Перше питання. Поняття, ознаки та кримінально-правове значення об’єктивної сторони складу злочину.

ВСТУП

Тема №8: Об’єктивна сторона злочину

Навчальні питання:

1. Поняття, ознаки та кримінально-правове значення об’єктивної сторони складу злочину.

2. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність) як обов’язкова ознака об’єктивної сторони.

3. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

3.1. Суспільно небезпечні наслідки злочину.

3.2. Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками.

3.3. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину.

Кримінальне законодавство України встановлює кримінальну відповідальність тільки за конкретні суспільне небезпечні винні діяння (дію або бездіяльність), передбачені законом як злочин (ч. 1 ст. 2, ч, 1 ст. 11 КК). Як і будь-який акт вольової поведінки людини, злочин являє собою єдність його зовнішніх (об'єктивних) і внутрішніх (суб'єктивних) властивостей і ознак. Зовнішня сторона злочину утворює його об'єктивну сторону, а внутрішня — його суб'єктивну сторону.

Визнаючи нерозривний зв'язок об'єктивних і суб'єктивних ознак злочину, наука кримінального права в той же час вивчає їх окремо, що необхідно для їх більш глибокого розуміння. Такий підхід дозволяє глибше пізнати об'єктивну і суб'єктивну сторони злочину, що складають у реальній дійсності єдиний і неподільний акт злочинної поведінки.

При виявленні злочину ми насамперед стикаємося з його об'єктивними ознаками, конкретним актом поведінки суб'єкта у виді дії чи бездіяльності, що завжди здійснюється у певній об'єктивній обстановці, у певному місці і в певний час. Цей акт поведінки завжди відбувається відповідним способом, наприклад, крадіжка з об’єктивної сторони виражається в таємному викраденні чужого майна (ст. 185), грабіж — у відкритому викраденні такого майна (ст. 186) Злочин завжди тягне за собою певні суспільне небезпечні наслідки, тому що в результаті його вчинення завдається істотна шкода суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом (наприклад, вбивство своїм наслідком має смерть людини — статті 115—119, крадіжка, грабіж, шахрайство — статті 185, 186, 190 — заподіюють майнову шкоду власнику) Причому діяння (дія чи бездіяльність) перебуває у причинному зв'язку із суспільне небезпечними наслідками Ці ознаки притаманні будь-якому злочину як явищу реальної дійсності Без цих ознак злочину бути не може Вони мають місце завжди, у всіх випадках, коли вчиняється злочин.

Объект - объективная сторона (последствия): взаимообусловленность.

Объективная сторона преступления – это внешняя, физическая (в отличие от внутренней, психической) сторона процесса общественно опасного посягательства.

Викладене дозволяє зробити висновок, що, об’єктивна сторона складу злочину –це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обставиною, способом, а також засобами вчинення злочину.

Об’єктивна сторона – обов’язків елемент кожного конкретного складу злочину. Вона є характеристикою зовнішніх ознак злочинного діяння. Об’єктивна сторона характеризує особливість злочину як зовнішнього акту суспільної поведінки винного і ті умови, за яких скоюється цей злочин, тобто місце, час, спосіб, обставини, з якими пов’язане злочинне посягання.

Об’єктивна сторона полягає у виясненні того, як і за яких умов скоюється злочин.

Наприклад, крадіжка з об’єктивної сторони полягає у таємному викраденні чужого майна (ст. 185 КК), грабіж – у відкритому викраденні чужого майна ( ст. 186 КК), зґвалтування – у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосуванням або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (ст. 152 КК), об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 379 КК, полягає у вбивстві або замаху на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя.

Кримінальне право України передбачає відповідальність лише за вчинення суспільно небезпечного діяння, тобто дії чи без дії, які посягають на права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадську безпеку, довкілля, конституційний устрій України. Із змісту ст.ст. 1, 2 та 11 КК України випливає, що за хід думок, настрій, тобто голий умисел кримінальна відповідальність не настає.

Усі ознаки об’єктивної сторони складу злочину з погляду їх описування у диспозиціях статей Особливої частини КК можна поділити на дві групи: обов’язкові (необхідні) і факультативні.

