Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Цілі і завдання вищої освіти

Лекція №1

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ У ВИЩИЙ ШКОЛІ

1. Головна мета вищої освіти

2. Формування готовності до професійної діяльності як основна мета викладання у ВНЗ.

3. Завдання з досягнення означеної мети.

4. Методологія у ВНЗ

 

Мета ВНЗ – підготовка фахівців вищої кваліфікації, спроможних після отримання вищої освіти стати до виробничої діяльності, виконувати виробничі та наукові завдання та відповідати за їх реалізацією.

Загальна мета вищої освіти: сформувати готовність студентів до професійної діяльності і постійного самовдосконалення.

Враховуючи, що технічних прогрес йде швидко, якість життя змінюється кожні 5 років, навіть найякісніша підготовка (знання/вміння) не забезпечує готовність до професійної діяльності. Науково-технічний прогрес йде попереду, викладач має прагнути сформувати готовність майбутніх фахівців до діяльності у тому об’ємі, який дозволить йому відкоригувати свої професійні якості у подальшому.Готовність – складне особистісне утворення має наступну структуру:

Структура готовності складається з 3-х сфер:

· мотиваційна – бажання, зацікавленість в отриманні необхідних знань і досвіду (методами кредитно-модульної системи).

· операційно-технічна (наявність знань, вмінь).

· сфера самопізнання (рефлексія - оцінювання себе в професійній діяльності, визначення напрямків самовдосконалення, дозволяє розуміти і бачити перспективу).

Результат сформованості 3 структурних елементів:

1) сформована мотиваційна сфера дає: отримання задоволення від роботи; подальший успішний рух з метою досягнення успіхів;

2) сформована операційно-технічна сфера дає: спроможність виявлення головного, стабільного, незмінного, що є методологією будь-якої науки; можливість опрацювання основних умінь на базі отриманих знань;

3) результат сформованості сфери самопізнання: успішна самостійна роботи (яка перевіряється викладачем).

Головною метою викладання певної дисципліни у ВНЗ і вищої освіти в цілому є формування готовності студентів втілювати на практиці ті основні поняття та способи діяльності, які були отримані у ході вивчення певної дисципліни.

Задачі (конкретизація мети) вивчення певної дисципліни:

1) забезпечити спрямованість студента на вивчення певної дисципліни шляхом стимулювання;

2) сформувати термінологічний апарат з дисципліни та оволодіти способом діяльності для неї;

3) сформувати вміння працювати самостійно для подальшого самовдосконалення.

Система понять – головні терміни визначення, які використовуються у процесі викладання певної дисципліни викладачем або студентом.

Вміння – засоби діяльності, які можуть бути сформовані.

Навички – вміння доведені до автоматичності.

Методика – система засобів, практика викладання.

Викладання – процес передачі знань від однієї особи до іншої, яка бажає вчитися.

Відповідальність викладача:

- він має обрати саме ті поняття/терміни, які будуть вживати слухачі протягом викладання курсу;

- визначити ті необхідні знання з об’єму, які мають бути засвоєні студентами (їх називають базовими знаннями з дисципліни);

- опрацювати ті вміння, що можливо опрацювати на заняттях (практичних).

Методологія – базові знання про закони, закономірності, специфіку та технологію у рамках певної дисципліни. Від грец. methodos – вчення про наукові методи пізнання і дослідження, які використовуються в окремій науці.

Методика викладання – оптимальне поєднання загальних дидактичних методів, прийомів та засобів навчання. Ці прийоми і засоби застосовуються у таких відомих формах навчання як лекцїї, уроки, семінари, практичні заняття, науково-дослідна робота, курсова робота, реферат, практика, випускна (дипломна) робота тощо.

Методика – це:

- мистецтво, сплав навчального матеріалу, особистості вчителя, який є носієм національної та світової культури, а також особистості учня, і рівня їхньої загальної та економічної культури.

- технологія організації пізнавальної діяльності учня. Вона не матеріальна, як будь-яка системна організація, але без методики (як і без системної організації) неможливо нічому навчити, нічого зробити.

- те, що створює умови для розуміння чогось, наприклад ринкової економіки.

- таємниця засвоєння предмета, що ґрунтується на логіці засвоєння.

- невидима організаційна структура, своєрідна кристалічна решітка та канва, в яку вплетені знання та навички тих, хто навчає, і тих, хто навчається.

Методику навчання можна порівняти з мостом через річку «Знання», який без взаємного педагогічного та людського співробітництва не поєднає обидва береги цієї річки.

- водночас мистецтво та технологія організації пізнавальної діяльності учнів, у процесі якої створюються умови для розуміння певних факторів та явищ у ході навчального процесу.

Результативність – ступінь досягнення мети.

Метод – спосіб дослідження або пізнання.

Сутність використання методу полягає у тому, що знання, які є у ньому, визначають дії дослідника з приводу об’єкту пізнання, підказують підходи до нього.

Методологія забезпечує наукове пізнання методами та прийомами розумової діяльності за допомогою перевірених та застосованих на практиці правил та норм розумової та практичної діяльності, які відображають особливості та зв’язки об’єктивного світу.

МВМВШ є основою в циклі психолого-педагогічної підготовки бакалавра з менеджменту до практичної діяльності викладача в навчальних закладах різного типу. Матеріали цього курсу даватимуть відповідь, як саме, в який спосіб має діяти викладач, щоб основи знань з менеджменту стали надбанням тих, хто вчиться. Складність полягає в тому, що викладач мусить не тільки забезпечити засвоєння учнями матеріалів з певних програм навчання, а й сформувати в них ринкове і економічне мислення.


Читайте також:

  1. V. Завдання.
  2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  6. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  7. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  8. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  9. Аудит, його мета та завдання
  10. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
  11. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
  12. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації




Переглядів: 5232

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Процес навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.