співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності під­приємства і визначенні їх причинно-наслідкового зв'язку. Основна мета аналітичних процедур — пошук і виявлення наявності або відсутності незвичних або неправильно відображених фактів господарської діяльності, які визначають результати господар­ської діяльності й ділянки потенційного ризику. Ці факти мають суттєве значення при визначенні стратегії і тактики, маючи на увазі принцип безперервності роботи підприємства в ринкових умовах.

Вибірка

Вибірка — це статистичний метод, який полягає у відборі даних із сукупності, що пе­ревіряється, за певним інтервалом, ознакою (ознаками) або має випадковий характер.

Зустрічна перевірка

Зустрічна перевірка — це спосіб зіставлення двох примірників одного і того ж до­кумента або різних, пов'язаних між собою єдиними операціями документів, що зна­ходяться в різних суб'єктів підприємницької діяльності.

У результаті використання цих та інших методів аудиторської перевірки встанов­люють факти обману та помилок.

Обман — це навмисне перекручення інформації шляхом підробки, маніпуляції або фальсифікації документів. Сюди ж відносять зміни записів, неправильне за­стосування прийнятих на підприємстві облікових рішень, пропуск підсумкового ефекту операцій від записів або документів тощо.

Помилка - це ненавмисна дія, допущена при обробці або підготовці фінансової інформації в результаті арифметичної помилки, недогляду або неправильного по­яснення фактів економічного життя підприємства. Тому аудитору необхідно викону­вати свою перевірку з професійною точністю і скептицизмом, очікуючи ймовірності обману або помилки.

Звітні документи

Результати перевірок оформлюються актами, довідками або звітами у довільній формі залежно від виду контрольної роботи.

У тих випадках, коли необхідно вжити термінових заходів щодо усунення вияв­лених порушень, складаються проміжні аудиторські звітні документи, котрі направ­ляються керівникові, який призначив перевірку, з подальшим внесенням цих свід­чень до загального документа про перевірку. Проміжні звітні документи аудитора складаються безпосередньо в ході аудиторської перевірки на тих ділянках роботи підприємства, де розкриті найзначущі порушення, які потребують негайного вжиття заходів, і підписуються перевіряючими і посадовими особами підрозділу.

Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту

Звітні документи з аудиторських перевірок, проект рішення (наказ), додаток, інші документи і перелік ужитих заходів подаються на розгляд посадовій особі, яка призначила аудторську перевірку.

У підсумковій частині проекту наказу матеріали викладаються в такій послі­довності:

­ коротко перераховуються показники фінансово-господарської діяльності та проведені заходи щодо покращання роботи підрозділу, що перевіряється;

­ зазначаються недоліки в роботі перевіреного підрозділу внаслідок невжиття певних заходів;

­ перераховується, які законодавчі акти порушені, які допущені нестачі, роз­крадання, втрати від безгосподарності;

­ перераховуються найсуттєвіші факти порушень, виявлені перевірками та заз­начені в довідці з перевірки.

У розпорядчій частині проекту наказу необхідно:

­ оцінити діяльність підрозділу та його керівництва;

­ викласти пропозиції стосовно відповідальності посадових осіб за допущені недоліки, порушення та інші негативні вчинки; пропозиції, спрямовані на усунення виявлених недоліків і покращання діяльності підрозділу. Пропози­ції повинні бути конкретними, обґрунтованими та реальними по суті й за строками;

­ указати посадових осіб, відповідальних за усунення виявлених порушень і не­доліків, строки їх усунення.

Чітко налагоджений контроль за виконанням прийнятих рішень за результатами аудиторських перевірок забезпечує ефективність заходів щодо усунення виявлених перевіркою недоліків.

Контроль за виконанням наказу здійснюється шляхом розгляду звітів керівника перевіреного підрозділу про виконання вказівок керівника підприємства, аналізу да­них звітності та документальної перевірки роботи підрозділу на місці.

Вжиття заходів щодо усунення виявлених аудитом недоліків і порушень

Перевірка вважається закінченою, коли виявлені порушення усунені, а фінансо­во-господарська діяльність підрозділу, що перевіряється, забезпечує повний госпо­дарський розрахунок і раціональне використання матеріальних, трудових і фінансо­вих ресурсів.

Виявлені в ході перевірки недоліки, які не потребують суттєвих змін у діяльно­сті підрозділу і які належать до компетенції керівника підрозділу, необхідно усуну­ти під час перевірки. Про їх усунення в процесі перевірки робляться відповідні за­писи у звіті.

