• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система форм організації валютно – кредитних відносин.

Поняття та основні джерела міжнародного валютного права.

ТЕМА 6. МІЖНАРОДНЕ ВАЛЮТНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРАВА

План:

1. Поняття та основні джерела міжнародного валютного права;

2. Система форм організації валютно – кредитних відносин;

3. Валютні системи та валютна політика;

4. Загальна характеристика міжнародних валютно – кредитних установ.

Міжнародне валютне право- це міжнародно правові норми, які регулюють відносини, предметом яких є валюта та валютні цінності.

Валютними цінностями є:

- валюта (монети, грошові знаки, грошові знаки які вилучені з обороту і підлягають обміну);

- платіжні документи і цінні папери, які виражені в національній валюті (чеки, акції, векселя);

- зарубіжна валюта (яка знаходиться в обігу або вилучена з нього і підлягає обміну);

- платіжні документи, цінні папери виражені в зарубіжній валюті;

- банківські метали (метали платинової групи, вищої проби 999 згідно світових стандартів. Метали нижчої проби – дорогоцінні метали не являються валютними цінностіми, як і ювелірні вироби)

Валютні операції – це операції, пов”язані з переходом права власності на валюту і валютні цінності. Якщо суб”єктами угоди є резиденти то ці угоди не являються валютними операціями.

Міжнародне валютне право своїми витоками має міжнародне публічне та приватне право.

Суб”єкти валютного права поділяються на дві групи:

1.Група світового банку Міжнародного валютного банку, Банку реконструкції та розвитку, Міжнародної асоціації Розвитку;

2.Регіональні валютні угрупування (Европейськи валютний союз, Західноафриканський валютний союз та ін.).

З точки зору міжнародного приватного права суб”єкти Міжнародного валютного права поділяються на :

- резидентів (фізичних осіб, які мають постійне місце проживання на території держави; юридичні особи, які зареєстровані на території держави і здійснюють підприємницьку діяльність; філіали і представництва закороднних юридичних осіб, офіційні представництва держави закордоном;

- не резидентів – фізичні особи, які проживають за кордоном; юридичні особи зареєстровані за кордоном і здійснюють підприємницьку діяльність за межами держави; дипломатичні та консульські представництва іноземних держав.

Світова валютна система — це форма організації міжнародних валютних відносин, що зумовлені розвитком світового господарства та юридично зафіксовані в міжнародних угодах.

У сфері міжнародного економічного співробітництва валютно-кредитні відносини поділяються на чотири великі групи:

1) торговельні та платіжні угоди, які передбачають виконання кре­дитних операцій на основі довгострокового клірингу;

2) угоди про економічне та промислово-технічне співробітництво;

3) міждержавні угоди про поставки товарів на компенсаційній основі;

4) спеціальні кредитні угоди.

До форм валютно – кредитних відносин:

1) Міжнародний факторинг;

2) Договір міжнародного форфейтингує різновидом договору між­народного факторингу;

3)Міжнародний фінансовий лізинг.

У 1988 р. було укла­дено Ньюйоркську конвенцію 00Н про міжнародні переказні век­селі та міжнародні прості векселі. У Женеві 7 червня 1930 р. було укладено конвенцію, мета якої — вирішувати окремі колізії щодо законів про перевідні та прості векселі, а також конвенцію про уні­фікований закон з переказних і простих векселів.

Верховна Рада України своїми законами від 6 липня 1999 р. № 827-ХІУ і № 826-ХІУ приєднала Україну до зазначених Женевських конвенцій.

Велику кількість правил і керівництв (що мають факультативну силу) з правового забезпечення міжнародних фінансових розра­хунків розроблено в межах Міжнародної торговельної палати, що розміщується в Парижі.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
5. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
6. PR-відділ організації: переваги і недоліки
7. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
8. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
10. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
11. VI. Узагальнення та систематизація знань
12. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.

Переглядів: 670