Навчальний процес

Навчаюча організація навчальна

діяльність вчителя навчання діяльність учнів

Як видно зі схеми, навчальний процес (незалежно від того, де він відбувається) протікає так, що рушійними силами в ньому є об”активні та суб”єктивні фактори. До суб”єктивних належать діяльність вчителя та навчальна діяльність учнів. Під “організацією” в широкому розумінні маються на увазі: поставлена мета навчання, його зміст, методи і прийоми, а також засоби навчання. Без чіткої взаємодії всіз трьох компонентів НП не може бути ефективним, а іноді стає неможливим. Якою б ефективною не була праця вчителя, він не досягне успіху, поставленої мети, якщо учні не будуть вмотивованими, не виявлять інтересу до оволодіння предметом. Результати будуть аналогічними, якщо викладач із-за незнання теорії не здатний здійснювати своїх навчальних функцій. Результат не буде досягнутий, якщо не буде чітко сформульованою мета уроків, якщо неправильно вибрані засоби чи для конкретної ситуації прийоми навчання. Отже, висока ефективність навчання ІМ може бути досягнута лише при позитивній взаємодії всіх трьох компонентів навчального процесу, всіх факторів – об”єктивних та суб”єктивних.

Методика вивчення ІМ – це наука, що вивчає мету, зміст, засоби навчання, а також способи навчання і виховання на матеріалі ІМ.

В еволюціїметодичних концепцій досить рано почали проявлятися тенденції, згідно яких розроблялись теоретичні положення, що стосувались до викладання будь-яої ІМ, а з іншого боку – теоретичні положення, пов”язані з вивченням однієї певної ІМ. В результаті склались дві методики, які функціонально відрізняються одна від одної: загальна методика і часкова методика.

Загальна методиказаймається вивченням закономірностей і особливостейвивчення ІМ взагалі (незалежно від того, про яку ІМ йде мова). Такі закономірності та особливості як принцип відбору навчального матеріалу, способи здійснення усного випередження при оволодінні різними видами мовленнєвої діяльності, співвідношення усної і письмової мови на різних етапах уроку, шляхи інтенсифікації навчального матеріалу і т.д. будуть в рівних умовах однаковими при вивченні будь-якої західноєвропейської ІМ, що вивчаються у НЗ України. Але знань загальних закономірностей вивчення ІМ є недостатньо, коли вчитель опиняється сам на сам зі специфічними особливостями конкретної іноземнеої мови. Так, способи оволодіння дієслівними формами Continuous є специфічними тільки для англійської мови, моделі словоутворення (Fernsehgerät, Einsatzgebiet, Abwasserbeseitigung), відмінювання іменників та прикметників є характерними для німецької мови, а способи утворення числівників, скорочення артикля (article elide), наявність часткового артикля (du, d, la, des) - для французької. Ще більш вагомими є особливості у фонетиці кожної окремої ІМ.

Часткова методика досліджує мовленнєві та мовні явища, які є специфічними для конкретної ІМ.

Розвиток методичної науки зумовив розвиток певних самостійних напрямів загальної методики:

Історія методів (історична методика): аналіз та вивчення історичних концепцій минулого;

Експериментальна методика: проведення наукових експериментів із наступним теоретизуванням висновків;

Порівняльна методика: вивчення ІМ в різних регіонах планети та в різних країнах;

Методика використання технічних засобів навчання:застосуваня аудіо-, відео, комп”ютерної техніки в сучасних умовах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 1.	\|	Методика і психологія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.