Якщо при перевірці виявлено серйозні порушення законодавства України і (або) інших нормативно-правових актів, нестачі, розкрадання активів, порушення подат­кового законодавства, які потребують внесення змін у бухгалтерську звітність під­приємства та відшкодування втрат (тобто є підстава для усунення від роботи винних посадових осіб і стягнення з них завданих збитків), матеріали перевірок передають­ся в юридичний відділ підприємства. Останній дає правову оцінку записам у матері­алах перевірки і готує позовні документи для передачі до суду з метою відшкодуван­ня матеріальних збитків.

Юридичному відділу повинні бути передані:

­ акт перевірки (в оригіналі) з доданими до нього засвідченими копіями доку­ментів, що підтверджують завдані збитки;

­ пояснення посадових осіб, на яких покладена відповідальність за завдані збитки;

­ додаткові дані, які підтверджують правильність записів у матеріалах перевір­ки й обсяг завданих збитків;

­ розрахунок матеріальної шкоди — за підписом керівника підприємства і го­ловного бухгалтера;

­ трудовий договір (контракт) із посадовими особами, які допустили правопо­рушення, і наказ про прийняття їх на роботу.

Розмір завданих матеріальних збитків визначається за ринковими цінами.

Відповідальність винних осіб

Трудовим законодавством встановлені такі правові форми охорони власності від зазіхань: цивільна, адміністративна та кримінальна.

Особам, винним у завданні збитків, повинно бути запропоновано відшкодувати її добровільно. У разі відмови відшкодування здійснюється у судовому порядку шля­хом подання цивільного позову.

У заяві, яка направляється до правоохоронних органів, потрібно вказати:

­ у чому конкретно полягає правопорушення;

­ на яку суму завдано збитків;

­ обставини, час і місце здійснення правопорушення;

­ можливих свідків у справі (П.І.Б, адреса за місцем проживання або роботи).

Для підтвердження завданих збитків та їх розмірів до заяви повинні додаватися: акти аудиторських перевірок, інвентаризацій, порівняльні або дефектні відомості, накладні, рахунки-фактури, висновки комісії за фактом псування матеріальних цін­ностей, розрахунок бухгалтерії про розмір збитків, копії договору з матеріально-від­повідальною особою, довідка про період роботи, пояснення, документи про відшко­дування заборгованості в добровільному порядку.

Вилучення документів

При порушеннях і зловживаннях слід вживати заходів щодо збереження окремих документів. Для цього їх вилучають як у процесі перевірки, так і по її закінченні. Ви­лучення документів здійснюється у відповідності з нормативними документами. У першу чергу вилучаються документи, які мають ознаки підчисток, виправлення цифр і тексту, і ті, які містять неправильні і (або) підроблені свідчення. На цих доку­ментах не можна робити ніяких поміток.

У структурних підрозділах, які перевіряються, замість вилучених документів за­лишають їх копії із вказівкою на звороті, ким і коли вони вилучені.

Відшкодування матеріальних збитків

Уживаються також заходи щодо відшкодування матеріальних збитків, запо­діяних підприємству. Ця робота повинна починатися одразу ж після її виявлен­ня. Для відшкодування матеріальних збитків необхідно впевнитися: чи є доку­менти, які підтверджують наявність прямої дійсної шкоди, вину працівника; чи дотримано встановлений законом порядок і строки залучення працівника до ма­теріальної відповідальності, чи правильно обрано вид відповідальності (повна або обмежена).

Відшкодування матеріальних збитків здійснюється також по всіх сплачених під­розділом штрафах, неустойках, інших санкціях. При цьому адміністрація повинна притягнути до майнової відповідальності у відповідності із законодавством конкрет­них винних осіб.

Підвищенню ефективності перевірок сприяє обговорення їх підсумків із заснов­никами, керівниками та відповідальними працівниками підприємства. За необхід­ності питання збереження власності обговорюються з персоналом підрозділу, вно­сяться його пропозиції щодо організаційно-технічних заходів, затверджуються плани щодо усунення виявлених недоліків і заходи щодо підвищення ефективності роботи даного підрозділу.

Облік роботи внутрішнього аудитора

Для обліку та контролю за виконанням рішень щодо аудиторських перевірок аудиторська служба або аудитор ведуть книгу обліку аудиторських перевірок і вжит­их щодо них заходів.

