МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Предмет філософії права.Філософсько-правові погляди почали виникати в Античність. Але як наука філософія права стала формуватися в XVIII ст. Значний внесок у її формування внесли українські вчені. Необхідно зазначити, що ця дисципліна викладалася у юридичних вузах до 1917 р., і знову з’явилася у програмі із середини 80-х рр. ХХ ст. Предмет філософії права має складний характер тому існують різноманітні точки зору як на поняття філософії права, так і на її предмет, функції, завдання та методи. Термін «філософія права» з’явився в юридичній науці у 1798 р. І започатковане Густавом Гуго у монографії «Підручник природного права як філософія позитивного права, особливо – приватного права». Загалом термін «філософія» щодо певної наукової дисципліни в європейській науці став поширюватися за часів Ньютона («Математичні основи натуральної філософії »). Розвинуті ці ідеї – Ліннеєм «Філософія ботаніки», та Вольтером «Філософія історії». Один із засновників філософії права Гегель визначав предмет філософії, як науку про право, що своїм предметом має ідею права, його поняття і здійснення. Український філософ Юркевич вважав, що предметом філософії права є дослідження тих постійних основ та форм, в яких відображено існування права позитивного. Шершеневичвважав, що філософія права повинна вивчати не лише право, яким воно є, але і право, яким воно повинно бути. Серед різноманітних поглядів дореволюційних учених Тарановськийрозрізняв два напрямки: 1 напрямок вбачає предмет філософії права в її особливостях, що полягають у метафізичному уявленні про право; 2 напрямок зводить філософію права до гносеології, тобто теоретичного пізнання, що надає можливість вивчати правові категорії для їх наукового обґрунтування. Різноманітність поглядів на предмет філософії права характеризує і сучасну науку: · Австрійський учений Кубеш під предметом філософії як фундаментальної юридичної науки вбачає нормативну основу права, в якій відображені ідеї справедливості, рівності, свободи, безпеки і доцільності; · Німецький вчений Хенкель до предмету філософії права включає вивчення феномену права як надбання сучасної цивілізації; · Американський вчений Пракаш зазначає: філософія вивчає природне право, його сутність, а також категорії правопорушення і покарання як основоположних для розуміння права; · Німецький учений Цеппеліус під предметом філософії розуміє поняття права, правової реалії, правової свідомості, правової справедливості, юридичного мислення; · Вчений Керимов зазначає: предмет філософії права складає логіка права, діалектика, теоретичне пізнання буття; · Вчений Нерсесянц зауважує, що філософія права забезпечує дослідження змісту права, його сутності, місця в системі соціальних цінностей; · Алексеев вказував,що філософія права – це наука про право в людському спілкуванні; · Жоль зводив філософію права до історії філософії, характеристиці її як філософської основи виникнення права; · Данільян зазначав, що філософія права визначає границі підстав дії права як важливого способу людського буття; · Рабінович розглядав філософію права через загальні закономірності виникнення, структуризації, функціонування, розвитку права, що мають об’єктивний характер; · Бабкін розумів філософію права як методологічну науку, що покликана забезпечувати світоглядне розуміння права і його призначення для особистості через виокремлення глибинних соціальних, духовних, етичних передумов права; · Козловський розглядав філософію права як науку про закономірності сутності природного права, як динамічного поєднання онтологічних, гносеологічних, логічних та аксіологічних основ права; · Шемшученко: філософія права покликана осмислювати сенс права та особливості його впливу на людину. Предметом філософії права є юридична наука про сутнісні закономірності виникнення, функціонування, розвитку правових явищ. Саме це визначення надає можливості охарактеризувати особливості філософії права як науки: 1) Філософія права – це юридична наука, об’єктом якої є право, а предметом його закономірності; 2) Вивчає закономірності права, як стійкі повторювані зв’язки певних явищ та тенденції її розвитку; 3) Філософія права вивчає сутнісні закономірності правових явищ, тобто найбільш глибинні якості та властивості права, без яких воно не існує; 4) Філософія права вивчає як виникають, формуються, вдосконалюються закономірності права; 5) Філософія права вивчає не лише право, а й правову реальність, тобто правові категорії в їх взаємодії в суспільстві. Читайте також:
|
||||||||
|