• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок показників подій та робіт.

О

О

О О

3. Не повинне бути робіт паралельно вихідних з однієї події й вхідних в іншу подію:

4. На сітковому графіку не може бути замкнутих контурів.

5. Не повинне бути тупикових подій

6. Не повинне бути консольних подій

7. Стрілки на сітковому графіку повинні йти ліворуч праворуч і не перетинатися.

Оцінка тривалості робіт

При оцінці тривалості робіт можливі 2 варіанти:

1. Тривалість робіт може бути оцінена з достатнім ступенем точності, це характерно для тих робіт, по яких установлюють норми й нормативи.

Сіткові графіки, побудовані на основі таких робіт, що ставляться до детермінованого.

2. Найчастіше при виконанні проектів тривалість робіт має бути визначити, при цьому використають економіко-математичні методи й зокрема експертні методи.

Сіткові графіки, що складаються з робіт, тривалість яких визначена подібним чином, називається імовірнісними.

Прі оцінці тривалості робіт у проекті експертами можуть бути використані 2 або 3 оцінки:

1) Оптимістична (t min) – це мінімальний час виконання робіт при найбільш сприятливих умовах її протікання.

2) Песимістична (t max) – це максимальна тривалість роботи при вкрай несприятливих умовах.

3) Найбільш імовірнісна (Тнв) - тривалість роботи при нормальних умовах її протікання.

Маючи у своєму розпорядженні ці оцінки середня очікувана тривалість роботи може бути визначена в такий спосіб:

tож ij = 3 tmin + 2 tmax/5

tож ij = tmin + 4 tн.в + tmax/6

Визначення параметрів сіткового графіка

До основних параметрів сіткового графіка можна віднести:

1. Середня тривалість роботи ( tiy )

2. Можливий ранній строк здійснення події(tpi, tpj)

3. Можливий пізній строк здійснення події (tni, tnj)

4. Резерв часу події (Ri, Rj)

5. Повний резерв часу роботи (Rcij)

6. Приватні резерви робіт 1-го й 2-го виду (R`rij, R``rij)

7. Тривалість критичного шляху ( Lкр)

Етапи побудови графіка.

I етап

На підставі переліку подій і робіт, їх послідовності та взаємозв’язку заповнимо відповідну таблицю.

Перелік подій і робіт ( приклад)

II етап

На підставі переліку робіт, послідовності робіт їх тривалості, побудуємо сітьовий графік.

III етап

Розрахунок параметрів сітьового графіка.

Оскільки тривалість виконання робіт нам відома, починаємо розраховувати всю решту параметрів мережного графіка.

Можливий ранній термін звершення події – це якнайменший зі всіх моментів настання даної події. Він визначається як максимальна сума раннього терміну звершення попередньої події і середньої тривалості самої роботи.

tpj =

Прийнято вважати, що ранній термін початкової події tp1 = 0 завжди.

У нашому прикладі:

tp2 = tp1 + tp1-2 = 0+5 = 5 днів

tp3 = tp1 + tp1-3 = 0+6 = 6 днів

tp4 = tp2 + tp2-4 = 5+7 = 12 днів

tp5 = tp4 + tp4-5 = 12+7 = 19 днів > max

tp5 = tp3 + tp3-5 = 6+5,5 = 11,5 днів

tp6 = tp4 + tp4-6 = 12+3,5 = 15,5 днів

tp6 = tp5 + tp5-6 = 19+2 = 21 день

tp7 = 21+1=22 дня

tp8 = 22+3=25 днів

Можливий пізній термін звершення події – це максимальний зі всіх можливих моментів настання події. Він рівний різниці між пізнім терміном звершення останньої події і тривалістю самої роботи.

tпi =

Розрахунок цього показника починається з кінцевої події при цьому прийнято вважати, що пізній термін звершення кінцевої події завжди рівний його ранньому терміну.

tп8 = tp8=25 днів

tп7 = tп8 – tп7-8 = 25 -3 = 22 дні

tп6 = tп7 – tп6-7 = 22 -1 = 21 день

tп5 = tп6 – tп5-6 = 21 -2 = 19 днів

tп4 = tп6 – tп4-6 = 21 -3,5 = 17,5 днів

tп4 = tп5 – tп4-5 = 19 -7 = 12 днів > min

tп3 = tп5 – tп3-5 = 19 -5,5 = 13,5 днів

tп2 = tп4 – tп2-4 = 12 -7 = 5 днів

tп1 = tп2 – tп1-2 = 5 -5 = 0

tп1 = tп3 – tп1-3 = 13,5 -6 = 7,5 днів

Резерв події – це проміжок часу на який можна відстрочити настання події не змінюючи при цьому час виконання проекту в цілому. Цей резерв визначається як різниця між пізнім і раннім терміном звершення події:

Ri = tпi - tpi

Rj = tпj - tpj

R1 = tп1 - tp1 = 0-0 =0

R2 = tп2 - tp2 = 5-5 =0

R3 = tп3 - tp3 = 13,5-6 =7,5

R4 = tп4 - tp4 = 12-12 =0

R5 = tп5 - tp5 = 19-19 =0

R6 = tп6 - tp6 = 21-21 =0

R7 = tп7 - tp7 = 22-22 =0

R8 = tп8 - tp8 = 25-25 =0

Повний резерв часу роботи – це максимальний проміжок часу, на який можна збільшити тривалість виконання роботи, не порушуючи при цьому тривалості виконання проекту в цілому. Він визначається як різниця між пізнім терміном звершення останньої події, раннім терміном звершення попередньої події і середньої тривалості самої роботи:

