МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Процес контролю і техніка його проведенняКонтроль – це мистецтво управління. Менеджер не може навчитися цьому мистецтву зі слів, він повинен пройти відповідну практику. Процес контролю (англ. The Control Proces) - це діяльність об’єднаних у певну структуру суб’єктів контролю (органів контролю, керівників, контролерів, громадських організацій), спрямованих на досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом реалізації певних завдань і застосування відповідних принципів, типів, методів, технічних засобів і технології контролю. Суть процесу контролю виражають такі його характеристики: - організаційна; - змістовно-техніка; - узагальнюючо - коригуюча. Організаційна характеристика включає в себе вибір об’єкта контролю, організайно - методичну підготовку і відповідає на запитання: хто і в якому і порядку здійснює контроль? Змістовно-технологічна характеристика – це розробка плану і вибір методу вивчення контрольованого об’єкта. Вона відповідає на запитання: що робиться у процесі контролю і як робиться? Узагальнюючо-коригуюча характеристика включає узагальнення, а при необхідності-обговоренняв колективі результатів контролю, розробку рішень і оцінку їх виконання. Тобто ця характеристика повинна дати відповідь на питання: як реалізуються результати контролю? Етапи контролю: - розробка стандартів і критерії; - співставлення з ними реальних результатів; - прийняття необхідних дій. Американські спеціалісти дійшли висновку, що процес контролю реалізується через такі етапи: - розробку стандартів і критеріїв контролю (обмеження в часі, забезпечення реальності показів і результатів); - порівняння реальних результатів з прийнятими стандартами та критеріями (вимірювання результатів, розповсюдження інформації, про результати, оцінки інформації, обґрунтування висновків); - здійснення необхідних коригуючи дій (перегляд стандартів, усунення відхилень). У будь-якій організації чи на підприємстві відбуваються явища, що заслуговують як позитивної, так і негативної оцінки, оскільки існують як сильні, так і слабкі сторони діяльності. Тому система контролю полягає у виявлені тіньових сторін діяльності, співвідношення позитивних і негативних явищ. Дієвий контроль повинен розкривати дійсну картину діяльності підприємства. Погано здійснюваний контроль може нанести такої ж школи, як і погано виконана робота. При здійсненні в процесі контролю оцінок в залежності від цілі і виду контролю враховується: · зовнішнє середовище (закони і державні органи, профспілки, конкуренти, постачальники трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, пробивачів); · внутрішнє середовище організації (місія і конкретні кінцеві цілі організації, структура і задачі, технологія,ресурсне забезпечення); · середовище непрямого впливу (світові події і міжнародна кон’юнктура,політичні і соціально-культурні фактори, стан економіки і науково технічних прогрес). Нині в промисловості, будівництві та інших галузях народного господарського широко застосовують стандарти. Для контролю підприємницької діяльності як стандарти можуть братись конкретні деталізовані цілі і критерії. На практиці застосовують різні форми контролю. Чимало підприємств застосовують журнали у форму контролю виконання постав,наказів,рішень,вказівок і розпоряджень. Але за такого способу контролю досить складно виявляти справжні строки виконання і що саме зроблено виконавцями. Для контролю чимало підприємств використовують ручні або механізовані картотеки та інші засоби збирання, обробки і видачі інформації. Такий спосіб контролю більш продуктивний, він вимагає правильної організації діловодства,що дозволяє забезпечити високу оперативність і надійність в роботі апарату управління. Для цього в кожному підприємстві система організації документаційного процесу повинна відповідати вимогам єдиної державної системи діловодства (ЕДСД), яка встановлює правила, нормативи і рекомендації по веденню діловодства, починаючи з моменту надходження або створення документа і до здачі його в архів. На підприємствах і в об’єднаннях розробляється перелік документів, що підлягають контролю. В перелік цих документів включають постанови і рішення державних і господарських установ, колективних і колегіальних органів підприємства, накази і письмові розпорядження керівника підприємства, критичні зауваження і пропозиції, що містяться в органах преси, пропозиції,заяви і скарги трудящих та інші документів і за вказівкою керівника підприємства. Процес контролю повинен проходити гармонійно, а не представляти собою гру в «хованку»: контролюючі шукають, а контрольовані ховають. Переконання в тому,що контролер однаково зацікавлений в пошуку як негативних, так і позитивних сторін діяльності, сприятиме тому, що кожний працівник намагатиметься допомогти йому проникнути в ці сторони діяльності. Небезпідставно тут звернутися до тих помилок при здійснені контролю, на які вказують Вернер Зігерт і Лючія Ланг: Читайте також:
|
||||||||
|