Футурологія і майбутнє людства

Марксистська теорія формації. Термін «формація» значно менш багатозначний, але і він інтерпретується по-різному: і як історичний тип суспільного розвитку, що визначається способом виробництва, і як конкретний суспільний організм, і як система суспільних відносин.

Цивілізація – це система упредметненої діяльності та суспільних відносин з її приводу у всіх сферах суспільного виробництва(сукупність матеріального, соціального ідуховного багатства суспільства). Таким чином, культура і цивілізація виступають як співвідносні поняття, що розкривають феномени суспільного життя, які приймають на певних історичних етапах специфічне вираження.

Остання обставина означає те, що всесвітня історія, як стверджує Л`юїc Морган (1818-1881) може бути представленою у вигляді «ланцюжка» культур і цивілізацій, що закономірно слідують одна за одною: первісної (дикості) («дитинство людства», його родова роздробленість, спосіб життя, заснований на найпримітивнішому способі виробничих зв'язків з природою і між собою), аграрної(варварства) (встановлення регіональних зв'язків народів, спосіб життя, що базується на сільськогосподарському виробництві), індустріальної (цивілізації)(інтернаціоналізація суспільних зв'язків у світовому масштабі, спосіб життя, що ґрунтуєтьсяна промисловому виробництві). З точки зору сучасних дослідників (О.Тоффлер), її можна доповнити інформаційної(засобу ба життя, що базується на науковому, інформаційному виробництві).

Формацію ж, слід розуміти як «стосунковий компонент» цивілізації, тобто систему стосунків між людьми з приводу результатів їх діяльності у всіх сферах суспільного виробництва. Її зміст складають базис – система економічних відносин з приводу продуктів матеріально-виробничої діяльностіінадбудова – система суспільних відносин з приводу продуктів соціальної і духовної діяльності (політичних, правових, етичних, релігійних, ідеологічних). Суспільно-економічна формація (а отже, її елементи) включає не всі відносини, що існують у реальному суспільстві, а лише домінуючі, пануючі у ньому. Виробляючи розуміння суспільної формації, К. Маркс використовував методи абстрагування та ідеалізації, що дозволило йому представитиїї не як реально існуючий соціальний організм, а як певний ідеальний тип, модель, еталон, порівняння з яким дозволяє віднести будь-який конкретний соціум на певний рівень всесвітньої історії згідно одному, але об’єктивному, необхідному, істотному, загальному критерію – відносинам власності на продукти суспільного виробництва.

З точки зору марксизму матеріальне виробництво у цілому визначає, соціальне і духовне виробництво, відносини власності у ньому (базис) визначають, кінець кінцем, відносини власності у сферах соціального і духовного виробництва (надбудову). «Зі зміною економічної основи, – писав Маркс, – більш менш швидко відбувається переворот у всій величезній надбудові» (Сочинения, т. 13, с. 7).

Вказане розуміння суспільно-економічної формації дозволяє знайти єдину логіку періодизації історії на базі всіх трьох розглянутих вище підходів. Так, для первісної культури і цивілізації є характерною первіснообщинна формація (панування колективної громадської власності на продукти виробництва), для аграрної культури і цивілізації є характерною рабовласницька, феодальнаформації (панування приватної власності, заснованої на позаекономічному примушенні, для індустріальної культури і цивілізації є характерною капіталістичнаформація (панування приватної власності, заснованої на економічному примушенні).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Культурологічний, цивілізаційний, інформаційний та марксистський підходи до дослідження соціальних процесів	\|	Провіденціалізм

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.