• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 1.

Державний освітній стандарт з іноземної мови

Оновлення змісту О є визначальним складником реформування О в Україні і передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб особи і суспільства. Одним із стратегічних завдань реформування змісту О є розробка державних стандартів і відповідне формування системи та обсягу знань, навичок, вмінь, творчої діяльності, інших якостей особистості на різних освітніх рівнях.

Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що окреслюють державні вимоги до освіченості особи на рівні початкової, базової і повної заг. Середньої освіти та гарантії держави в її досягненні громадянами.

Стандарт визначає:

- структуру змісту загальної середньої освіти, тобто загальнообов”язкові інваріантні) та змінні (варіативні) його складники згідно зі ступенями навчання в середніх закладах О;

- національний базовий навчальний план середньої загальноосвітньої школи, який дає цілісне уявлення про змістовий склад загальної серебдньої освіти за галузями знань та їх співвідношення, окреслює обсяги (нормативи) навчального навантаження учнів та його розподіл за освітніми рівнями і роками навчання;

- обов”язковий мінімум змісту навчання з кожної освітньої галузі;

- обов”язкові результати навчання на різних освітних рівнях (початкова, базова і повна середня освіта);

- компетенцію і взаємну відповідальність учасників освітнього процесу, державні гарантії в одержанні загальної середньої освіти та контроль за дотриманям вимог даного стандарту;

- порядок внесення змін до держаного стандарту загальної сеоедньої освіти.

Стандарти освітних галузей , котрі зумовлюють їх змістовне наповнення є самостійними нормативним документами, що становлять складову частину стандарту.

Зміст загальної середньої освіти в Україні складається з державного, регіонального і шкільного компонентів.

Освітній стандартнавчального предмета чи галузі знань – це характеристика базового змісту осітньої галузі і система вимог, що визначають обов”язковий рівень для його засвоєння кожним учнем.

Іноземна мова входить до освітньої галузі „Мови і література”, покликаної розкрити духовне багатство української і світової літературної скарбниці, прилучити учнів до естетичного сприйняття художніх творів і літературної мови як засобу втілення художнього образу та ідеалу в письменницькій творчості, оцінки явищ літератури, формування вмінь іншомовного спілкуваня. Цій освітній галузі завдяки її високому гуманістичному потенціалу належить особлива виховна функція у формуванні національної самосвідмості патріота-громадянина, високоморальної особистості.

Державний стандарт з навчального предмета „ІМ” має визначити загальну частину змісту освіти за умов існування різних програм, навчальних планів і підручників. Цей документ повинен виконувати організуючу та координуючу роль, адже він забезпечує ядро змісту навчання ІМ незалежно від типу навчального закладу. Це дає можливість зберегти єдиний освітній простір у багатонаціональному суспільстві, стимулювати диференціацію освіти і зберегти наступність у викладанні предмета за різними моделями та варіантами.

На жаль, проблема рівнів володіння ІМ відносно вітчизняних умов навчання не може вважатися вирішеною остаточно. Для укладання Державного стандарту з ІМ необхідно насамперед визначити базовий рівень володіння нею. Розробка цього документа має велике значення. В ньому має бути співвіднесено європейський досвід визначення базового рівня з вітчизняними умовами і традиціями навчання. Крім того, базовий компонент змісту освіти з ІМ має бути орієнтований на два рівні: максимальний (що може запропонувати навчальний заклад) і мінімальний (нижче якого учень не може опуститися). До державного стандарту входять і розроблені на його основі атестаційні вимоги до базового рівня володіння ІМ. Програми і підручники з ІМ повинні відповідати державному освітньому стандарту з ІМ.

Успіх реалізації вимог державного стандарту значною мірою залежить від рівня кваліфікації вчителя ІМ.

Основні вимоги до теоретичної підготовки вчителя ІМ:

Нові підходи до вирішення проблем освіти, в т.ч. і в галузі викладання ІМ, висувають нові вимоги і до підготовки вчителя, його кваліфікаційної характеристики.

Кваліфікаційна характеристика - це перелік основних вимог до професійних якостей, знгань і вмінь фахівця, необхідних для успішного виконання професійних обов”язків.

Основні вимоги до теоретичнї підготовки

Вчитель ІМ повинен знати і розуміти:

основні етапи розвитку методики навчання ІМ;

основи теорії формування комунікативної компетенції учнів, яка складається з:

- мовленнєвої компетенції;

- мовної (лінгвістичної) к.;

- соціокультурної к.;

- соціолінгвістичної к.;

- країнознавчої к.;

- навчальної к.;

- стратегічної к.;

- дискурсивної к.

