Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Сучасний інструментарій стратегічного планування

Диверсифікація як стратегічна орієнтація підприємств

Сутність та етапи становлення стратегічного планування

Тема 2. Теоретичні та методичні основи стратегічного планування

 

1. Сутність та етапи становлення стратегічного планування

Стратегічне планування – відносно молодий вид управлінської діяльності підприємства. Його витоки відносяться до 50-х років 20 ст., коли в підприємницькій діяльності широко застосовувалося перспективне планування. Воно було значним кроком уперед в науці управління, бо дало можливість підприємцям розширити горизонти майбутнього, пов'язати поточну дiяльнicть з більш масштабними завданнями. В кінці 1960-х років на зміну перспективному приходить стратегічне планування, за якого діяльність підприємства стає біль об’ємною, оскільки охоплює, крім елементів внутрішнього середовища, зовні аспекти — соціальні i політичні, поведінку споживачів, дії конкурентів, замінників тощо.

У пpoцeci розвитку стратегічного планування створено чисельні методи i моделі стратегічного аналізу, формальні способи вирішення завдань. Пік популярності стратегічного планування припав на кінець 70-х — початок 80-х рр XX ст., коли його розглядали як панацею, радикальний cnoci6 вирішення будь-яких проблем підприємства.

Однак у 1980-х роках виявилась обмеженість у застосуванні формальних методів стратегічного планування. Основними причинами цього стали:

Ø посилення значення людського, гуманітарного фактора у підприємництві;

Ø розвиток концепції корпоративної культури, «внутріфірмової демократії», протиріччя в методах стратегічного планування і нових течіях в менеджмент;

Ø зросла невизначеність ділового середовища, зменшилася передбачуваність змін.

У даний час стратегічне планування розглядається як функція менеджменту. Воно набуло нового змісту, збагатилося за рахунок синтезу з гуманізованим підходом, використання творчого, інтуїтивного підходу. Його розглядають не як універсальний засіб досягнення ycпіxy в підприємництві, а як основу для функціонування підприємницьких структур.

* Стратегічне планування розглядається як фундамент, на якому здійснюється вся система управлінських функцій. Стратегічне планування – це інструмент, з допомогою якого формується система цілей функціонування підприємництва та об’єднуються зусилля всього колективу з їx досягнення.

Стратегічне планування – це вид планової роботи, що передбачає формування цілей та стратегії підприємства, розробку стратегічного плану для забезпечення ефективного функціонування підприємства на довготривалу перспективу, швидку адаптацію його до умов зовнішнього середовища. На основі СП складається решта планів підприємства (план інвестицій, план обсягу продажу, виробнича програма, план з паці і персоналу, план забезпечення МТР, план витрат, фінплан).

Загальновідомо, що стратегічне планування отримало свій розвиток у військовій галузь Воно означало мистецтво військового керівництва знаходити правильні шляхи для досягнення перемоги. В сучасних умовах сфера застосування стратегічного планування значно розширилася i охоплює вci сторони суспільного життя, у тому числі й економічну.

В період переходу до ринкових відносин більшість підприємницьких структур усвідомила значення стратегічного планування i прагне використовувати його методи в своїй практичній діяльності. Широке застосування стратегічного планування у вітчизняній практиці господарювання стримується низьким piвнем знань про методи i засоби розробки стратегічних планів та їхньою недостатньою адаптованістю до умов національного ринку.

Стратегічне планування — неперервний творчий процес, зумовлений невизначеністю майбутнього та необхідністю внесення змін в цілі підприємницької структури, зумовлені впливом зовнішнього та внутрішньoгo середовища.

Основне завдання стратегічного планування полягає в забезпеченні нововведень та організаційних змін, необхідних для функціонування підприємства та його конкурентоспроможності.

*Стратегічне планування можна розглядати як процес, що виконує декілька функцій: ** розподіл ресурсів, ** адаптація до зовнішнього середовища, ** внутрішня координація та регулювання,** організаційні зміни.

Стратегія функціонування підприємницької структури формується не лише на забезпеченні отримання високих фінансових результатів, розширенні бізнесу, задоволенні ринкового попиту, але й на ефективному використанні матеріальних, трудових, інформаційних, фінансових ресурсів, постійному зниженні витрат виробництва.

Тому * ефективний розподіл pecypciв між різними сферами діяльності, пошук оптимальних шляхів їx використання є важливою функцією стратегічного планування.

*Адаптація підприємницьких структур до зовнішнього середовища передбачає систему дій з пристосування підприємства до зміни ринкових умов господарювання — використання його переваг та зменшення загроз.

* Функція координації та регулювання передбачає узгодження зусиль структурних підрозділів підприємства для досягнення стратегічної цілі, передбаченої стратегічним планом. * Стратегія підприємства — це складна система цілей i завдань, закріплених за відповідними структурними підрозділами i виконавцями. Для реалізації стратегії необхідна координація дій всіх учасників.

*Функція внесення організаційних змін проявляється в проведенні piзниx організаційних перетворень на підприємстві — перерозподілі управлінських функцій, повноважень, відповідальності, створення мотиваційної системи для досягнення стратегічних цілей. При цьому дуже важливо, щоб щ дії були результатом стратегічного передбачення, а не реакцією на господарську ситуацію.

Стратегічне планування як окремий вид управлінської діяльності висуває ряд вимог до фахівців апарату управління: вміння моделювати господарські ситуації, виявляти необхідність і характер змін на підприємстві, розробляти стратегію змін, використовувати надійні методи, реалізовувати стратегію.

Сучасні темпи змін в економіці — дуже високі, тому їх врахування в діяльності підприємств є надзвичайно важливим. Стратегічне планування <=> дозволяє прогнозувати майбутні проблеми і можливості підприємств, <=> сприяє зменшенню ризику при прийнятті рішень, <=> забезпечує інтеграцію цілей і завдань всіх структурних підрозділів і виконавців.


Читайте також:

  1. PR-ІНСТРУМЕНТАРІЙ І МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
  2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  3. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
  4. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
  5. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
  6. Бізнес-план як один із головних інструментів редакційного планування
  7. Бізнес-планування
  8. Бізнес-планування інвестиційного проекту. Розробка планів фінансового проекту
  9. Бізнес-планування, його суть та призначення
  10. Бюджетне планування
  11. Бюджетне планування та прогнозування.
  12. Бюджетне планування.




Переглядів: 1172

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація методів планування | Диверсифікація як стратегічна орієнтація підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.