Процес контролю і техніка його проведення

Контроль – це мистецтво управління. Менеджер не може навчитися цьому мистецтву зі слів, він повинен пройти відповідну практику.

Процес контролю (англ. The Control Proces) - це діяльність об’єднаних у певну структуру суб’єктів контролю (органів контролю, керівників, контролерів, громадських організацій), спрямованих на досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом реалізації певних завдань і застосування відповідних принципів, типів, методів, технічних засобів і технології контролю.

Суть процесу контролю виражають такі його характеристики:

- організаційна;

- змістовно-техніка;

- узагальнюючо - коригуюча.

Організаційна характеристика включає в себе вибір об’єкта контролю, організайно - методичну підготовку і відповідає на запитання: хто і в якому і порядку здійснює контроль?

Змістовно-технологічна характеристика – це розробка плану і вибір методу вивчення контрольованого об’єкта. Вона відповідає на запитання: що робиться у процесі контролю і як робиться?

Узагальнюючо-коригуюча характеристика включає узагальнення, а при необхідності-обговоренняв колективі результатів контролю, розробку рішень і оцінку їх виконання. Тобто ця характеристика повинна дати відповідь на питання: як реалізуються результати контролю?

Етапи контролю:

- розробка стандартів і критерії;

- співставлення з ними реальних результатів;

- прийняття необхідних дій.

Американські спеціалісти дійшли висновку, що процес контролю реалізується через такі етапи:

- розробку стандартів і критеріїв контролю (обмеження в часі, забезпечення реальності показів і результатів);

- порівняння реальних результатів з прийнятими стандартами та критеріями (вимірювання результатів, розповсюдження інформації, про результати, оцінки інформації, обґрунтування висновків);

- здійснення необхідних коригуючи дій (перегляд стандартів, усунення відхилень).

У будь-якій організації чи на підприємстві відбуваються явища, що заслуговують як позитивної, так і негативної оцінки, оскільки існують як сильні, так і слабкі сторони діяльності. Тому система контролю полягає у виявлені тіньових сторін діяльності, співвідношення позитивних і негативних явищ. Дієвий контроль повинен розкривати дійсну картину діяльності підприємства. Погано здійснюваний контроль може нанести такої ж школи, як і погано виконана робота.

При здійсненні в процесі контролю оцінок в залежності від цілі і виду контролю враховується:

· зовнішнє середовище (закони і державні органи, профспілки, конкуренти, постачальники трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, пробивачів);

· внутрішнє середовище організації (місія і конкретні кінцеві цілі організації, структура і задачі, технологія,ресурсне забезпечення);

· середовище непрямого впливу (світові події і міжнародна кон’юнктура,політичні і соціально-культурні фактори, стан економіки і науково технічних прогрес).

Нині в промисловості, будівництві та інших галузях народного господарського широко застосовують стандарти. Для контролю підприємницької діяльності як стандарти можуть братись конкретні деталізовані цілі і критерії.

На практиці застосовують різні форми контролю. Чимало підприємств застосовують журнали у форму контролю виконання постав,наказів,рішень,вказівок і розпоряджень. Але за такого способу контролю досить складно виявляти справжні строки виконання і що саме зроблено виконавцями.

Для контролю чимало підприємств використовують ручні або механізовані картотеки та інші засоби збирання, обробки і видачі інформації.

Такий спосіб контролю більш продуктивний, він вимагає правильної організації діловодства,що дозволяє забезпечити високу оперативність і надійність в роботі апарату управління. Для цього в кожному підприємстві система організації документаційного процесу повинна відповідати вимогам єдиної державної системи діловодства (ЕДСД), яка встановлює правила, нормативи і рекомендації по веденню діловодства, починаючи з моменту надходження або створення документа і до здачі його в архів.

На підприємствах і в об’єднаннях розробляється перелік документів, що підлягають контролю. В перелік цих документів включають постанови і рішення державних і господарських установ, колективних і колегіальних органів підприємства, накази і письмові розпорядження керівника підприємства, критичні зауваження і пропозиції, що містяться в органах преси, пропозиції,заяви і скарги трудящих та інші документів і за вказівкою керівника підприємства.

Процес контролю повинен проходити гармонійно, а не представляти собою гру в «хованку»: контролюючі шукають, а контрольовані ховають. Переконання в тому,що контролер однаково зацікавлений в пошуку як негативних, так і позитивних сторін діяльності, сприятиме тому, що кожний працівник намагатиметься допомогти йому проникнути в ці сторони діяльності.

Небезпідставно тут звернутися до тих помилок при здійснені контролю, на які вказують Вернер Зігерт і Лючія Ланг:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види контролю, їх характеристика	\|	Не тримайте своїх висновків при собі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.