У книзі ведуться такі графи:

­дата і номер наказу на проведення перевірки;

­ найменування підрозділу, в якому проведена перевірка;

­термін проведення перевірки;

­ за який період проводиться перевірка;

­ організаційний метод перевірки;

­ дата звітного документа про перевірку;

­ дата і номер наказу за результатами перевірки;

­строки надання інформації про виконання рішення звіту про перевірку;

­дата фактичного надання звіту про виконання наказу;

­сума матеріальної шкоди;

­ сума відшкодованих збитків, матеріальних цінностей і цінних паперів;

­ сума відшкодованих збитків винними особами добровільно;

­ сума додатково нарахованих і внесених платежів до бюджету;

­ передано до суду.

6. Підсумкові документи внутрішнього аудиту.

Підсумкові документи внутрішнього аудиту – аудиторська документація та звіт .якій надається аудиторської службою керівнику підприємства.

Вимоги до форми і змісту підсумкових документів внутрішніх аудиторів:

- внутрішній аудитор результати своїй роботи відображає в звіті , якій дозволяє йому звернути увагу керівництва на відповідну проблему;

- для того щоб досягти намічених цілей . звіт не варто розтягувати і перевантажувати надлишковими подробицями. Він повинен бути чітким , точним , понятим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає;

- в звіті внутрішнього аудитора , якій надсилається керівництву, слід вказати , які рекомендації виконані, а які вважаються неефективними внаслідок надлишкових витрат;

- відповідність завданню на проведення на проведення внутрішнього аудиту;

- відповідність плану на проведення аудиту;

- визначення об’ємів видів робіт і послуг організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності ;

Документи внутрішнього аудиту, що надаються відповідальним особам:

- звіт керівництву про закінчення аудиту;

- звіт про виявлені недоліки;

- зауваження про розбіжності з керівництвом.

Відповідальність внутрішніх аудиторів за виконання обов’язків по проведенню внутрішнього аудиту:

- за нерозголошення інформації , що є комерційною таємницею;

- за дотримання строків проведення внутрішнього аудиту;

- за виконання плану проведення внутрішнього аудиту;

- за збитки, які викликані про строчкою виконання завдання по плану перевірок

7. Відстеження виконання структурними підрозділами рекомендацій внутрішнього аудиту.

Обговорення звіту внутрішнього аудитора з управлінським персоналом:

- обговорення звіту з відповідними службами;

- отримання рекомендацій від аудитора по питанням які виникли;

-надання аудитором інформації керівництву про наступний розвиток фірми з урахуванням всіх помилок і зауважень.

Етап завершення включає комплекс методичних прийомів групування і систематизації результатів контролю, необхідних для прийняття управлінських рішень з ціллю усунення виявлених недоліків і порушень діючого законодавства.

За результатами внутрішнього аудиту приймаються:

- рішення по ліквідації негативних явищ, що виявлені;

- профілактичні мери по забезпеченню збереження матеріальних ресурсів.

ТЕМА 5. СУБЄКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СЕРТИФІКАЦІЯ АУДИТОРІВ

1. Мета діяльності аудиторських фірм.

2. Умови створення аудиторських фірм. Контроль якості аудиторської роботи. Звітність аудиторських фірм.

3. Об’єкти аудиторської діяльності.

4. Поняття аудиторської послуги . Об’єкти і види аудиторських послуг

5. Організаційні основи здійснення аудиторської діяльності

1. Мета діяльності аудиторських фірм

Аудиторська діяльність – підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська фірма – це юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Право на здійснення аудиторської діяльності мають фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Аудиторські фірми, в залежності від участі в них аудиторів різних країн, можна поділити на національні та міжнародні.

В національних аудиторських фірмах працюють лише аудитори України. Міжнародні аудиторські фірми – це спільні підприємства, в яких беруть участь аудитори різних країн.

Метою діяльності аудиторських фірм та професії аудитора є забезпечення високого рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства.

Для досягнення цієї мети необхідно дотримуватися чотирьох основних вимог суспільства до них:

- достовірність;

- фаховість;

- якість послуг;

- довіра.

2. Умови створення аудиторських фірм. Контроль якості аудиторської роботи. Звітність аудиторських фірм

Умови створення аудиторської фірми:

- якщо в ній працює хоча б один сертифікований аудитор;

- директором є сертифікований аудитор;

- загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30%;

- організація пройшла державну реєстрацію як аудиторська фірма і отримала свідоцтво про реєстрацію.

