Загальні принципи формування виробничої програми

Зміст і завдання плану виробництва і реалізації продукції

ІІІ. Викладення нового матеріалу

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття. Активізація попередніх знань. Мотивація навчання та актуалізація теми заняття.

План

1.Зміст і завдання плану виробництва і реалізації продукції

2.Загальні принципи формування виробничої програми

3.Планування виробничої потужності підприємства

Виробнича діяльність – це один із напрямків діяльності підприємства, що має на меті створити конкурентоспроможну продукцію, яка необхідна споживачам. Конкурентоспроможною продукцією вважається та, яка має високу якість, порівняно низьку ціну, відповідає стандартам і вимогам споживача.

Найскладніший напрям діяльності підприємства — виробнича діяльність, її організація, планування й оперативне регулювання в просторі та часі.

Виробнича діяльність підприємств характеризується системою показників. Найістотнішими з них в умовах вільних ринкових відносин є такі, як попит на продукцію та обсяг виробництва, величина пропозиції й виробнича потужність підприємства, витрати й ціни на продукцію, потреба в ресурсах та інвестиціях, обсяг продажу та загальний дохід тощо.

Перед здійсненням виробничих операцій слід вирішити 1) що виробляти (який саме товар, і в якій кількості)? 2) як виробляти (вибір технологічного способу і типу виробництва)? 3) для кого виробляти (визначення сегменту ринку)?

Виробнича діяльність потребує управляння нею. Передбачається в першу чергу створити виробничий план підприємства. Основна його мета – це тактика розподілу ресурсів для досягнення мети виробництва.

Виробничий план може бути середньо- і коротко строковим в залежності від галузі і промисловості.

Основними показниками виробничого плану є такі:

1) мета підприємства на короткочасний період, як виробниче завдання, що формується на основі досліджуваного попиту;

2) виробнича структура фірми, тобто створення планування цехів, дільниць, підрозділів, що займаються основним виробництвом;

3) схема технологічного або виробничого процесу;

4) баланс наявності основних виробничих фондів і потреби в них на плановий період;

5) баланс наявності оборотних фондів і потреби в них на плановий період;

6) ступінь впровадження нової техніки і технології і у виробництві;

7) планова сума капітальних вкладень і капітальне будівництво;

8) планова виробнича потужність підприємства і його структурних підрозділів.

Мета фірми на короткочасний період стосовно виробництва встановити на підставі дослідженого попиту. Ця мета має узгоджуватись із обсягом продажу продукції. Прогнозувати можна на різний період часу, при чому чим коротший термін, тим точніше мають бути прогнози. Прогнозування обсягів продажу можна здійснити за допомогою таких методів: 1) оцінювання розмірів продажу торговими працівниками, тобто вивчення звітів продажу; 2) опитування споживачів шляхом проведення анкетування, інтерв’ю; 3) аналіз тимчасових рядів, який дає змогу проаналізувати тенденції, сезонність, циклічність попиту.

Важливо досліджувати баланс наявності основних виробничих фондів та потреби в них на плановий період. Такий баланс включає в себе: 1) облікова таблиця основних виробничих фондів включає назву ОВФ, їх кількість, технічну продуктивність і балансову вартість; 2) потреба в основних виробничих фондах на плановий період, включає назву ОВФ, необхідна кількість, технічна продуктивність, повна вартість, постачальник.

Також необхідно проаналізувати наявність і необхідність оборотних фондів підприємства, що здійснюється в таблиці “Оцінювання стану запасів і витрат фірми”. Вона включає в себе назву оборотних фондів, необхідна кількість у день, норма запасу в днях, нормативи використання оборотних фондів, витрати на реалізацію і транспортування, постачальники. Відсоток виходу готової продукції, фактичні залишки на початок і кінець періоду, відхилення від початку і кінця періоду.

Найважливішим у процесі планування діяльності підприємств є розроблення виробничої програми, тобто обґрунтування обсягу виготовлення продукції, конкретної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку.

За результатами дослідження потреб ринку в продукції підприємства визначають обсяг виробництва кожного виду продукції, при цьому досягається рівновага попиту та пропозиції. Це означає, що плани виробників та споживачів з виготовлення
й споживання того чи іншого виробу або послуги збігаються, що є важливою умовою нормального функціонування підприємства.

Планування виробництва продукції на підприємствах — це процес розроблення та виконання основних показників з обсягів виробництва. Номенклатуру, асортимент і кількісні показники продукції визначають виходячи з потреб ринку, на підставі яких складають план збуту продукції.

У процесі планування виробництва продукції досягають забезпечення збалансованості виробничої програми й виробничої потужності, конкретизації обсягів та термінів виконання робіт і послуг, також виконують розрахунки потреб в усіх видах ресурсів і визначають можливості забезпечення ними процесу виробництва.

Вирішуючи, яку продукцію виробляти на підприємстві та в якій кількості, варто виходити з:

1) попиту на продукцію, рівня й динаміки цін, наявності конкурентів і цін на їхню продукцію, тобто взагалі кон’юнктури ринку;

2) власних можливостей, тобто наявності виробничої потужності та площі, трудових і матеріальних ресурсів, а також, у разі потреби, інвестиційних ресурсів.

Попит зовнішнього та внутрішнього ринку на товари й послуги вивчають служби маркетингу підприємств, які проводять ринкові дослідження з допомогою виставок, ярмарків та інших форм, на яких виявляють попит на відповідні вироби й послуги, приймають замовлення, укладають договори на поставку тощо.

У процесі планування виробництва продукції необхідно забезпечити взаємоузгодження обсягів виробництва продукції зі зміною попиту на неї в певні періоди.

Визначаючи виробничі можливості, виконують розрахунки наявних і потрібних виробничих потужностей, кількості працівників, матеріальних ресурсів. У ринкових умовах основним обмеженням обсягів виробництва товарів та послуг, що плануються, є недостатність ресурсів. Через це та через межі, що вони ставлять перед усякою виробничою діяльністю, обсяг виробництва на кожному підприємстві лімітується багатьма факторами. Важливим чинником виробничих можливостей підприємства є виробнича потужність. Вона визначає рівень виробництва продукції та послуг, ступінь стримування обсягу випуску, тобто верхню межу продажу продукції. Верхня межа зумовлена наявністю виробничих площ, технологічного устаткування, трудових ресурсів, матеріалів і капіталу.

На етапі планування виробничої програми й особливо її структури, тобто питомої ваги конкретних видів виробів чи послуг, необхідно виходити з основних економіко-теоретичних положень, суть яких полягає в тому, що можливий випуск продукції за повного й ефективного використання ресурсів при даному розвитку технології характеризує крива виробничих можливостей, на якій зображено альтернативні варіанти структурної програми за повного використання ресурсів. Наприклад, у виготовленні двох різних виробів можливі такі співвідношення (табл. 3.1, рис. 3.1).

Таблиця 3.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИТРАТИ КОРПОРАЦІЙ НА ПРОСУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ	\|	ВІДНОШЕННЯ ПЛОЩІ СКЛАДАЛЬНОГО ЦЕХУ ДО ВИРОБНИЧОЇ ПЛОЩІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.