ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

НАВЧАЛЬНА МЕТА

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

У процесі тривалої трудової діяльності верхня кінцівка у людини пристосувалася до виконання різноманітних рухів, необхідних під час виконання роботи. Кістки верхньої кінцівки, на відміну від кісток нижньої кінцівки, більш тонкі й легкі, окрім того, вони з'єднуються між собою рухомими з'єднаннями, що не обмежує обсяг рухів.

Всебічне вивчення кісток верхньої кінцівки необхідне для засвоєння початку і місця прикріплення м'язів. Окрім того, кістковий остов рук часто пошкоджується, що вимагає проведення лікувальних маніпуляцій. Знання будови скелета верхньої кінцівки необхідні для подальшого вивчення клінічних дисциплін і надання першої медичної допомоги при травмах.

Знати:скелет плечового пояса та скелет вільної верхньої кінцівки.

Уміти:знаходити, називати, показувати анатомічні утворення кісток верхньої кінцівки, відрізняти кістки правої та лівої руки.

Володіти навичками:промацувати ость і нижній кут лопатки, ключицю, ліктьовий відросток, кістки кисті.

Кістки верхньої кінцівки (ossa membri superioris) складаються з пояса верхньої кінцівки (cingulum membri superioris) та кісток (скелета) вільної верхньої кінцівки (pars libera membri superioris).

Скелет плечового пояса утворюють дві парні кістки: ключиця та лопатка.

Ключиця (clavicula)— єдина кістка, яка з'єднує вільну верхню кінцівку зі скелетом тулуба. Вона мас тіло та два кінці — груднинний і акроміальний. Стовщений присередній, або груднинний, кінець має сідлоподібну суглобову поверхню для з'єднання з грудниною, а бічний, або акроміальний,— плоску суглобову поверхню — місце зчленування з акроміоном лопатки. Бічна частина ключиці випуклістю спрямована назад, а присередня — вперед. На нижній поверхні ключиці є борозна підключичного м'яза.

Лопатка (scapula)має трикутну форму. У ній розрізняють три краї: верхній, бічний та присередній, три кути: верхній, нижній і бічний, дві поверхні — передню (реброву) і задню (дорзальну). На середині верхнього краю лопатки є вирізка лопатки, латеральніше — дзьобоподібний відросток (processus coracoideus). Присередній край лопатки обернений до хребтового стовпа, а бічний край — до пахвової ямки.

Верхній кут лопатки обернений догори та медіально, нижній — вниз, бічний — значно стовщений. Цей кут відокремлений шийкою лопатки. У ділянці бічного кута є суглобова западина для з'єднання з головкою плечової кістки. Над верхнім краєм суглобової западини визначається надсуглобовий горбик, а нижче від западини — підсуглобовий горбик. Задня поверхня лопатки поділена остю лопатки на дві ямки: надос-тьову і підостьову. Ость лопатки закінчується виступом — плечовим відростком (акроміоном), на якому знаходиться суглобова поверхня для зчленування з ключицею. Передня поверхня утворює підлопаткову ямку. У вищезгаданих ямках містяться однойменні м'язи.

Скелет вільної верхньої кінцівки

Скелет вільної верхньої кінцівки включає плечову кістку (плече), кістки передпліччя і кістки кисті.

Плечова кістка (humerus),довга трубчаста кістка, вякій виділяють тіло (діафіз) та два кінці (епіфізи) — верхній та нижній. Тіло плечової кістки у верхньому відділі має круглу форму, а в дистальному — тригранну, де виділяють три поверхні: передню присередню, передню бічну і задню. На бічній поверхні тіла плечової кістки знаходиться дельтоподібна горбистість, до якої прикріплюється дельтоподібний м'яз і позаду від якої, на задній поверхні тіла, помітна борозна променевого нерва. Вигинаючись, ця борозна йде зверху донизу і зсередини назовні. На проксимальному (верхньому) епіфізі знаходиться головка, яка відділяється від тіла кістки анатомічною шийкою, нижче від якої на передньобічній поверхні плечової кістки розташовані два підвищення: великий та малий горбики, між якими визначається міжгорбикова борозна. Від кожного горбика вниз тягнуться гребені великого і малого горбиків. Нижче від горбиків на тілі плечової кістки знаходиться хірургічна шийка.

