• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

НАВЧАЛЬНА МЕТА

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

У процесі тривалої трудової діяльності верхня кінцівка у людини пристосувалася до виконання різноманітних рухів, необхідних під час виконання роботи. Кістки верхньої кінців­ки, на відміну від кісток нижньої кінцівки, більш тонкі й лег­кі, окрім того, вони з'єднуються між собою рухомими з'єднан­нями, що не обмежує обсяг рухів.

Всебічне вивчення кісток верхньої кінцівки необхідне для засвоєння початку і місця прикріплення м'язів. Окрім того, кістковий остов рук часто пошкоджується, що вимагає про­ведення лікувальних маніпуляцій. Знання будови скелета вер­хньої кінцівки необхідні для подальшого вивчення клінічних дисциплін і надання першої медичної допомоги при травмах.

Знати:скелет плечового пояса та скелет вільної верхньої кін­цівки.

Уміти:знаходити, називати, показувати анатомічні утво­рення кісток верхньої кінцівки, відрізняти кістки правої та лівої руки.

Володіти навичками:промацувати ость і нижній кут лопат­ки, ключицю, ліктьовий відросток, кістки кисті.

Кістки верхньої кінцівки (ossa membri superioris) склада­ються з пояса верхньої кінцівки (cingulum membri superioris) та кісток (скелета) вільної верхньої кінцівки (pars libera membri superioris).

Скелет плечового пояса утворюють дві парні кістки: клю­чиця та лопатка.

Ключиця (clavicula)— єдина кістка, яка з'єднує вільну верхню кінцівку зі скелетом тулуба. Вона мас тіло та два кін­ці — груднинний і акроміальний. Стовщений присередній, або груднинний, кінець має сідлоподібну суглобову поверхню для з'єднання з грудниною, а бічний, або акроміальний,— плоску суглобову поверхню — місце зчленування з акроміоном лопат­ки. Бічна частина ключиці випуклістю спрямована назад, а присередня — вперед. На нижній поверхні ключиці є борозна підключичного м'яза.

Лопатка (scapula)має трикутну форму. У ній розрізняють три краї: верхній, бічний та присередній, три кути: верхній, нижній і бічний, дві поверхні — передню (реброву) і задню (дорзальну). На середині верхнього краю лопатки є вирізка лопатки, латеральніше — дзьобоподібний відросток (processus coracoideus). Присередній край лопатки обернений до хребто­вого стовпа, а бічний край — до пахвової ямки.

Верхній кут лопатки обернений догори та медіально, ниж­ній — вниз, бічний — значно стовщений. Цей кут відокремле­ний шийкою лопатки. У ділянці бічного кута є суглобова за­падина для з'єднання з головкою плечової кістки. Над верх­нім краєм суглобової западини визначається надсуглобовий горбик, а нижче від западини — підсуглобовий горбик. Задня поверхня лопатки поділена остю лопатки на дві ямки: надос-тьову і підостьову. Ость лопатки закінчується виступом — плечовим відростком (акроміоном), на якому знаходиться су­глобова поверхня для зчленування з ключицею. Передня пове­рхня утворює підлопаткову ямку. У вищезгаданих ямках міс­тяться однойменні м'язи.

Скелет вільної верхньої кінцівки

Скелет вільної верхньої кінцівки включає плечову кістку (плече), кістки передпліччя і кістки кисті.

Плечова кістка (humerus),довга трубчаста кістка, вякій виділяють тіло (діафіз) та два кінці (епіфізи) — верхній та нижній. Тіло плечової кістки у верхньому відділі має круглу форму, а в дистальному — тригранну, де виділяють три поверх­ні: передню присередню, передню бічну і задню. На бічній по­верхні тіла плечової кістки знаходиться дельтоподібна горбистість, до якої прикріплюється дельтоподібний м'яз і позаду від якої, на задній поверхні тіла, помітна борозна променевого нерва. Вигинаючись, ця борозна йде зверху донизу і зсередини назовні. На проксимальному (верхньому) епіфізі знаходиться головка, яка відділяється від тіла кістки анатомічною шийкою, нижче від якої на передньобічній поверхні плечової кіст­ки розташовані два підвищення: великий та малий горбики, між якими визначається міжгорбикова борозна. Від кожного горбика вниз тягнуться гребені великого і малого горбиків. Ниж­че від горбиків на тілі плечової кістки знаходиться хірургічна шийка.

