Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Об’єкт, предмет та завдання екології

Наприкінці ХХ ст. зміст екології став дещо ширшим, та її місце в системі наук значно змінилося. Екологія виникла як суто біологічна наука, але в наш час вона трансформувалася і стала наукою про структуру та функцію природи в цілому, наукою про біосферу, наукою, що вивчає місце людини на нашій планеті, наукою про взаємозв’язки всього живого на нашій планеті між собою та довкіллям.

Основний об’єкт досліджень сучасної екології – планетні екосистеми всіх рівнів та їх елементи.

Екосистема (анг.вч. А.Тенслі (1948 р.)) – це одне з основних понять сучасної екології. Під екосистемою розуміють сукупність живих організмів, що проживають на певній території, та умови їх існування. Тобто екосистема – це сукупність біоценозу і біотопу, поєднаних в єдине функціональне ціле.

Залежно від розмірів досліджуваних об’єктів екологію поділяють на:

· Аутекологія (вивчає організм і середовище його існування);

· Популяційну екологію або демекологію (вивчає популяції та їх середовище);

· Синекологію (вивчає біоценози, біотичні угруповання);

· Біогеоценологія або екосистемологія (вивчає цілісні біогеоценози чи екосистеми та біогеохімічні процеси, що відбуваються за участю живих організмів);

· Глобальну екологію (мегаекологія, біосфера Землі).

Головний предмет досліджень екології – вивчення особливостей та розвитку взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями різних рангів, екосистемами й неживою компонентою екосистем і біосфери в цілому.

Основні завдання екології:

· розкриття місця і ролі людини, цивілізації в існуванні екосфери планети Земля з позицій екологічних законів;

· екологізація свідомості людей: формування нової ідеології, спрямованої на екoлогізацю економіки, виробництва, політики, освіти;

· вивчення загального стану сучасної біосфери, умов її формування та причин змін під впливом природних і антропогенних факторів;

· прогнозування динаміки стану біосфери в часі й просторі;

· розробка (з урахуванням основних екологічних законів) шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й природи, збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання й самовідновлення.

 

1.3. Структура екології та її зв’язок з іншими дисциплінами

З наведеної вище інформації бачимо, що фундамент сучасної екології заклали фахівці у області ботаніки, зоології, ґрунтознавства, географії, геохімії тощо, які займалися питаннями взаємин живих організмів з навколишнім природним середовищем.

Таким чином, як міждисциплінарна наука, екологія має у своєму арсеналі всі методи теорії систем і знаходиться немов на стику біологічних і гуманітарних наук. З одного боку, екологія залишається точною біологічною наукою в тому розумінні, що вона досліджує живі об’єкти та їх сукупності, але водночас вона стала гуманітарною наукою, оскільки визначає місце людини в природі, формує її світогляд і сприяє оптимізації розвитку соціальних і виробничих процесів.

Існує досить багато класифікацій екології. Так К.М.Ситник і М.І.Будико (1990-1992) поділяють екологію на три частини: загальна екологія, що вивчає основні закономірності функціонування екологічних систем; глобальна екологія, яка вивчає біосферу в цілому (в іншій термінології це біосферологія), і приватна екологія, об’єктом вивчення якої є взаємозв’язки живих організмів із середовищем існування. На думку Г.Білявського і М.Падун (1991), екологія складається з п’яти основних блоків: а) біоекології, б) геоекології, в) техноекології, г) соціоекології, д) космічної екології.

У ході активного розвитку загальна екологія диференціювалася на окремі наукові підрозділи. Це енвайронментальна екологія, яка зосереджена на дослідженні стану природного середовища. Біосферна екологія вивчає біосферу і екосистеми нашої планети. Соціальна екологія досліджує роль людської діяльності в існуванні біосфери і способи екологічної оптимізації соціальних процесів. Екологія антропогенних територій займається міськими, промисловими і сільськогосподарськими екосистемами.

Відмінності в поглядах вчених значною мірою визнаються також тим, на яких позиціях вони стоять: біоцентризмом або геоцентризмом. У зв’язку з цим на рис. 1.1. наведена схематично класифікація основних напрямків сучасної екології.

 

 

Рис. 1.1. Структурна схема сучасної екології

Таким чином, починаючи з 1866 року, поняття “екологія” еволюціонувало із розширенням і поглибленням знань у області біології, географії і т.д. Останніми роками “екологія” широко вживається для позначення всіх форм взаємозв’язку людини і навколишнього природного середовища, не тільки природного, але і створюваного самою людиною (включаючи правові, інженерно-технологічні, етнічні та інші аспекти проблеми). Це зручне слово виявившись дуже ємним, багато разів повторювалося засобами масової інформації, загубило значення строго наукового терміну, але придбало важливий соціальний, а де коли і політичний сенс. Часто екологія при цьому подається не як цілісна наука, а як ідеологія, принцип, який пронизує всі науки і сфери людської діяльності.

Структура сучасної екології свідчить про її тісний взаємозв’язок з іншими науковими дисциплінами (рис. 1.2).

 

 

Рис. 1.2. Місце екології в системі наук

 

Таким чином, в останні десятиріччя сформувалася нова міжгалузева наукова дисципліна, яка спрямована на вивчення взаємовідносин людини і природи з метою збереження навколишнього природного середовища та поліпшення якості життя нинішнього і майбутніх поколінь людей.

 


Читайте також:

  1. V. Завдання.
  2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  3. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
  4. Абетково-предметний покажчик
  5. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  7. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  8. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  9. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  10. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
  11. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  12. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.




Переглядів: 4795

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи екологічних досліджень | Основні екологічні закони

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.