• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція №1. Якість продукції. Загальне значення якості. Основні терміни, поняття й визначення. Значення підвищення якості. Якість як об’єкт управління

Розкриття інформації про рух грошових коштів у Примітках до фінансової звітності

У Примітках до фінансової звітності, згідно з П(С)БО 4, розкривають інформацію про:

— склад грошових коштів;

— склад статей, у яких поєднуються декілька видів грошових потоків («Інші надходження», «Інші платежі»);

— не грошові операції інвестиційної та фінансової ді­яльності;

— наявність значного сальдо грошових коштів, які має підприємство, але які недоступні для використання групою, до якої вони належать.

У разі придбання або продажу протягом звітного пе­ріоду майнових комплексів наводиться інформація про:

— загальну вартість придбання або реалізації майно­вого комплексу;

— частку загальної вартості майнового комплексу, що була відповідно сплачена або одержана у формі гро­шових коштів;

— суму грошових коштів у складі активів придбання або реалізованих майнових комплексів;

— суму активів (крім грошових коштів) і зобов’язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.

1.1 Загальне значення якості

Роль та значення якості постійно зростає під впливом розвитку технологій виробництва і потреб людини. Підняття рівня культури та освіти з кожним днем робить споживачів все більш розбірливими і вимогливими.

У забезпеченні конкурентоздатності вже в 80-тих роках ХХ століття вимоги до якості стали визначальними. Більше 80% споживачів купуючи продукцію на світовому ринку, тепер надають перевагу якості над ціною. Досвід вказує: об’єктивно необхідно, щоб витрати на якість складали не менше 15-25 % сукупних виробничих витрат.

З якістю продукції пов’язані можливості кредитування, інвестицій, надання пільг. Наприклад, у країнах Європейського Союзу діють закони, за якими одні товари взагалі не допускаються на ринок без сертифіката якості, що підтверджує відповідність вимогам стандартів Міжнародної організації зі стандартизації ІСО (ISO – International Standardization Organization), інші несертифіковані товари повинні продаватись вдвічі дешевше.

Такі визначення як якість, контроль якості, менеджмент якості, управління якістю тощо є частиною повсякденної мови. Проте, ці поняття в повсякденному житті трактуються по різному. Якщо в розмовній мові ми часто чуємо «високоякісний виріб», то при цьому уявляємо собі особливо добре зроблений, відмінний продукт. У цьому сенсі «Мерседес» є високоякісним автомобілем, а «Таврія» - ні. В очах ж фахівця з якості обидва автомобілі можуть виявитися високоякісними виробами. Можливо навіть, що «Мерседес» в його очах буде виробом більш низької якості, ніж «Таврія», якщо при їзді «Мерседес» почне раптом скрипіти і глухнути. Від «Мерседеса» цього ніхто не очікує, а для «Таврії» це нормально. Тому важливо, щоб відразу на початку з’ясувати найважливіші поняття, які будуть використовуватись у майбутньому.

Попри часте використання поняття “якість”, визначення йому дати не так просто, адже мова йде про складне, комплексне поняття.

1.2 Основні терміни, поняття та визначення

Офіційне визначення звучить наступним чином:

Якість продукції – це сукупність характеристик продукції (процесу, послуги), що зумовлюють її здатність задовольнити встановлені та передбачені потреби (ДСТУ 2925-94, ДСТУ ISO 9000-2001).

Характеристикою називається об’єктивна здатність продукції, яка може проявлятись у процесі її створення, експлуатації і споживання.

Як свідчить світовий досвід, визначення цього терміну зазнало у своєму розвитку великих змін. Динаміку визначень поняття якості можна зрозуміти з таблиці 1.

Таблиця 1

Менеджмент якості – скоординована діяльність з керівництва і управління організацією, що відноситься до якості.

Управління якістю – частина менеджменту якості, пов'язана із задоволенням вимог до якості - взаємозв'язок між досягнутими результатами і витраченими ресурсами.

Забезпечення якості – сукупність заходів щодо забезпечення впевненості в тому, що якість процесу відповідає необхідному.

Вимоги до якості – вимоги до характеристик, що внутрішньо властиві продукції, процесу чи системі.

Аудит якості – систематичний, незалежний і задокументований процес отримання доказів та оцінки їх об'єктивності з метою визначення ступеня відповідності якості продукції, процесів виробництва або системи управління вимогам якості.

Контроль якості – діяльність із забезпечення виконання вимог до якості.

Система менеджменту якості – система, призначена для встановлення політики в області якості, а також для досягнення певних цілей у цій області.

Зацікавлені сторони – групи людей, які так чи інакше зацікавлені у діяльності фірми, в її успіху. Прийнято виділяти п'ять груп зацікавлених осіб. Це споживачі, акціонери, працівники, постачальники, суспільство.

