• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теорія поетапного формування розумових дій.

Цю концепцію було розроблено в 50-ті роки XX сто­ліття, її засновником є наш співвітчизник, видатний педа­гог і психолог П. Я. Гальперін (1902—1988). Подальший розвиток вона дістала в. роботах психолога і педагога Н. Ф. Тализіної.

В основі концепції лежить психологічне вчення про пере­творення зовнішньої предметної діяльності на внутрішню пси­хічну діяльність. Формуваннявнутрішніх розумових струк­тур психіки відбувається за допомогою освоєння зовнішньої соціальної дійсності. Тому навчання і виховання можна розглядати як процес інтеріоризації. Основна проблема по­лягає в тому, як оптимально керувати цим процесом. Теорія П. Я. Гальперіна дає відповідь на це запитання.

В навчальній діяльності автори концепції виокремили три складові: орієнтовну, виконавчу і контрольну. Орієн­товна — базується на використанні учнями об'єктивних умов, необхідних для цієї діяльності. Виконавча — забезпе­чує послідовне подолання основних етапів навчання. Кон­трольна — вимагає від учня спостереження за перебігом на­вчальної діяльності та порівняння її результатів із відповідними зразками, а в разі виявлення розходжень — відповідного коригування орієнтовної та виконавчої її складових. Уся діяльність є не самоціллю, а викликана певним мотивом. Коли мета завдання збігається з мотивом, дія стає діяльністю. Роль мотивації П. Я. Гальперін оцінює так ви­соко, що поряд з п'ятьма основними етапами опанування нових дій він дає ще один етап — формування позитивної навчальної мотивації.

Формування розумових дій згідно з цією концепцією передбачає такі етапи:

• попереднє ознайомлення з метою навчання та його умова­ми. Цей етап формує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

• складання схеми орієнтовної основи дій (ООД). На цьому етапі учні пізнають предмет навчання й послідовність виконання орієнтовних, виконавчих та контрольних дій. Це ще не сама діяльність, а лише система вказівок до неї. ООД може мати кілька видів:

— неповна (одноразовий показ зразка і неповний сло­весний опис),

— повна (для певного виду діяльності),

— повна узагальнена (для цілого класу явищ);

• формування матеріальної діяльності. На цьому етапі дії виконуються в матеріальній або матеріалізованій формі, з конкретними предметами або за допомогою певних модулів. Ці дії обіймають як орієнтовну й виконавчу, так і контрольну дії;

• етап зовнішньої мови. На цьому етапі дії узагальнюються завдяки їх повній вербалізації усно або письмово. Дії ре­алізуються словесне, без опертя на матеріальні засоби, таким чином вони засвоюються в узагальненій, відір­ваній від конкретики формі;

• етап внутрішньої мови. Тут практичні дії супроводжуються приговорюванням подумки і здійснюються уза­гальнено, але вони, поступово скорочуючись, автомати­зуються;

• етап інтеріоризації дії. Дії виконуються подумки, тобто стають внутрішнім розумовим процесом, максимально автоматизованим.

Отже, в цій концепції широко використано рекомен­дації кібернетики, її основна засада полягає у тому, щоб оп­тимально й ефективно управляти процесом навчання учнів з погляду функціонування їхньої психіки. Це керування тут доведено до досконалості, що дає змогу перетворити зовнішні дії на внутрішні й тим самим прискорити розумо­вий і фізичний розвиток учнів.

Інша особливість цієї теорії полягає в цілеспрямованому формуванні мотивації навчання. Власне, відсутність такого елемента знецінює низку дидактичних концепцій. Остання особливість цієї концепції стосується її практичної спрямо­ваності, що безпосередньо позитивно впливає на приско­рення підготовки конкретних спеціалістів.

Таким чином, значення даної теорії полягає в тому, що вона вказує педагогові, як необхідно організовувати на­вчально-пізнавальну діяльність учнів, щоб, використовуючи основний дидактичний засіб — ООД, ефективно керувати процесом їхнього навчання та швидко досягти позитивних практичних результатів.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
5. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
6. Алгоритм формування потенціалу Ф2
7. Алгоритм формування статутного фонду банку
8. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
9. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
10. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
11. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій
12. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків

Переглядів: 3169