Сертифікат – це офіційний документ, який засвідчує рівень знань і надає право на здійснення аудиту.

Крім сертифікату для здійснення аудиторської діяльності аудиторської фірми повинні пройти реєстрацію в Аудиторській палаті України (АПУ) і отримати свідоцтво встановленого зразка про внесення до реєстру суб’єкта. Термін дії свідоцтва – 5 років. Продовження дії свідоцтва здійснює контрольно-ревізійна комісія, рішення якої затверджує АПУ на підставі заяви суб’єкта аудиторської діяльності.

Внесені до Реєстру суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані:

- дотримуватися вимог чинного законодавства України, рішень АПУ, МСА та Кодексу професійно етики аудитора;

- подавати в АПУ в установлений термін звіт про аудиторську діяльність;

- у місячний термін повідомляти АПУ про зміни в документах, які подані для реєстрації.

Контроль якості аудиторської роботи

Згідно з МСА 220 «Контроль якості аудиторської роботи» аудиторські фірми повинні дотримуватись політики та процедур контролю якості, які забезпечують проведення усіх аудиторських перевірок згідно з МСА. Робота, яка виконується кожним асистентом аудитора повинна перевірятися персоналом, який має відповідний рівень компетентності, на предмет наступного:

- чи робота була виконана згідно з програмою аудиту;

- чи отримані під час перевірки результати, належним чином оформлені;

- чи усі суттєві моменти аудиту врегульовані та відображені в аудиторському висновку;

- чи були досягнуті цілі аудиторських процедур;

- чи відповідають здійснені висновки результатам виконаної роботи та чи підтверджують вони аудиторську думку.

Звітність аудиторських фірм

Аудиторські фірми, як і будь-які інші господарюючі суб’єкти, повинні складати та подавати у встановленому порядку фінансову, податкову та статистичну форми звітності. АПУ за погодженням з Держкомстатом України розроблено спеціальну форму статистичної звітності «Звіт аудиторської фірми (аудитора) про виконані роботи (надані послуги)», які розглянуто і затверджено Рішенням АПУ.

Звіт складається з 5 основних розділів, які мають певну деталізацію. Це:

- Види робіт і послуг;

- Об’єкт аудиту та супутніх послуг;

- Сфера здійснення аудиту;

- Статутний капітал;

- Праця.

3. Об’єкти аудиторської діяльності

В умовах формування в Україні ринкової інфраструктури виникла потреба у кваліфікованій перевірці усіх сторін виробничої і господарсько-фінансової діяльності підприємства незалежними спеціалістами – аудиторами або аудиторськими фірмами.

Аудит – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України П(С)БО або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів.

Під об’єктами аудиторської діяльностіслід розуміти окремі або взаємопов’язані економічні, організаційні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан яких може бути оцінений кількістю або якістю.

Такими об’єктами є:

- ресурси чи засоби і предмети праці;

- господарські процеси;

- економічні процеси;

- впровадження нової технології, матеріально-технічне постачання, основне і допоміжне виробництво;

- збут продукції (послуг);

- економічні результати діяльності (обсяг виробництва, продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність тощо).

Об’єктами аудиту можуть бути конкретні засоби (майно) або джерела їх утворення (матеріали, паливо, готівка у касі підприємства, безготівкові кошти на рахунках у банку, позики банку, інвестиції та ін.).

4. Поняття аудиторської послуги

Аудиторські послуги - це послуги які надаються аудиторами , і пов’язані з їх професійною діяльністю.

Аудиторська діяльність – виключно підприємницька діяльність щодо надання аудиторських послуг, яка здійснюється фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності, в порядку, встановленому законодавством.

Аудиторські послуги – послуги, що надаються у формі аудиторських перевірок (аудиту) і зв'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Операційний аудит (аудит господарської діяльності) – перевірка будь-якої частини процедур і методів діяльності суб’єктів господарювання з метою оцінки продуктивності й ефективності.

Погоджений аудит (аудит на відповідність) − направлений на визначення відповідності специфічних процедур і правил, що приписані персоналу керівництвом.

Аудит фінансової звітності − направлений на визначення узгодженості зведеної фінансової звітності із загальноприйнятими бухгалтерськими принципами та на будь-якій іншій основі, притаманній бухгалтерії суб’єкту господарювання.