Дефект – окрема невідповідність продукції вимогам, встановленим у нормативно-технічній документації.

Брак – це дефектна одиниця продукції, тобто продукції, яка має хоча б один дефект.

Якість належить до категорії складних і динамічних понять. Об'єктами, якість яких можна оцінити, є не тільки продукція чи послуги, але й весь комплекс понять виробничо-побутової сфери (рис.).

Динамічність категорії «якість» полягає у тому, що вимоги до продукції й послуг змінюються дуже швидко. Те, що сьогодні є придатним, завтра стає недостатнім для задоволення потреб покупця, тобто недостатньої якості.

Для визначення якості об'єкта необхідно:

- установити необхідні характеристики об'єкта на підставі аналізу потреб;

- визначити реальні характеристики об'єкта;

- порівняти реальні і необхідні характеристики об'єкта.

Для встановлення потреб необхідно їх охарактеризувати. Як зазначено у визначенні якості, потреби поділяються на встановлені і передбачувані.

Встановлені потреби зафіксовані в правових актах, стандартах, розпорядженнях, замовленнях, договорах, технічних умовах постачань та інших документах. Прикладами встановлених потреб є: вимоги, що обумовлюються контрактом, вимоги законодавства до виконання умов охорони навколишнього середовища, або тих, що стосуються безпеки. Невиконання більшості встановлених вимог тягне за собою різну за формою відповідальність (адміністративну, правову).

Передбачувані потреби повинні бути виявлені і визначені. Маються на увазі очікування, що розуміються, які ми зазвичай не формулюємо конкретно, однак заносимо їх до стійких побажань. Наприклад, передбачувані потреби щодо такого об'єкта, як організаційна структура підприємства, це: відсутність простоїв, висока швидкість і закономірність зв'язку між результатами роботи співробітників і їхньою зарплатою, результативність дій керівників. До передбачуваних потреб належать: естетичні вимоги, відповідність продукції моді, звичкам споживачів, національним і культурним особливостям та ін.

Потреби можуть:

- змінюватись — це припускає проведення періодичного аналізу вимог до якості;

- мати можливість бути переведеними в характеристики продукції на основі встановлених (такі, як функціональна придатність, надійність, безвідмовність, ремонтоздатність, безпека тощо) або не встановлених критеріїв (модність, естетичність);

- мати кількісне виявлення (технічні характеристики, параметри процесів) або не мати кількісного виявлення (колір, форма).

Отже, потреби на даний момент часу можуть бути виражені кількісно або якісно і відбиті в характеристиках об'єкта. Тепер можна визначити вимоги до якості.

Вимоги – сформульовані потреби або очікування, загальнозрозумілі або обов'язкові.

«Загальнозрозумілі» означає, що є звичаєм або загальноприйнятою практикою для організації, її замовників та інших зацікавлених сторін вважати потребу або очікування, про які йдеться, такими, що самі собою зрозумілі.

Вимоги до якості повинні, по можливості, максимально відбивати встановлені і передбачувані потреби споживача. Термін «вимоги» охоплює ринкові і контрактні вимоги (вимоги стосовно зовнішніх сторін), а також внутрішні вимоги організації. Вимоги до якості повинні бути документально оформлені.

Наступне ключове визначення стосується вимог суспільства до якості. Вимоги суспільства мають на увазі захист навколишнього середовища, охорону здоров'я, безпеку, надійність, збереження енергії і природних ресурсів. Вимоги суспільства включають юридичні і нормативні вимоги.

Вимоги суспільства — зобов'язання, що випливають із законів, інструкцій, правил, кодексів, статутів та інших понять щодо управ­ління якістю.

Управління якістю продукції це не просто контроль якісних параметрів і причин їх відхилення – це управлінська діяльність, що охоплює життєвий цикл продукції, яка системно забезпечує стратегічні та оперативні процеси підвищення якості продукції і функціонування самої системи управління якістю.

Якість визначається рядом її складових, які утворюють так звану петлю якості. Петля якості - це замкнута послідовність заходів, що визначають якість товарів або процесів на етапах їх виробництва і експлуатації. Якість створюється і підтримується на всіх етапах петлі якості, починаючи з дослідження потреб та ринкових можливостей, тобто з маркетингу, і закінчуючи безпечною утилізацією продукту, що відслужив свій термін.

Читайте також:

1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
2. ERP і управління можливостями бізнесу
3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
4. I визначення впливу окремих факторів
5. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
7. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
8. II. Поняття соціального процесу.
9. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
10. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
11. IV. Закріплення й узагальнення знань
12. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

Переглядів: 2517