• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні поняття і функції планування.

Загальні підходи до планування і контролю проектів

4.1. Основні поняття і функції планування.

4.2. Процеси та рівні планування.

4.3. Суттєвість контролю.

4.4. Сучасні тенденції в плануванні та контролі проектів.

Суть планування полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визна­ченні найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному ви­користанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань, і встановленні їх

Планування і контроль проекту передбачають вирішення таких завдань:

1.Встановлення послідовності робіт з реалізації проекту, яка б забезпечувала логічність і ефективність їх виконання.

2. Визначення і розподіл потрібних ресурсів, бюджету, поєднання їх з календарним планом робіт.

3. Розробка інформаційної бази для контролю за виконанням проекту

4. Прийняття рішення щодо перерозподілу ресурсів у разі необхідності протягом життєвого циклу проекту.

5. Розвиток робочих взаємостосунків і групової роботи.

6. Мотивація юдей до вищих результатів як через моніторинг виконання, так і через визначення цілей.

7. Поліпшення якості виконання проекту і забезпечення досяг­ання встановлених завдань у межах визначених часу, витрат і обсягів.

8. Подання інформації для підсумкового аналізу виконання
проекту в цілому та його організаційними одиницями, а також
при виникненні судових або арбітражних спорів.

Планування є основою для прийняття рішень. Це управлінська діяльність, яка передбачає розробку цілей і завдань управління виробництвом, а також визначає шляхи реалі­зації планів для досягнення поставлених цілей.

Розробка планів по проекту охоплює всі етапи його життєвого ци­клу. Починається з участі проект-менеджера в процесі розробки концеп­ції, вибору стратегічних цілей, включаючи контрактні пропозиції, про­довжується заключення контрактів та закінчується лише при завершенні проекту.

Процес планування проектів — це процес, який передбачає визна­чення цілей і параметрів взаємодії між роботами та учасниками проекту, розподіл ресурсів та вибір і прийняття організаційних, еко­номічних, технологічних рішень для досягнення поставлених цілей проекту.

На етапі планування проекту визначаються всі необхідні параметри реалізації проекту, а саме: тривалість робіт, потреба в трудових, мате­ріально-технічних та фінансових ресурсах, терміни постачання всіх ви­дів ресурсів, терміни та обсяги залучення проектних, будівельних та ін­ших організацій.

Загальний процес планування проектів включає такі етапи:

> визначення цілей, задач проекту, розрахунок техніко-економічних показників для обґрунтування проекту, визначення потреби в ре­сурсах, тривалості та специфікації виконуваних робіт, етапів проекту;

> структуризацію проекту;

> прийняття організаційно-технологічного рішення;

> розробка сіткових моделей робіт;

> оцінку спроможності реалізувати проект, оптимізацію по термі­нах і критеріях якості використання ресурсів та інших критеріях;

> підготовку необхідних документів до пакета планів;

> затвердження планів і бюджету;

> доведення планових завдань до виконавців;

> підготовку та затвердження звітної документації для контролю планів.

Основними процесами планування є:

1. Планування цілей — це процес розробки документа, в якому фор­мулюються цілі проекту (констатація цілей), що є основою для наступ­них проектних рішень, включаючи визначення критеріїв успішності ви­конання проекту;

2. Декомпозиція цілей — це поділ основних результатів проекту, визначених у констатації цілей, на окремі компоненти для того, щоб підвищити точність вартісних, часових та ресурсних оцінок, визначити осно­ву для вимірювання й управління виконанням та забезпечити чітку систему відповідальності;

3. Визначення операцій — це процес ідентифікації та документуван­ня операцій, які слід виконати для отримання результатів;

4. Визначення взаємозв'язків операцій (робіт, задач) — процес визначення та документування взаємозв'язків операцій проекту. Як прави­ло, відображають такі типи взаємозв'язків операцій: а) "фініш-старт" — попередня операція повинна завершитися до початку наступної; б) "фініш-фініш" — попередня операція повинна завершитися до завершення наступної; в) "старт-старт" — попередня операція повинна розпочатися до початку наступної; г) "старт-фініш" — попередня операція повинна розпочатися до завершення наступної;

5. Оцінка тривалості операції — це визначення робочого часу, по­трібного для її виконання. Тривалість одних операцій визначається мо­жливостями ресурсів, інших — тільки календарним часом, для третіх іс­нують додаткові обмеження (наприклад, ремонт-покриття міських вулиць потрібно проводити в нічний час);

6. Планування ресурсів — визначення того, які ресурси (люди, облад­нання, матеріали ) та в якій кількості будуть використані в роботах про­екту. Результатом планування ресурсів є перелік типів та кількості ресур­сів, необхідних для виконання проекту;

7. Складання розкладу виконання проекту — визначення термінів
початку та завершення всіх операцій проекту. Найбільш відомими методами розрахунку розкладу виконання проекту є: а) метод критичного
шляху (МКІШ — визначаються ранні та пізні дати початку та завершен­ня операцій проекту, а також і резерви — проміжки часу, на які можна пе­ренести виконання операцій без порушення обмежень і дати завершення
проекту; б) PERT (Program Evaluation and Review Technique) — використовує послідовну сіткову логіку та середньозважені оцінки тривалості
операцій для розрахунку тривалості проекту. Складання розкладу вико­нання проекту здійснюється, в основному, за допомогою програм упра­вління проектами. Як правило, кращим вважається той розклад, який до­зволяє завершити проект швидше;