Обов’язкові аудиторські перевірки мають сезонний характер , тобто проводяться за результатами річної фінансової звітності підприємства. Але аудиторським фірмам необхідно мати роботу не один раз на рік ,а щоденно, щоб мати дохід від даного виду підприємницької діяльності.

У зв’язку з цім круг видів діяльності повинен бути розширений.

6.Виконавець аудиторських послуг повинен бути незалежним. Професійно компетентним в галузях аудита, бухгалтерського обліку, оподаткування, господарського права, економічного аналізу. Аудиторські організації та підприємці-аудитори, які провадять свою діяльність одноосібне, можуть проводити аудит і надавати інші передбачені законодавством послуги.

Об’єкти аудиторських послуг:

- активи;

- господарські процеси;

- пасиви;

- результати діяльності;

- форми управління;

- методи управління;

- функції управління.

Аудит згідно з національним чинним законодавством і за об'єктом досліджен­ня зводиться до аудиту фінансової звітності, а за суб'єктом він може бути тільки зовніш­нім, тобто здійснюватися незалежним аудитором або аудиторською фірмою на договір­ній основі. За ініціативою здійснення аудит може бути обов'язковим, проведення якого регламентується чинним законодавством, та добровільним, коли аудит проводиться з ініціативи клієнта. Уся інша робота аудитора — це супутні аудиту послуги.

Поряд із проведенням аудиту передбачаються супутні ауди­ту послуги: оглядову перевірку, операційну перевірку та компіляцію (трансформа­цію обліку).

Аудиторські послуги, як правило, не атестовані, тобто не потребують подання аудиторського висновку та формальної звітності аудитора на адресу клієнта.

Серед них:

а) відновлення та ведення бухгалтерського обліку; складання бухгалтерської звітності, а також звітності з цінних паперів, проспектів емісії тощо;

б) компіляція (трансформація бухгалтерського обліку) — здійснення процедур трансформації обліку за іншими обліковими стандартами. Така робота складається зі скороченого обсягу деталізації даних і закінчується створенням сприятливих у використанні, зрозумілих таблиць та фінансової звітності;

в) податкове планування й оптимізація оподаткування, складання декларацій про доходи та представлення інтересів клієнта в податкових службах;

г) консультаційні послуги, що надаються зазвичай не тільки в галузі бухгалтерського обліку і податків, а й комп'ютерних систем (у тому числі автоматизація бухгалтерського обліку й аналітичних робіт), технології виробництва і навіть послуги з підбору кандидатів на керівні посади.

Консультаційні послуги

До консультаційних належать такі послуги: з постановки і відновлення бухгал­терського обліку; складання декларацій про доходи та інших платежів до бюджету; аналіз фінансово-господарської діяльності; оцінка активів і пасивів підприємства; консультування з питань податкового законодавства тощо.

Великі аудиторські фірми можуть проводити аудит і надавати консультації з ши­рокого кола питань: загальне керівництво й управління фінансами; управління мар­кетингом і збутом; управління кадрами і трудовими ресурсами тощо. Деякі фірми надають свої консультації в певних галузях, наприклад, у будівництві, нафтодобувній промисловості, страховій і банківській справі, підприємствам зв'язку і транспорту, виробничим і сільськогосподарським підприємствам і т. ін.

Особливе значення мають консультаційні послуги з юридичних питань і бухгал­терського обліку. Різнобічний вплив юридичних питань на бізнес може вимагати по­рад щодо трудового законодавства, оподаткування, цивільного права та інших спе­ціальних галузей законодавчої діяльності. Часто від аудиторів поряд із перевіркою вимагають оціночних суджень про рахунки і звіти клієнта або рекомендацій щодо вдосконалення фінансової роботи. Аудиторські перевірки часто готують ґрунт для важливих управлінських рішень.

При проведенні консультацій із метою досягнення найбільшого сумарного ефек­ту аудиторські фірми повинні комбінувати й використовувати навички і вміння як спеціалістів-універсалів, так і вузьких спеціалістів, які мають глибокі знання в окре­мих галузях знань. Майбутній успіх аудиторських фірм значною мірою залежатиме від здібностей персоналу у виборі асортименту нових послуг, застосування прогре­сивних методів втручання у фінансову діяльність, покращання якості послуг і чесно­сті працівників.