Rпij = tпj - tpi -

Rп1-2 = tп2 - tр1 - t1-2 = 5-0-5 =0

Rп1-3 = tп3 - tр1 - t1-3 = 13,5-0-6 = 7,5

Rп3-5 = tп5 - tр3 – t3-5 = 19-6-5,5 = 7,5

Rп2-4 = tп4 - tр4 – t2-4 = 12-5-7 =0

Rп4-5 = tп5 - tр4 – t4-5 = 19-12-7 =0

Rп4-6 = tп6 - tр4 – t4-6 = 21-12-3,5 =5,5

Rп5-6 = tп6 - tр5 – t5-6 = 21-19-2 =0

Rп6-7 = tп7 - tр6 – t6-7 = 22-21-1 =0

Rп7-8 = tп8 - tр7 – t7-8 = 25-22-3 =0

Вільний резерв часу роботи – це проміжок часу, на який можна збільшити тривалість виконання роботи, не порушуючи тим самим раннього терміну настання останньої події. Цей резерв визначається як різниця між раннім терміном звершення наступної події, пізнім терміном звершення попередньої події і середньої тривалості самої роботи:

Rсij = tрj - tпi -

Rс1-2 = tр2 - tп1 - t1-2 = 5-0-5 =0

Rс1-3 = tр3 - tп1 - t1-3 = 6-0-6 = 0

Rс3-5 = tр5 - tп3 – t3-5 = 19-13,5-5,5 =0

Rс2-4 = tр4 - tп4 – t2-4 = 12-5-7 =0

Rс4-5 = tр5 - tп4 – t4-5 = 19-12-7 =0

Rс4-6 = tр6 - tп4 – t4-6 = 21-12-3,5 =5,5

Rс5-6 = tр6 - tп5 – t5-6 = 21-19-2 =0

Rс6-7 = tр7 - tп6 – t6-7 = 22-21-1 =0

Rс7-8 = tр8 - tп7 – t7-8 = 25-22-3 =0

Приватні резерви є частиною повного резерву якого можна використовувати для збільшення тривалості виконання роботи не змінюючи при цьому часі настання останньої події (приватний резерв I вигляду) або часі настання попередньої події (приватний резерв II вигляду).

Приватний резерв I вигляду визначається як різниця між пізніми термінами звершення подальшого і попередньої події і тривалості самої роботи:

Rґчij = tпj - tпi -

Приватний резерв II вигляду визначається як різниця між ранніми термінами звершення подальшого і попередньої події і тривалості самої роботи:

Rґґчij = tрj - tрi -

Rґч1-2 = tр2 - tр1 - t1-2 = 5-0-5 =0

Rґґч1-2 = tп2 - tп1 - t1-2 = 5-0-5 =0

Rґч1-3 = tр3 - tр1 - t1-3 = 13,5-0-6 = 7,5

Rґґч1-3 = tп3 - tп1 - t1-3 = 6-0-6 = 0

Rґч2-4 = tр4 - tр4 – t2-4 = 12-5-7 =0

Rґґч2-4 = tп4 - tп4 – t2-4 = 12-5-7 =0

Rґч3-5 = tр5 - tр3 – t3-5 = 19-13,5-5,5 = 0

Rґґч3-5 = tп5 - tп3 – t3-5 = 19-6-5,5 = 7,5

Rґч4-5 = tр5 - tр4 – t4-5 = 19-12-7 =0

Rґґч4-5 = tп5 - tп4 – t4-5 = 19-12-7 =0

Rґч4-6 = tр6 - tр4 – t4-6 = 21-12-3,5 =5,5

Rґґч4-6 = tп6 - tп4 – t4-6 = 21-12-3,5 =5,5

Rґч5-6 = tр6 - tр5 – t5-6 = 21-19-2 =0

Rґґч5-6 = tп6 - tп5 – t5-6 = 21-19-2 =0

Rґч6-7 = tр7 - tр6 – t6-7 = 22-21-1 =0

Rґґч6-7 = tп7 - tп6 – t6-7 = 22-21-1 =0

Rґч7-8 = tр8 - tр7 – t7-8 = 25-22-3 =0

Rґґч7-8 = tп8 - tп7 – t7-8 = 25-22-3 =0

Тривалість критичного шляху.

Шляхом на мережному графіку називають будь-який безперервний ланцюжок робіт від початкової події до кінцевої.

1) 1 – 2 – 4 – 6 – 7 – 8 = 5 + 7 + 3,5 + 1 + 3 = 19,5 днів

2) 1 – 2 – 4 – 5 – 6 – 7 – 8 = 5 + 7 + 7 + 2 + 1 + 3 = 25 днів > max критичний шлях

3) 1 – 3 – 5 – 6 – 7 – 8 = 6 + 5,5 + 2 + 1 + 3 = 16,5 днів

Тривалість критичного шляху може бути визначена без розрахунку на підставі розрахованих параметрів мережного графіка.

Оскільки: Lк = tр = tп по кінцевій події.

Властивості критичного шляху:

1. Має max тривалість;

2. Роботи і події, що лежать на критичному шляху є напруженими оскільки мають нульові резерви часу.

3. Будь-яка затримка в часі виконання робіт лежача на критичному шляху приводить до співвідносного збільшення часу виконання всього проекту.

Розраховані параметри зводять в наступну таблицю.

Читайте також:

1. Автоматичний розрахунок суми проведення.
2. Аеродинамічний розрахунок
3. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
4. Алгебра випадкових подій
5. Алгебра подій
6. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
7. Аналіз макроекономічних показників
8. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємств будіндустрії
9. Аналіз показників валового прибутку і собівартості реалізованої продукції
10. Аналіз показників прибутковості та рентабельності підприємства
11. Аналіз показників рентабельності.
12. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.

Переглядів: 977