Спирт етиловий.

ІІ

Натрію оксибутират.

Тіопентал – натрій.

Кетамін (кеталар.каліпсол).

Діазоту оксид.

Фторотан (галотан).

Не горить, у суміші з ефіром запобігає горінню останнього.

Стадія збудження короткочасна, без вираженого рухового хвилювання. Не подразнює дихальні шляхи. Наркотична широта достатня. Стадія пробудження настає швидше, чим після ефірного наркозу.

Пригнічує дихання, спричинює аритмію, серцеву недостатність, артеріальну гіпотензію, психічні зміни; має гепатотоксичний, нефротоксичний, мутагенний, канцерогенний і тератогенний ефекти.

Ізофлуран, севофлуран, метоксифлуран – справляють менший вплив на серцево-судинну систему.

Не подразнює оболонки дихальних шляхів. Вводять у суміші 80% азоту закису та 20% кисню. Стадії збудження немає. Наркоз поверхневий, тому препарат застосовують для базисного наркозу, для нейролептаналгезії, для знеболювання при тяжких травмах, гострому панкреатиті, інфаркті міокарда, під час пологів.

Може спричинити нудоту, блювання, аритмію, артеріальну гіпертензію.

Засоби для неінгаляційного наркозу :

- Їх уводять внутрішньовенно, внутрішньом’язово або ректально;

- наркоз настає відразу без стадії збудження;

- не забруднює атмосферу;

- наркоз погано керується.

Класифікація засобів для неінгаляційного наркозу за тривалістю дії

1. Препарати короткої тривалості дії (тривалість наркозу 5 – 10 хвилин): кетамін.

2. Препарати середньої тривалості дії (тривалість наркозу 20 – 40 хвилин):тіопентал-натрій.

3. Препарати довгої тривалості дії (тривалість наркозу 90 -120 хвилин):натрію оксибутират.

Тривалість наркозу 10 -15 хвилин.

Застосовують для введення в наркоз, а також для його підтримання. Амбулаторно використовують під час нетривалих хірургічних втручань.

Побічні ефекти: артеріальна гіпертензія,тахікардія,підвищення внутрішньо-черепного тиску, гіпертонус, м’язів біль, галюцинаторний синдром.

Наркоз розвивається без стадії збудження і триває 10-20 хвилин. Пробудження змінюється після наркозним сном.

Побічні ефекти: пригнічення дихання,артеріальна гіпотензія, ларинго- та бронхоспазм,рефлекторна зупинка серця,підсилення секреції бронхіальних залоз.

При внутрішньовенному введенні стадія наркозу настає через 30 хвилин і триває 2 -4 години.

Побічні ефекти: рухове збудження, судомні тремтіння кінцівок і язика при швидкому внутрішньовенному введенні, блювання, рухове і мовне збудження під час виходу з наркозу.

За фармакологічними властивостями спирт етиловий є наркотиком слабкої дії. Його використовують іноді як один з компонентів комбінованого наркозу, кровозамінників, протишокових засобів. Як наркотик спирт пригнічує ЦНС та обмін речовин. На початку резорбційної дії ослаблюється процес кіркового (внутрішнього) гальмування, що зумовлює порушення диференціювання, пам'яті, критичного мислення, знижується увага, зосередженість, виникає не обґрунтована самовпевненість, надмірна балакучість, поліпшується настрій. Спирт ослаблює також процеси збудження. І хоч після вживання алкоголю людина відчуває впевненість у своїх силах, проте ці відчуття помилкові, а при виконанні розумової та фізичної праці робиться більше помилок. Етиловий спирт сповільнює провідність нервових імпульсів, знижує слух, ослаблює гостроту зору та спотворює реакції на зовнішні подразники.

Під впливом алкоголю порушується теплорегуляція, пригнічуються обмінні процеси і збільшується тепловиділення. Температура тіла знижується, хоч людина і відчуває тепло внаслідок розширення судин шкіри.

Протимікробна дія спирту ( 70%, 90%, 95%) використовується для обробки операційного поля, рук хірурга, стерилізації хірургічних інструментів, місцевоподразнююча (40%) - для виготовлення компресів, а в’яжуча (95%) - для лікування опіків.

При наявності білків максимальну антимікробну дію виявляє 70% спирт. Дальше підвищення міцності етилового спирту знижує його дезинфікуючу дію (на шкірі) так як внаслідок швидкого осадження (коагуляції) білків з них утворюється захисна плівка, яка перешкоджає дальшому проникненню спирту в глибокі шари шкіри і пори, де можуть бути мікроби. Ось чому для дезинфекції інструментів краще користуватися 90 -95% , а для дезинфекції шкіри - 70% спиртом. При нанесенні на шкіру та слизові оболонки спирт етиловий відбирає воду з тканин, частково змінює (денатурує) білки і діє як слабкий місцево подразнюючий засіб, спричинює тимчасове пригнічення чутливості нервових закінчень.

При дії на слизову оболонку травного каналу посилюється секреція травних залоз й збуджується апетит; це спостерігається лише при застосуванні малих концентрацій спирту (5-10 %) ; міцніші спиртні напої (20-40 %) подразнюють рецептори слизової оболонки травного каналу і хоч і посилюють секрецію залоз, але інактивують ферменти, знижують перетравлюючу здатність травних соків.

Спирт етиловий виписують на рецептурному бланку форми № 1. Для потреби лікувально - профілактичних закладів спирт виписується на формах вимог, що затверджені МОЗ України , за наявності штампа, печатки, підпису керівника закладу та окремо від інших лікарських засобів.

При гострому отруєнні алкоголем виникає період збудження. Великі дози можуть спричинити стан глибокого сп'яніння і наркоз: настає цілковита втрата свідомості, координації рухів і м’язового тонусу, зниження температури тіла і артеріального тиску, пригнічення дихання, прискорення пульсу.

Для допомоги при гострому отруєнні алкоголем потрібно добре промити шлунок, після чого дати сольове проносне та активоване вугілля. Підшкірно вводять речовини, що збуджують ЦНС- кофеін, ефедрин; внутрішньовенно - глюкозу з інсуліном, тіаміном, нікотиновою кислотою.

При виникнення пристрасті до алкоголю людина стає залежною від цього наркотика і змушена тривалий час майже щоденно вживати спиртні напої. При частому вживанні алкоголю виникає толерантність (явище звикання, що змушує вживати його у більших кількостях для досягнення відчуття ейфорії й призводить до хронічного отруєння (алкоголізм). У таких людей виявляються істотні порушення функції ЦНС і серцево-судинної системи, травного каналу, знижуються розумові здібності, ослаблюється воля, виникають захворювання периферичної нервової системи, цироз печінки, гастрит, гастроентерит, гіповітамінози, ураження міокарда, атеросклероз судин, гломерулонефрит. Можуть виникнути важкі психічні захворювання - біла гарячка, алкогольний галюциноз. Раптове припинення вживання алкоголю може спричинити явище абстиненції.

Лікування полягає в застосуванні комплексу терапевтичних засобів, спрямованих на загальне зміцнення організму хворих, посилення вольових якостей - вітамінотерапія, режим, фізкультура, дієтотерапія. Добрі результати дають гіпноз і психотерапія , вироблення негативного блювотного рефлексу на смак і запах алкоголю ( хворому дають алкоголь одноразово з ін'єкціями апоморфіну - блювотного засобу ) та застосування тетураму.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ефір для наркозу	\|	Нітразепам (радедорм).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.