Ознаки об’єктивної сторони:

- обов’язкові (необхідні);

- факультативні.

До обов’язкових ознак належить діяння у формі дії або бездіяльності.

Суспільно небезпечна дія або бездіяльність – найважливіша, основна і обов’язкова ознака об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Відсутність цієї ознаки виключає склад злочину.

Діяння завжди або безпосередньо вказується в диспозиції статті Особливої частини КК, або однозначно випливає з її змісту і, таким чином, виступає обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину Тому встановлення ознак такого діяння (дії чи бездіяльності) є обов'язковим у кожній кримінальній справі.

До факультативних ознак об’єктивної сторони складу злочину належать: суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину.

Ці ознаки, фактично притаманні злочину як явищу реальної дійсності, далеко не завжди вказуються у законі як ознаки конкретного складу злочину. Так, диспозиції складів зґвалтування (ст. 152), хуліганства (ст. 296), одержання та давання хабара (ст.ст. 368, 369) та інші не містять вказівок на конкретні суспільно не безпечні наслідки, які необхідно було б встановлювати при вирішенні питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності. Але слід зазначити, що суспільно небезпечні наслідки злочину і причинний зв’язок у так званих матеріальних складах злочину виступають як обов’язкові ознаки. Так само далеко не завжди в статтях Особливої частини КК вказано на спосіб, місце, час, обстановку, знаряддя чи засоби вчинення злочину. Отже, зазначені ознаки об’єктивної сторони складу злочину є не обов’язковими, а факультативними.

Однак якщо факультативні ознаки (суспільно небезпечні наслідки, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину) прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливають з її змісту, то вони набувають значення обов’язкових ознак об’єктивної сторони складу злочину і їх встановлення у такому випадку є обов’язковим.

Форми закріплення ознак об’єктивної сторони в диспозиціях Особливої частини КК України:

а) вказується лише суспільно небезпечна дія чи бездіяльність;

Наприклад, у статтях КК України, які передбачають відповідальність за шпигунство (ст. 114), залишення в небезпеці (ч. 1, ч. 2 ст. 135), створення злочинної організації (ст. 255), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304). Причому за такий засіб можуть бути описані як диспозиції статей у формальних, так і матеріальних складах. Наприклад, крадіжка (ст. 185) або грабіж (ст. 186 КК).

б) йдеться про суспільно небезпечні наслідки;

Наприклад, це такі, які передбачають відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119), умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.ст. 121, 122). У цих випадках вчинення суспільно небезпечного діяння, яке призвело до вказаних наслідків, є зрозумілим саме по собі.

в) вказуються як на дії чи без дії, так і на суспільно небезпечні наслідки.

Це ч. 3 ст. 135 КК, яка передбачає відповідальність за залишення в небезпеці, якщо воно спричинило смерть особи або інші тяжкі наслідки; ч. 1 ст. 194 КК, яка передбачає відповідальність за умисне знищення чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах; ч. 1 ст. 365 КК – перевищення влади або службових повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб та деякі інші.

Значення об’єктивної сторони складу злочину:

- об’єктивна сторона є обов’язковим елементом складу злочину і тому входить до юридичної підстави кримінальної відповідальності;

Таким чином, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі ознаки складу злочину.

- ознаки об’єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину і тому об’єктивні ознаки діяння враховуються передусім при рішенні питання про криміналізацію тих чи інших, тобто визнанні їх злочинними і караними самим законодавцем;

- об’єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину;

Так за об’єктивними ознаками суспільно небезпечного діяння, за характером поведінки особи можна встановити інші елементи й ознаки складу злочину: об’єкт, якому заподіюється шкода, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати вчинене.

- об’єктивна сторона має значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних;

- врахування ознак об’єктивної сторони складу злочину дозволяє в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому (ст. 65).

ВИСНОВОК:

Об’єктивна сторона є важливим показником ступеню суспільної небезпеки злочинного діяння, визначає характер заподіяної шкоди об’єкту кримінально-правової охорони.

Важливість об’єктивної сторони полягає і в тому, що вона дає можливість відмежовувати один злочин від іншого.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Третє питання. Класифікація об'єктів злочину.	\|	Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.