Отже, консультування треба розглядати як професійну службу або як метод, що забезпечує практичні поради і допомогу. При цьому аудитор, який проводить кон­сультації, повинен володіти навичками, необхідними для:

а) розв'язання проблем і обміну досвідом;

б) виявлення проблем;

в) знаходження потрібної інформації;

г) аналізу і синтезу;

г) розроблення пропозицій щодо вдосконалення фінансово-господарської роботи;

д) спілкування з людьми;

е) планування змін;

є) допомоги клієнтам у накопиченні досвіду;

ж) передачі методів управління тощо.

Консультуванню притаманні єдність принципів і методів. Основними методами консультування є опитування, встановлення проблеми, розв'язання проблеми і на­писання звітів.

Консультаційні послуги, як правило, мають прикладний характер. Тому клієнт бере активну участь у роботі на всіх стадіях виконання завдання і виробляє під ке­рівництвом аудиторів навички встановлення і розв'язання проблем.

Процес консультування являє собою спільну діяльність консультанта і клієнта з метою вирішення певного завдання і здійснення бажаних змін в організації-клієнті. Процес консультування охоплює два однаково важливих аспекти консультацій­ного процесу: роботу, для якої був запрошений консультант, і взаємовідносини між консультантом і клієнтом. Найкраще, коли обидві сторони по закінченні роботи бу­дуть задоволені відносинами. Аудиторська діяльність — це підприємницька діяль­ність, тому аудитору слід пам'ятати, що успішно закінчене завдання залишає від­чиненими двері для подальшої співпраці.

Завершальним етапом консультативного процесу є оцінка. Без неї неможливо встановити, чи виконано поставлені завдання, і чи виправдовують отримані резуль­тати витрачені на них кошти. При консультуванні оцінюють передусім два основних аспекти завдань: переваги, отримані клієнтом, і процес консультування. Звичайні консультативні завдання породжують три види переваг: нові здібності, які набуваються у вигляді нових умінь і навичок; нові системи і форми поведінки (нові ін­формаційні системи, системи маркетингу, організація семінарів і т. ін.); новий сту­пінь ефективності роботи, який викликає відповідні зміни в економічних, фінансових, соціальних та інших показниках

5. Організаційні основи здійснення аудиторської діяльності

Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Суб’єкти аудиторської діяльності.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит). Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання. Аудитори (аудиторські фірми) можуть проводити перевірку іпотечного покриття відповідно до Закону України "Про іпотечні облігації".

(частина шоста статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.04.2011 р. N 3265-VI)

Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.

Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.

Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

При здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.

Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб'єктами.

Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання.

України.

Проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

(пункт 3 частини першої статті 8 у редакції
Закону України від 21.04.2011 р. N 3273-VI)

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

Органи управління суб'єкта господарювання зобов'язані створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту.

Органи управління суб'єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг.

Фінансова звітність суб'єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягає обов'язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимог законів України.

Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України.

Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, затверджується Аудиторською палатою України за погодженням з Національним банком України.

Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.

Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України.

Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років.

Продовження терміну чинності сертифіката здійснюється через п'ять років за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатою України.

За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської палати України.

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів - база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці (далі - Реєстр).

Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується Аудиторською палатою України.

Реєстр не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України.

Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, мають право на здійснення аудиторської діяльності лише після включення їх до Реєстру.

Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам, зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтво відповідного зразка.

За включення до Реєстру справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України.

ТЕМА 6. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОЦЕСУ АУДИТУ

1.Процес проведення аудиту і його стадії.

2.Попереднє планування аудиту

1. Процес проведення аудиту і його стадії.

Серед користувачів фінансової звітності можна насамперед вказати власників, адміністрацію і працівників підприємства, постачальників, покупців, інвесторів, банки, страхові компанії, податкові інспекції, органи Пенсійного фонду, органи сприяння зайнятості населення і страхування.

Користувачі інформації зацікавлені в достовірності даних щодо господарської діяльності підприємства, оскільки інтереси зазначених груп споживачів часто не збігаються, виникає об’єктивна потреба в оцінці та підтвердження достовірності звітних даних. Таке підтвердження дає незалежний експерт – аудитор або аудиторська фірма.

Аудиторський процес – це сукупність прийомів і дій , що впливають на створення і удосконалення взаємозв’язків між окремими частинами цілого (аудиту).

Стадії технології аудиту:

- організаційна;

- підготовча;

- методична;

- результативна.

Етапи організаційних моментів аудиторського процесу, дії клієнтів-замовників та аудиторських фірм .