Нижній кінець кістки стовщений і закінчується вирост­ком плечової кістки; у ньому розрізняють головку та блок. Ви­ще від блоку на передній поверхні знаходиться вінцева ямка, а над головкою — променева ямка. На задній поверхні плечо­вої кістки в дистальному відділі знаходиться ямка ліктьового відростка. У ділянці нижнього епіфіза виділяють також два виступи — бічний і присередній надвиростки. На задній поверх­ні присереднього надвиростка є борозна ліктьового нерва.

До складу кісток передпліччя входять променева і ліктьо­ва кістки, які також відносяться до трубчастих кісток.

Променева кістка (radius)розташована з боку великого па­льця, а відносно ліктьової кістки знаходиться назовні, трохи допереду. У цій кістці визначають тіло і два епіфізи. На тілі розрізняють три краї: передній, задній та міжкістковий, а та­кож три поверхні: передню (долонну), задню (дорзальну) та біч­ну (зовнішню). На передній поверхні є живильний отвір, який у товщі кістки переходить у живильний канал.

На проксимальному епіфізі знаходиться головка, на верх­ній поверхні якої є суглобова ямка. Бічна поверхня її гладень­ка, вона утворює суглобовий обвід променевої кістки. Нижче від головки знаходиться шийка променевої кістки, а під нею добре виражена горбистість, місце прикріплення двоголового м'яза плеча. У нижньому відділі променевої кістки помітний шилоподібний відросток. На присередній поверхні дистально­го епіфіза визначається ліктьова вирізка і зап'ясткова сугло­бова поверхня.

Ліктьова кістка (ulna)також має три краї: передній, зад­ній, міжкістковий — і три поверхні: задню, передню і присередню. На межі між тілом і верхнім епіфізом є горбистість лік­тьової кістки — місце прикріплення плечового м'яза. На верх­ньому епіфізі визначається ліктьовий відросток (olecranon), на передній поверхні якого є півмісяцева вирізка, а нижче — вінцевий відросток. На бічній поверхні вінцевого відростка роз­міщується променева вирізка. Дистальний епіфіз ліктьової кіст­ки утворює головку, від якої з присереднього боку відходить шилоподібний відросток. Головка має суглобовий обвід для з'єднання з вирізкою променевої кістки.

Кістки кисті поділяються на три відділи: зап'ясткові кіст­ки, п'ясткові кістки і кістки пальців кисті (фаланги).

Зап'ясткові кістки розташовані в два ряди. Перший ряд — човноподібна, півмісяцева, тригранна, горохоподібна; другий ряд — кістка-трапеція, трапецієподібна, головчаста та гач­кувата.

Нараховують п'ять п'ясткових кісток. У кожній з них ви­діляють: тіло, проксимальний і дистальний епіфізи. Верхній, або проксимальний, епіфіз має назву основи п'ясткової кістки, анижній — головки.

Кістки пальців (фаланги) мають видовжену форму. При цьому великий палець складається всього з двох фаланг — проксимальної і дистальної, II—V пальці мають ще і середню фалангу. Як і в кістках п'ястка, у кожній фаланзі розрізняють тіло і два кінці — епіфізи. Верхній, проксимальний, епіфіз кожної фаланги позначають як основу, а нижній, дистальний, якголовку.

З'єднання кісток верхньої кінцівки Перервні з'єднання (суглоби):

• груднинно-ключичний суглоб утворений груднинним кін­цем ключиці та ключичною вирізкою груднини. Суглоб має допоміжні елементи: зв'язки, диск.

Читайте також:

1. III. Повторення вивченого матеріалу.
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. Подання нового матеріалу
9. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
10. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
11. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
12. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.

Переглядів: 622