Оцінювання параметрів економетричних моделей у разі наявності автокореляції залишків
Лекція 7.
Для оцінювання параметрів економетричних моделей з автокорельованими залишками в основному використовуються наступні методи:
1) метод Ейткена (УМНК) ;
2) метод перетворення вихідної інформації ;
3) метод Кочрена – Оркатта ;
4) метод Дарбіна .
Перші два методи використовують у випадку, коли залишки задовольняють авторегресійній схемі першого порядку, третій і четвертий - можна застосовувати тоді, коли залишки описуються за авторегресійною схемою вищого порядку.
Розглянемо докладніше метод Ейткена (узагальнений метод найменших квадратів). Цей метод (як і у випадку гетероскедастичності) базується на перетворенні вихідної моделі з урахуванням коваріації залишків (дисперсійно-коваріаційної матриці залишків) у модель без корельованих залишків, до якої потім застосовується метод найменших квадратів.
Нехай в економетричній моделі випадкова величина задовольняє авторегресійній схемі першого порядку , де ui – нормально розподілені залишки. Тоді оператор оцінювання параметрів моделі, як і у випадку гетероскедастичності, буде мати вигляд :
, (7.9)
де матриця S має вигляд:
. (7.10)
Параметрρ наближено можна визначити на основі залишків вибіркової моделі, оціненої за звичайним методом найменших квадратів. З цією метою розраховують так званий скоригований циклічнийкоефіцієнткореляції :
. (7.11)
Тоді параметри ρ дорівнюють:
. (7.12)
Оскільки коваріація залишків у матриці S при α >2 часто наближається до нуля, у практичних розрахунках зразу ж можна визначити матрицю S-1, обернену до матриці S :
. ( 7.13)
Використання виразу (7.13) значно полегшує і прискорює розрахунки оцінок параметрів моделі.
Найкращий незміщений лінійний точковий прогноз у випадку автокореляції залишків обчислюється за наступною залежністю :
, (7.14)
де B – вектор оцінок параметрів моделі, отриманих узагальненим методом найменших квадратів (УМНК); ρ – параметр з матриці S ; - залишок в останньому спостережені, обчислений для моделі, параметри якої оцінені на основі узагальненого методу найменших квадратів; - вектор прогнозних значень пояснюючих змінних моделі.
Інтервальні прогнози у випадку автокореляції залишків обчислюють за такими ж самими залежностями, як і у випадку гетероскедастичності.