• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сукупний попит. Фактори сукупного попиту

Сукупний попит – це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін (інші умови залишаються незмінними) (рис.1.)

ціна

АД

Реальний ВВП

Рис.1. Крива сукупного попиту

Крива сукупного попиту має відємний нахил. Це обумовлено двома такими чинниками –

1)ефект майна. Із зростанням цін зменшується купівельна спроможність фінансових активів. Відповідно сукупний попит зменшується. Із зниженням рівня цін споживачі немовби відчувають себе багатшими, що відповідно стимулює їх збільшувати видатки. Відповідно сукупний попит зростає.

2)процентна ставка. Нижчий рівень цін знижує процентні ставки, стимулює збільшення видатків на інвестиційні блага і розширює сукупний попит. І навпаки.

3)ефект обмінного курсу. Він означає, що із зниженням цін у країні знижується і процентна ставка. Це веде до знецінення національної грошової одиниці щодо інших валют, внаслідок чого іноземні товари дорожчають порівняно з вітчизняними. Знецінення національної валюти стимулює експорт і стримує імпорт, що розширює чистий експорт, а отже, і сукупний попит.

4)ефект пропозиції грошей. Зростання цін за сталої номінальної кількості грошей супроводжується зменшенням реального попиту на товари і послуги. ”Дорогі гроші” ведуть до зменшення обсягів інвестицій, чистого експорту і споживання, а отже, і сукупного попиту.

Нецінові фактори, що спричиняють зміни в сукупному по­питі, можна поділити на три групи.

Перша — основні політико-економічні фактори, або змінні, що пере­бувають під контролем уряду: це передовсім монетарна і фіскальна політика. До другої групи належать зовнішні фактори: обсяг вироб­ництва в зарубіжних країнах, динаміка вартості активів та цінна ре­сурси тощо. Третю групу становлять сподівання споживачів та під­приємців.

Ці три групи факторів позначаються на поведінці основних по­купців, а отже й на сукупному попиті.

Монетарна політика буває стримувальною і стимулювальною . Остання сприяє збільшенню пропозиції грошей, зниженню процентних ставок та полегшенню доступу до кредитних ресурсів. За стимулювальної монетарної політики зростають обся­ги інвестицій та споживання товарів тривалого користування, що збільшує сукупний попит і перемішує криву АД вправо. Стримувальна монетарна політика зменшує сукупний попит, і крива АД пере­міщується вліво( рис.2).

Ціна

АД1

Читайте також:

1. Абіотичні та біотичні фактори.
2. Агрегування та факторизація
3. Аналіз попиту
4. Аналіз попиту
5. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
6. Біологічні фактори
7. Біотичні фактори
8. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини
9. Вдавані виключення із закону попиту
10. Взаємодія важелів. Оцінка сукупного ризику, зв'язаного з підприємством.
11. Взаємодія попиту і пропозиції
12. Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції.

Переглядів: 567