• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 3. Система рахунків бухгалтерського обліку та подвійний запис

При вивченні даної теми необхідно вияснити суть рахунків бухгалтерського обліку, їх зміст, побудову, класифікацію рахунків та їх характеристику. Порядок записів на активних і пасивних рахунках. План рахунків, його структуру та зв’язок з балансом.

Подвійний запис, його сутність і значення. Кореспонденція рахунків.

Характеристика синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку та взаємозв'язок між ними.

Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку. Оборотні відомості за рахунками синтетичного й аналітичного обліку.

3.1. Методичні поради до теми «Система рахунків бухгалтерського обліку та подвійний запис»

Перелік питань

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст та побудова.

2. Активні та пасивні рахунки і їх зв'язок з балансом. Порядок запису на них

3. Характеристика рахунків синтетичного і аналітичного обліку та взаємозв'язок між ними

4. Класифікація і План рахунків бухгалтерського обліку

5. Подвійний запис, його сутність і значення. Кореспонденція рахунків.

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст та побудова

Суть рахунків бухгалтерського обліку полягає в групуванні та систематизації господарських операцій за відповідними ознаками та видами господарських засобів і джерел їх утворення, що створює налагоджену систему поточного бухгалтерського обліку на підприємстві.

Як елемент методу бухгалтерського обліку рахунки перебувають в тісному взаємозв'язку з іншими його складовими – документацією, подвійним записом, оцінкою, балансом, звітністю. Калькуляція та інвентаризація також є обов'язковими, але вони мають епізодичний характер і використовуються в кінці відповідних звітних періодів (місяць, квартал, півріччя, рік).

За допомогою рахунків бухгалтерського обліку забезпечується отримання вірогідної інформації, яка може використовуватись на різних рівнях управління: на рівні підприємства (мікрорівні) використовуються дані поточного обліку та зведена інформація у формі оборотного та сальдового балансу (відомості), спеціально підготовлених даних про використання необоротних і оборотних активів, про фінансовий стан та платоспроможність підприємства. На рівні держави (макрорівні) дані підприємства використовуються у формі офіційної звітності.

Потреба в різнобічний інформації для управління визначила структуру та побудову і самих рахунків бухгалтерського обліку. Зовнішньо кожний рахунок (незалежно від того, активний він чи пасивний) має наступний вигляд (рис. 3.1.).

Рис. 3.1. Загальний вигляд бухгалтерського рахунку

Дебет і кредит — це умовні позначення сторін рахунка.

Об'єкт бухгалтерського обліку є статичною величиною, тобто він має бути наявний на певний момент часу (основні засоби, кошти і джерела), тому, перш за все, на рахунку фіксують цей стан, що отримав назву початковий залишок, або сальдо. Слово "сальдо" походить від італ. saldo, що означає "розрахунок". Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів і їх джерел. Збільшення об'єкта обліку записують на одній стороні рахунка, а зменшення — на протилежній. Маючи інформацію про початкове сальдо об'єкта обліку та зміни протягом звітного періоду, визначають сальдо на кінець звітного періоду: . Накопичена інформація (підсумок) про рух об'єкта обліку, відображеного за дебетом і кредитом, називається оборотом.

Підсумки записів за дебетом рахунка називають дебетовим оборотом, підсумки записів за кредитом рахунка — кредитовим оборотом.

При відкритті рахунків у них записують початкові сальдо на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в лівій стороні балансу — активі, то і сальдо в активних рахунках записують зліва в дебеті рахунка. Так як джерела господарських засобів відображають у балансі з правої сторони, то і сальдо в пасивних рахунках записують справа у кредиті рахунка. Отже, баланс є згрупованою таблицею складеною за даними рахунків. При цьому сума всіх дебетових залишків (сальдо) активних рахунків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу. Відповідно, сума всіх кредитових залишків (сальдо) пасивних рахунків відображає загальний обсяг джерел засобів і дорівнює підсумку пасиву балансу.

Отже, рахунок – це один з елементів методу бухгалтерського обліку, спосіб групування (узагальнення) і відображення наявних активів, пасивів, господарських процесів за конкретними ознаками і контролю за їх станом і рухом у процесі господарської діяльності підприємств.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, що обліковуються, завданнями обліку і впливають на вибір форми бухгалтерського обліку.

1. Активні та пасивні рахунки і їх зв'язок з балансом. Порядок запису на них

Відповідно до структури балансу всі рахунки діляться на активні і пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку наявності і зміни засобів виробництва (майна), пасивні — для обліку наявності і зміни джерел засобів. При відкритті рахунків на них записують початкові залишки (сальдо) на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в балансі на лівій стороні — в активі, то й залишки засобів на активних рахунках також записують на лівій стороні рахунка — в дебеті. Джерела засобів відображуються в балансі на правій стороні (у пасиві), отже і залишки на пасивних рахунках записують на правій стороні рахунку — в кредиті. Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивні — кредитове.

Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бухгалтерського балансу (рядки 030 «Основні засоби», 010 «Нематеріальні активи», 100 «Виробничі запаси» і т.д.).

Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу (рядки 300 «Статутний капітал», 340 «Резервний капітал», 350 «Нерозподілені прибутки», 440 «Довгострокові позики» і т.д.).

Активні рахунки відрізняються від пасивних своєю побудовою, тобто тим, що саме обліковується у дебеті і у кредиті рахунка, а також формальною ознакою — місцем запису залишку: якщо рахунок активний, то залишок записано з лівого боку (дебет), , якщо — пасивний ,залишок --з правого боку (кредит).

На тій стороні рахунка, де показується залишок, відображається його збільшення, а на протилежній — зменшення. В активних рахунках, де залишок завжди дебетовий, збільшення коштів відображається за дебетом, а зменшення — за кредитом. У пасивних рахунках, де залишок завжди кредитовий, збільшення джерел відображають за кредитом, а зменшення — за дебетом

Рис. 3.2. Схематичний вигляд активних і пасивних рахунків

У практичній діяльності підприємств: кожний рахунок має своє місце у відповідному журналі, книзі, відомості (регістрі), які відкриваються для забезпечення поточного обліку наявності й руху засобів виробництва та джерел їх утворення. Побудова книг і журналів, що в них розміщено відповідні рахунки, визначається формою бухгалтерського обліку, а тому вони можуть бути односторонніми чи двосторонніми.

У системі рахунків бухгалтерського обліку використовується невелика група активно-пасивних рахунків, на яких враховуються водночас і засоби виробництва, і джерела їх утворення, а отже, вони поєднують ознаки як активних рахунків, так і пасивних (наприклад, рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», по дебету якого відображують збитки, а по кредиту — прибуток, та рахунки 79, 327, 64, 65, 66, 377 і т. ін.). У практиці обліку активно-пасивні рахунки мають обмежене застосування.

1. Характеристика рахунків синтетичного і аналітичного обліку та взаємозв'язок між ними

Синтетичними називають рахунки призначені для узагальненого обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику («Основні засоби», «Готова продукція», «Розрахунки з постачальниками»). Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.

Облік, що здійснюється на підставі аналітичних рахунків і деталізує інформацію, називається аналітичним. Це облік, в якому, крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. Наприклад, до синтетичного рахунка "Розрахунки з оплати праці" відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників, "Адміністративні витрати" — за видами витрат, "Готова продукція" — за видами готової продукції тощо. Кількість аналітичних рахунків за відповідним синтетичним рахунком визначається залежно від наявності об'єктів обліку і поставлених завдань з деталізації. Тобто, аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні

Дані синтетичного обліку в узагальненому вигляді відображуються у відповідних реєстрах. На противагу аналітичним рахункам, синтетичні рахунки містять значно меншу кількість розрахунків або вказівок на конкретні види матеріальних цінностей.

Характерними ознаками синтетичних рахунків є те, що синтетичні рахунки: мають двоцифровий код; містять інформацію узагальнену за економічно однорідними видами майна чи джерел його утворення; формують поточний облік та узагальнення даних в кінці місяця, що здійснюється тільки в грошовому вимірнику; мають обмежене коло облікових реєстрів — журнал реєстрації господарських операцій, окремі журнали-ордери, книга «Журнал-Головна», оборотний і сальдовий баланс тощо; показуються в бухгалтерському балансі за однойменними статтями.

Між синтетичними і аналітичними рахунками існує постійний взаємозв'язок, який забезпечує достовірність, доступність і зрозумілість облікової інформації кожному користувачеві. Те, що відображене на синтетичних рахунках, має бути відображене й на аналітичних. Отже, тут спостерігається прямий зв'язок між синтетичним і аналітичним обліком, а відтак сума аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунка має дорівнювати сумі цього синтетичного рахунка.

Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками виявляється так.

1. На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.

2. Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.

3. Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках — частковими сумами.

Аналітичний облік має важливе пізнавальне й контрольне значення. Його показники необхідні менеджерам для управління запасами та збутом готової продукції, фінансистам — для аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, фінансових результатів за центрами відповідальності, економістам для прогнозування діяльності. Точність та достовірність показників аналітичного обліку періодично звіряють шляхом проведення інвентаризації.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. V. Класифікація рахунків
6. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VI. Узагальнення та систематизація знань
10. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру

Переглядів: 1374