На попередній стадії укладання договору на аудит аудитор повинен отримати (або поповнити) інформацію про клієнта. Приблизний перелік необхідного мінімуму знань про потенційного замовника аудиту визначається професіоналізмом кожного конкретного аудитора.

Доцільне отримання наступної інформації:

> Розмір підприємства, форма власності та форма господарювання

> Ринок, де працює клієнт (галузь, сфера, сегмент)

> Технологія підприємницької діяльності

> Законодавчі обмеження діяльності (особливо умови оподаткування)

> Структура системи управління (ієрархія, функціональна структура)

> Наявність та організація внутрішнього контролю (аудиту)

> Організація системи обліку ( облікова політика, оборот документів, форма бухобліку, склад апарату бухгалтерії, тощо)

> Наявність та результати попередніх перевірок аудиторами та фіскальними органами.

Бажано мати типові форми договорів на роботи

Для здійснення аудиту фінансової звітності аудитор повинен отримати від замовника письмове звернення, в якому висвітлена мета аудиторської перевірки, масштаб, форму подання звіту перевірки, методи перевірки, місце і строки перевірки (лист-замовлення).

Аудитори повинні здійснити аналіз інформації щодо потенційного клієнта.

Підтвердженням згоди аудитора на здійснення аудиту є лист-зобов’язання, в якому вказується згода щодо завдань, масштабу аудиту.

Після обміну листами складається договір на проведення аудиту і складається графік перевірок.

Керівництво аудиторської фірми вирішує питання щодо призначення відповідального за проведення аудиторської перевірки та складу аудиторської бригади.

Перед початком перевірки аудитори вивчають систему бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, статутні та установчі документи, реєстраційні документи, наявність наказу про облікову політику.

На етапі підготовки аудитори ознайомлюються з результатами попередніх перевірок, здійснюють огляд законодавчої та нормативної бази щодо об’єкту перевірки, готують бланки робочих документів, складають план аудиторської перевірки.

На завершальному етапі аудиту фінансової звітності аудитори здійснюють обробку отриманої в ході перевірки інформації та складають аудиторський висновок і звіт.

Виконання аудитором умов договору та проведення аудиторської перевірки визначається актом прийому-передачі аудиторського висновку та актом наданих послуг.

2. Попереднє (стратегічне) планування аудиту

Планування аудиту :

- Стратегічне;

а) розробка і складання стратегічного плану;

б) корегування планових задач і внесення змін і доповнень в стратегічний план.

- Поточне ;

- а)розробка та складання плану на поточний рік;

- б) корегування планових задач і внесення змін та доповнень в бізнес-план.

- Оперативне;

- а) загальний план аудиту та інших послуг;

- б)програма конкретного аудиту;

- в) корегування планових завдань і внесення змін і доповнень в план і програму аудиторської перевірки.

Загальна стратегія аудиту визначає об’єм , час і напрямки аудиту і допомагає в розробці більш детального плану аудиту.

Процес розробки загальної стратегії аудиту допомагає аудитору встановити характер , час і об’єм ресурсів , необхідних для виконання завдання та включає в себе:

1. Визначення характеристик завдання . які дозволяють правильно визначити його об’єм ( наприклад, концептуальна основа фінансової звітності, наявність специфічних вимог галузі до складання звітності, місце розташування підрозділів підприємства.

2. Уточнення цілей надання висновку з метою планування часу аудиту , переліку і характеристик необхідної інформації (наприклад , кінцеві строки надання проміжної і річної фінансової звітності контролюючим органам , дати надання звітності управлінському персоналу).

3. Розгляд важливих факторів, що визначають головні напрямки роботи групи (наприклад , визначення рівня суттєвості , попередня ідентифікація галузей перевірки, які мають більший ризик суттєвих викривлень).

ТЕМА 7. Загальний план аудиту, його зміст. Програма аудиту та її складові

Читайте також:

1. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
2. Громадська екологічна експертиза проекту: План дій.
3. Державна експертиза у сфері ТЗІ
4. Державна експертиза у сфері цивільного захисту.
5. Державне регулювання інвестицій в будівництво. Державна експертиза інвестиційних проектів.
6. Екологічна експертиза
7. Екологічна експертиза
8. Екологічна експертиза
9. Екологічна експертиза водяних джерел підприємства
10. Екологічна експертиза діючих об’єктів і комплексів
11. Екологічна експертиза матеріалів впливу діяльності, що планується на навколишнє середовище
12. Екологічна експертиза по впровадженню нових матеріалів і речовин

Переглядів: 920