• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Церковні школи, а також мандрівні дяки, хоч і давали лише початкову освіту, відіграли у XVII-XVIII ст. на Харківщині велику просвітницьку роль.

Відтак потреба у відкритті навчального закладу на Слобожанщині була

цілком логічною та закономірною. Тому й перенесення у 1726 р. духовної школи з Білгорода до Харкова стало поштовхом до розвитку освіти на Слобожанщині. Колегіум був відкритий у 1722 р. у Бєлгороді завдяки білгородському єпископу Єпіфанію Тихорському, вихованцеві Києво-Могилянської академії. Проте, як зазначили дослідники, за чотири роки існування колегіуму в цьому місті він не відчув навіть чогось схожого на ту підтримку, яку потім отримав від населення Харківщини.

У 1726 р. духовна школа почала діяти у Харкові у будинку, який Є. Тихорський придбав для неї за свої кошти у харківського полковника Л. Шидловського. Школа була з’єднана з приходською кам’яною Покровською церквою, і увесь комплекс за наказом Синоду 1729 р. дістав назву Училищного Покровського монастиря. Одразу ж по переїзді школи до Харкова почали складатися її володіння. Найбільш значні благодійні внески зробили генерал- фельдмаршар князь М. М. Голіцин та Є. Тихорський. М. М. Голіцин купив села Пісочки, Замоський Кут та інші з хуторами та угіддями і передав на утримання вчителів та учнів. Володіння були розташовані в також у Валківському, Зміївському, Ізюмському, Грайворонському повітах. Таких великих пожертвувань не знала при заснуванні жодна з духовних шкіл Російської імперії.

Після перенесення школи до Харкова вона отримала статус всестанового навчального закладу, у якому, крім дітей духівництва (хоч вони й склали більшість), могли одержувати освіту діти інших станів: дворянства, козацтва,

міщан, купців, іноді селянства. У цьому виявилися демократичні традиції українського суспільства. Саме ця обставина стає причиною активної підтримки школи різними категоріями населення, які вважали її «своїм» навчальним закладом. Крім того, після перенесення школи до Харкова з’явився вищий богословський клас. Таким чином склався повний курс наук – 8 класів: богослів’я філософії, риторики, поетики, синтаксису і граматики, інфіми, фари, слов’янського. Такий тип навчального закладу прийшов в Україну із Західної

«Всестановність була однією з особливостей колегіуму, запозичена ним у Києво- Могилянської академії. Ця риса, притаманна колегіуму довший час, була найхарактернішою з його гуманістичних традицій, і

саме цим він досяг популярності й поваги у регіоні».

Л. Ю. ПОСОХОВА, дослідниця історії Харківського колегіуму

Європи, насамперед із Польші, де в ієзуітських колегіумах існував відповідний поділ на вищі (богослів'я та філософія) та нижчі (риторика та інші) класи.

В Україні Харківська школа стала другою після Києво-Могилянської академії, школою, яка мала повний курс наук, хоч на всій території Російської Імперії до цього моменту було лише 60 осіб духовного звання з богословською освітою.

Читайте також:

1. XVII-XVIII ст.
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
5. Алкіни – вуглеводні, в молекулах яких є два атоми вуглецю, сполучені потрійним зв’язком - -. Алкіни називають також ацетиленовими вуглеводнями.
6. Анархізм заперечує державу і владу взагалі, велику приватну власність при допущенні дрібної, проголошує крайній індивідуалізм, нічим не обмежену свободу.
7. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
8. В залежності від мети та характеру угоди, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселя.
9. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
10. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
11. В історії Стародавньої Греції важливу роль відіграли два поліси: Афіни і Спарта.
12. В українському інформаційному просторі аналітична журналістика також повинна відіграти вже зараз видатну роль: збудувати духовну будівлю українського національного світу.

Переглядів: 842