Основні вимоги до практичної підготовки вчителя:

Вчитель іноземної мови повинен вміти:

-здійснювати комунікативно-навчальну функцію, яка охоплює інформаційний, мотиваційно-стимулюючий і контрольно-коригуючий компоненти, тобто вміло застосовувати різноманітні методи, форми, прийоми навчання та сучасні технічні засоби в різних умовах для навчання усіх видів мовленнєвої діяльності;

- здійснювати розвиваючу функцію, а саме накреслювати шляхи розвитку інтелектуальної та емоційної сфер особистості учня (студента, курсанта), його пізнавальних і розумових сил на матеріалі ІМ як навчальної дисципліни;

- здійснювати виховну функцію, вирішувати завдання морального, культурно- естетичного, гуманістичного виховання засобами ІМ;

- здійснювати гностичну функцію, аналізувати навчальний матеріал, виділяти в ньому об’єкти навчання, прогнозувати труднощі його засвоєння з урахуванням рівня мовленнєвої підготовки студентів (учнів), конкретної особи;

- здійснювати конструктивно-плануючу функцію, планувати і творчо конструювати навчальний процес в цілому, а також процес навчання конкретного навчального матеріалу ( лексичного, граматичного, фонетичного, країнознавчого);

- здійснювати організаторську функцію (в зв’язку з гностичною та конструктивно- плануючою функціями), тобто реалізувати плани, творчо вирішувати педагогічні і методичні завдання у процесі навчання і виховання студентів (учнів), вносити до них методично правильні корективи з метою досягнення бажаного результату.

Для успішного виконання вищезгаданих функцій учитель насамперед оволодіти курсом методики навчання іноземних мов. Програмою також передбачено ознайомлення з історією методики, що сприятиме розумінню студентами еволюції методичних напрямів та ідей на різних етапах її розвитку.

Теоретичні основи методики вивчення ІМ. Зв”язок методики навчання ІМ зі суміжними науками. Цілі і зміст навчання ІМ.

Питання методичної підготовки вчителя ІМ набувають особливого значення в наш час. Це пояснюється тим, що знання самого предмета у більшості випадків не може забезпечити вчителю повного успіху у процесі практичного викладання. Особливо яскраво це проявляється при вивченні такого предмету, яким є ІМ. Саме тут, де практичне володіння мовою відіграє вирішальну роль, знання, вміння і навики самого викладача не стануть досягненням учнів, якщо викладач не володіє теорією навчання ІМ, якщо викладач не зуміє теоретичні положення методики викладання помножити на добре володіння ІМ та позитивні особистісні характеристики.

Теорія вивчення ІМ, в основу якої покладені досягнення науки, якісно висвітлює практику, показує оптимальні шляхи руху до поставленої мети. Практика, яка не підкріплена теорією, рідко досягає посталених цілей. Тому для того, щоб вивчення ІМ у навчальному закладі було на рівні поставлених вимог до навчально-виховного процесу, майбутній викладач повинен добре оволодіти теоретичним курсом “Методика викладання ІМ”, і на його основі успішно вирішувати завдання, що висувають практичні потреби викладання (під час проходження педагогічної практики, при написанні курсових та дипломних робіт, в професіцйній діяльності в якості вчителя, викладача і т.п.). Теоретичний курс методики викладання ІМ повинен займати провідне місце в системі професійної підготовки викладача ІМ.

Основними завданнямитеоретичного курсу “Методика викладання та тестування з іноземних мов” є :

1. Розкрити головні компоненти теорії сучасного навчання ІМ у НЗ і на цій основі навчити студентів використовувати теоретичні знання при вирішенні питань практичного викладання;

2. Ознайомити студентів з сучасними провідними тенденціями при вивченні ІМ як у нашій країні, так і за кордоном.

3. Показати основні складові частини сучасної методики як науки, а потім направити студентів на творчий пошук в процесі викладання ІМ.

4. Сформувати у студентів в процесі семінарських і практичних занять вміння і навики, що є необхідними в майбутній діяльності педагога.

Вирішення цих завдань повинно підготувати майбутнього вчителя ІМ до ефективної діяльності у сучасному освітньому закладі.

Поняття “Методика”

η µέθοδος - 1) метод, спосіб, прийом;

2) керівництво до дії, правило

В педагогічному плані “методика” – 3 значення:

1) М – як теоретичний курс, як навчальна дисципліна у пед. НЗ;

2) М – як сукупність форм, методів і прийомів вчителя, тб. “технологія” професійної діяльності;

3) М – як галузь педагогічної науки, якій притаманні характеристики, що є властиві для будь-якої науки взагалі (теоретичний фундамент, експериментальна база І т.д.), а також як галузь науки, що має свій особливий об”єкт дослідження, що є обумовлено особливістю самого предмету так і способами оволодіння ним.

Основні компоненти навчального процесу:

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 970