8. Оцінка вартості включає оцінку вартості ресурсів та вартості
операцій. Вартість ресурсів може визначатися по-різному. Для відновлення ресурсів задається вартість часу їх роботи, для матеріалів — вар­тість одиниці. Для розрахунку вартості операцій через вартість часу роботи ресурсів необхідно знати тривалість роботи ресурсів на цій опе­рації. Для робіт, що виконуються по контрактах, задається не вартість ре­сурсу, а вартість призначення, яка визначається контрактом. Вартості операцій можуть визначатися контрактом або ж включати такі складові, як: стала складова вартості операцій, стала складова вартості призначень ресурсів на операцію, вартість робіт по відновлюваних ресурсах, вар­тість матеріалів, як призначених на операцію, так і тих, які витрачають­ся відновлювальними ресурсами. Оцінка проводиться в тій валюті, яка використовується при розрахунку витрат;

9. Розробка бюджету — це розподілена в часі вартість проекту та
його елементів. Бюджет проекту розраховується підсумовуванням оцінок
вартостей по періодах. У деяких проектах використовується відразу кіль­ка бюджетів для різних складових (для витрат, грошових потоків, різних
видів робіт і т. п.);

10.План управління якістю — повинен містити інформацію щодо
проведення командою проекту політики якості (за термінологією
ISO 9000, повинна бути описана система якості проекту, тобто організа­ційна структура, розподіл відповідальності, процедури, процеси та ре­сурси, необхідні для управління якістю). План управління якістю вхо­дить у загальний план проекту та описує технологію управління якістю, підтвердження якості та покращення якості проекту;

11.Планування організації включає ідентифікацію, документування
та призначення проектних ролей (хто що робить), відповідальність (хто і
що вирішує) та відносини звітності. План проекту повинен включати і
план управління персоналом. Він визначає, коли та які спеціалісти бу­дуть включені в команду проекту і коли будуть виведені.

Крім пере­рахованих вище основних процесів планування, існує цілий ряд допо­міжних процесів, зокрема:

> призначення персоналу — призначення людських ресурсів для ви­конання робіт проекту;

> підготовка умов — розробка вимог до постачань та визначення потенційних постачальників;

> планування поставок — визначення того, що, як і коли повинно бути доставлено;

> планування взаємодії — визначення потоків інформації та спосо­бів взаємодії, необхідних для учасників проекту;

> ідентифікація ризику — визначення та документування подій ри­зику, які можуть впливати на проект;

> якісна оцінка ризиків — розташування пріоритетів ризиків за сту­пенем впливу на результати проекту;

> кількісна оцінка ризиків — оцінка ймовірності настання подій ри­зику, їх характеристик і впливу на проект;

> розробка реагування — визначення необхідних дій для запобіган­ня ризикам та реакції на загрожуючи події.

Взаємозв'язок між допоміжними процесами залежить так само, як і їх наявність, від природи проекту.

Розробка плану проекту — це оформлення результатів процесів пла­нування в єдиний структурований документ.

Розробка плану проекту — це процес, який майже завжди повторюєть­ся декілька разів. Це формальний та затверджений документ, який викори­стовується для управління виконанням проекту. Він повинен бути розпов­сюджений серед учасників проекту відповідно до плану взаємодії. Не можна ототожнювати план проекту та базовий план. План проекту — це документ або набір документів, який змінюється при надходженні додат­кової інформації, в той час як базовий план необхідний для контролю ви­конання та змінюється тільки в результаті затвердження запитів на зміни.

План проекту може мати різний зміст, але, як правило, він включає такі розділи:

1. Підстава для виконання проекту.

2. Описання підходу до управління проектом.

3. Констатація цілей.

4. Ієрархічні структури робіт (ІСР) до того рівня, на якому здійсню­ється облік та контроль.

5. Оцінка вартості, планові дати початку та завершення робіт, розпо­діл відповідальності до рівня ІСР, на якому здійснюється контроль.

6. Розподіл вартості проекту за часом.

7. Методи оцінки виконання за термінами та вартістю робіт.

8. Основні контрольні події та їх планові дати.

9. Основний та необхідний персонал.

10. Плани управління різними складовими проекту (цілями, ресурса­ми, контрактами, ризиками, взаємодіями, персоналом і т. ін.).

11. Основні ризики (включаючи обмеження та припущення) та пла­нова реакція при виникненні кожної з подій ризику.

12. Відкриті питання та відкладені рішення.

Вимоги до різних проектів можуть передбачати включення й інших пунктів. Наприклад, план великого проекту повинен включати організа­ційну структуру проекту.

Додаткова інформація до плану проекту включає:

> процеси планування, які не включені в план проекту;

> обмеження та припущення, зроблені в процесі розробки плану проекту;

> технічну документацію (вимоги, специфікації, проектну докумен­тацію);

> стандарти та нормативи, що використовуються.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. А/. Поняття про судовий процес.
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
9. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
10. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
11. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
12. Аналіз коефіцієнтів цільової функції

Переглядів: 1173