Управління НГК у післявоєнний період

У серпні 1944 р., після повторного встановлення радянської влади в Західній Україні, відновили роботу другий, четвертий, восьмий і дев'ятий нафтопромисли в м. Бориславі, п'ятий – у смт. Східниці та третій, що об'єднував Устрики, Чорну та Стрільбичі. Також у серпні 1944 р. ухвалою Міністерства нафтової промисловості СРСР було організовано Укрнафтокомбінат, який об'єднав видобування нафти й газу та їхнє переробляння. Наприкінці 1944 р. почав діяти в м. Бориславі навчально-курсовий комбінат об'єднання "Укрнафта".

1945 р. систему керування підприємствами комплексу було реформовано за галузевою засадою. На базі Укрнафтокомбінату було створено: об'єднання "Укрнафта" в м. Бориславі, а пізніше в м. Дрогобичі та м. Києві; трест "Укрнафтозаводи" в м. Дрогобичі та трест "Укргазвидобуток" у м. Стрию.

1946 р. газову промисловість в Україні було відокремлено як самостійну галузь, було створено об'єднання "Укргаз", розташуванням в м. Львові. У 1966 р. було створено виробниче управління "Укргазпром", якому спочатку підпорядковувалися газовидобувні, а пізніше – газотранспортні, бурові, газопереробні підприємства, науково-дослідні інститути.

У 1946-47 рр. побудували газопроводи "Дашава-Калуш-Галич-Добовці", "Бендери-Станіслав" 115 км завдовжки загалом, продуктивністю – 500 тис. м³ на добу. А в жовтні 1948 р. було введено в дію магістральний 500 км газопровід "Дашава-Київ", що його споруджували протягом 1946-48 рр. Прокладено 534,4 км труб. Продуктивність газопроводу – 5,4 млн м³ на добу, на той час найдовший газопровід в Европі, у 1951 р. його подовжили (через м. Брянськ) до Москви (Дашава – Москва 1530 км завдовжки), а згодом побудовано ще й з м. Дашави до м. Мінська й через м. Вільно до м. Риги.

З території тієї таки України вперше в світі стали постачати на вивіз природний газ – до Польщі від 1944 року. Газ з родовищ Львівщини вивозили за кордон через газопровід Опари-Самбір-Перемишль-Стальова Воля (210 км завдовжки, 300 мм у попереку), який було збудовано під час німецької окупації та реконструйовано силами "Укргазу" протягом 1944-1945 років. За короткий термін було відпрацьовано технологію міждержавної передачі газу та збудовано пункт передачі газу в селі Дроздовичах Мостиського району Львівської області.

Перепомповувати нафту територією України до Чехословаччини стали 1962 р. Від 1967 року український газ стали подавати до Чехословаччини, пізніше – до Австрії.

Інтенсивний розвиток нафтової й газової промисловості пов'язаний з відкриттям у 50 – 60 р. XX ст. та інтенсивним розробленням ряду великих родовищ нафти та газу в Західному (Передкарпатський прогин), Східному (Дніпровсько-Донецька западина) регіонах та Причорноморсько-Кримській газоносній області.

Найбільшого рівня видобування нафти (разом з газоконденсатом) – 14,4 млн тонн – було досягнуто 1972 р., газу – 68,7 млрд м³ – 1975 р.

1976 р. в Києві створили відділ Інституту геології й розробляння займистих копалин Міністерства нафтової промисловості СРСР, основними завданнями якого були теоретичне обґрунтування, розробляння методики та використання аерокосмічних знімків на пошук родовищ нафти та газу. При відділі понад десяти років успішно діяли курси підвищення кваліфікації з цих питань. 1992 р. на базі цього відділу та відділу дистанційних методів Інституту геологічних наук НАН України створили Центр аерокосмічних досліджень Землі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нафтогазова промисловість за років окупації	\|	Історія становлення нафтогазового комплексу України за часів незалежності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.