Нижній кінець кістки стовщений і закінчується виростком плечової кістки; у ньому розрізняють головку та блок. Вище від блоку на передній поверхні знаходиться вінцева ямка, а над головкою — променева ямка. На задній поверхні плечової кістки в дистальному відділі знаходиться ямка ліктьового відростка. У ділянці нижнього епіфіза виділяють також два виступи — бічний і присередній надвиростки. На задній поверхні присереднього надвиростка є борозна ліктьового нерва.

До складу кісток передпліччя входять променева і ліктьова кістки, які також відносяться до трубчастих кісток.

Променева кістка (radius)розташована з боку великого пальця, а відносно ліктьової кістки знаходиться назовні, трохи допереду. У цій кістці визначають тіло і два епіфізи. На тілі розрізняють три краї: передній, задній та міжкістковий, а також три поверхні: передню (долонну), задню (дорзальну) та бічну (зовнішню). На передній поверхні є живильний отвір, який у товщі кістки переходить у живильний канал.

На проксимальному епіфізі знаходиться головка, на верхній поверхні якої є суглобова ямка. Бічна поверхня її гладенька, вона утворює суглобовий обвід променевої кістки. Нижче від головки знаходиться шийка променевої кістки, а під нею добре виражена горбистість, місце прикріплення двоголового м'яза плеча. У нижньому відділі променевої кістки помітний шилоподібний відросток. На присередній поверхні дистального епіфіза визначається ліктьова вирізка і зап'ясткова суглобова поверхня.

Ліктьова кістка (ulna)також має три краї: передній, задній, міжкістковий — і три поверхні: задню, передню і присередню. На межі між тілом і верхнім епіфізом є горбистість ліктьової кістки — місце прикріплення плечового м'яза. На верхньому епіфізі визначається ліктьовий відросток (olecranon), на передній поверхні якого є півмісяцева вирізка, а нижче — вінцевий відросток. На бічній поверхні вінцевого відростка розміщується променева вирізка. Дистальний епіфіз ліктьової кістки утворює головку, від якої з присереднього боку відходить шилоподібний відросток. Головка має суглобовий обвід для з'єднання з вирізкою променевої кістки.

Кістки кисті поділяються на три відділи: зап'ясткові кістки, п'ясткові кістки і кістки пальців кисті (фаланги).

Зап'ясткові кістки розташовані в два ряди. Перший ряд — човноподібна, півмісяцева, тригранна, горохоподібна; другий ряд — кістка-трапеція, трапецієподібна, головчаста та гачкувата.

Нараховують п'ять п'ясткових кісток. У кожній з них виділяють: тіло, проксимальний і дистальний епіфізи. Верхній, або проксимальний, епіфіз має назву основи п'ясткової кістки, анижній — головки.

Кістки пальців (фаланги) мають видовжену форму. При цьому великий палець складається всього з двох фаланг — проксимальної і дистальної, II—V пальці мають ще і середню фалангу. Як і в кістках п'ястка, у кожній фаланзі розрізняють тіло і два кінці — епіфізи. Верхній, проксимальний, епіфіз кожної фаланги позначають як основу, а нижній, дистальний, якголовку.

З'єднання кісток верхньої кінцівки Перервні з'єднання (суглоби):

• груднинно-ключичний суглоб утворений груднинним кінцем ключиці та ключичною вирізкою груднини. Суглоб має допоміжні елементи: зв'язки, диск.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ	\|	Тип суглоба — простий. За формою — плоский.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.