Ставлення європейських країн до генної інженерії

Рівень сучасної генної інженерії

Створені за допомогою трансгенних технологій тварини і рослини ще не до кінця вивчені, але вони вирощуються і вже потрапляють до нашого споживання. Врожаї генетично змінених маїсу, картоплі, помідорів, бобових (в тому числі сої), олійних та інших культур збирають на полях США, Канади, Аргентини, Австралії. Площі земель, зайнятих під вирощування трансгенних культур, постійно збільшуються.

Американський продуктовий ринок майже на 60% наповнений товарами, що виготовлені за допомогою трансгенних технологій. Але це лише мала частка того, що біотехнологічні компанії планують запустити в масове виробництво.

Це стосується в першу чергу сільськогосподарських культур. Наприклад, кукурудза, яка самостійно знищує шкідників і є стійкою до гербицидів, потрапляє і в консервативну Європу. Або відомий "помідор із зябрами", в який для збільшення морозостійкості вживили ген північноамериканської плоскої риби. До речі, саме цей гібрид отримав назву "сніданок Франкенштейна". Звісно, цей неприродний плід не міг не викликати настороженої реакції.

Сьогодні вчені працюють над створенням "розумних рослин", які зможуть надсилати фермерам сигнали SOS, коли їм не вистачатиме вологи або при появі перших ознак хвороби.

Американським вченим вдалося вживити в бавовну ген рослин, завдяки якому вона матиме блакитне забарвлення. З'являється можливість випускати джинсову голубу тканину (без фарбування). Це одразу позитивно позначиться на стані навколишнього середовища - зменшиться викид отруйних стічних вод.

Вчені-генетики працюють і над створенням продуктів харчування з певними лікарськими властивостями. Наприклад, банан з геном проти вірусу гепатиту або помідор з геном від простатиту. Вирощують і генетично змінений ріпак, який містить у собі багато бета-каротину. Такий ріпак відновлює запас вітаміну А в організмі й допомагає людям з ослабленим імунітетом і зниженою гостротою зору.

Такі досліди проводяться і над деревами. У деревину вживлюється ген, завдяки якому вона стає стійкішою до хвороб і шкідників.

Перспективи трансгенних технологій, на перший погляд, такі привабливі, що виникає сумнів, чи справді все настільки безпечне. Більшість людей негативно ставиться до генетично модифікованих продуктів. Вони переконані, що стара система успішно працюватиме ще не одне століття, тому потреби в таких технологіях просто нема. У цьому питанні, як і в багатьох інших, Європа протистоїть Америці.

Відомо, що американці вживають генетично змінені продукти у відносно великих обсягах. Із загального числа продуктів харчування на трансгенні культури припадає: 9% картоплі, 32% кукурудзи, 38% бобів.

Безпечних американців не надто хвилює те, що вирощеним у їхній країні генним мутантам вчені поки що не дали наукової оцінки. Але європейські країни ставляться до таких експериментів з певною недовірою, у чому, безперечно, є науково обґрунтований сенс. Масштабів негативних наслідків від трансгенної інженерії ніхто не може навіть спрогнозувати. Варто лише згадати прикру історію з коров'ячим сказом, що набула особливого резонансу. Ігноруючи природні закони, вчені-генетики запевняли світову спільноту, що кормові добавки для великої рогатої худоби із кісток і мозку мертвих тварин абсолютно не шкідливі. На практиці ж , як з'ясувалося, картина зовсім інша. Тому європейці вважають за доцільне дотримуватися закону "непередбачуваних наслідків".

Франція, Австрія, Люксембург та деякі інші країни взагалі заборонили виробництво генних мутантів. Залишається закритим для ввезення трансгенних продуктів внутрішній ринок Європейського союзу. У країнах ЄС дозволено лише три сорти трансгенної кукурудзи (в США таких продуктів десятки). Європейський союз розробляє методику маркування продуктів з генетично зміненими інгредієнтами.

Британці вже зазнали гірких наслідків від непродуманих дій. Намагаючись збільшити прибутки, фермери додавали в раціон ВРХ м'ясо й кістки хворих на енцефаліт овець. Вчені стверджували: збудник хвороби не зможе подолати міжвидовий бар'єр. Але хвороба вразила худобу, і найгірше те, що з'явився новий вид захворювання мозку людини. Крім того, британцям довелося знищити значну кількість великої рогатої худоби і зазнати при цьому великих економічних збитків. Внаслідок цього Англія ввела мораторій на комерційне вирощування генетично модифікованих сільгоспкультур.

Європа зрозуміла: нема ніяких гарантій того, що їжа з генетично зміненою структурою не призведе до виникнення різних хвороб, алергійного і, можливо, навіть мутантного характеру.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Напрями створення трансгенних рослин	\|	Наслідки генної інженерії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.