ДОПЛАТИ І НАДБАВКИ ДО ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Доплати і надбавки як самостійний елемент заробітної плати

За функціональним призначенням доплати і

надбавки є самостійними елементами

заробітної плати, які призначаються для

компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, котріне враховано в тарифних ставках і посадових окладах. Вони відрізняються від тарифної заробітної плати (посадового окладу) необов’язковістю і непостійністю, а також рухливістю залежно від співвідношення фактичних і нормативних умов праці. Закон України «Про оплату праці» передбачає, що умови запровадження і розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій чинного законодавства і згідно з генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Класифікація доплат і надбавок

Доплати до заробітної плати класифікуються

перед усім за ознакою сфери трудової діяльності (прикладання праці). За цією ознакою розрізняють доплати, які: 1) не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності; 2) застосовуються тільки в певних (окремих) сферах прикладання праці.

До першої групи зараховують доплати:

· за роботу в наднормовий час;

· особам, які не досягли 18 років і мають скорочену тривалість робочого часу;

· робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від наданих ними тарифних розрядів;

· за час простоювання, а також у разі невиконання норм виробітку та виготовлення бракованої продукції, не з вини робітника.

Усі інші види доплат і надбавок мають обмежену сферу застосування. Їх встановлюють:

1)для компенсації додаткової роботи;

2)як компенсацію у сферах діяльності з несприятливими умовами праці;

3)як стимулювання за особливий характер роботи.

До доплат, пов’язаних з компенсацією працівникам додаткової роботи, не пов’язаної безпосередньо з їхніми основними функціями, належать:

· за суміщення професій (посад);

· за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;

· на період освоєння нових норм трудових витрат;

· бригадирам із робітників, яких не звільнено від основної роботи;

· за ведення діловодства та бухгалтерського обліку;

· за обслуговування комп’ютерної техніки.

До компенсаційних доплат у сферах діяльності з несприятливими умовами праці належать:

· за роботу у важких, шкідливих та особливо важких і шкідливих умовах;

· за інтенсивність праці;

· за роботу і нічний час;

· за перевезення небезпечних вантажів.

Доплатам, пов’язаними з особливостями характеру виконуваних робіт, є такі:

· за роботу у вихідні дні, що за графіком роботи підприємства є робочими;

· за багатозмінний режим роботи;

· водіям автомобілів, що працюють ненормований робочий день;

· за роз’їзний характер праці;

· за дні відпочинку (відгулу), які надають за роботу понад нормальну тривалість робочого часу за вахтовим методом організації робіт;

· за роботу в понаднормовий час у період масового приймання та закладення на зберігання сільськогосподарської продукції.
Читайте також:
Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
Аналіз оплати праці
Аналіз продуктивності праці й заробітної плати
Аналіз фонду заробітної плати.
Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
Банк приймає до оплати вимога-доручення від платника протягом 20 календарних днів із дати оформлення його одержувачем.
Безтарифні системи оплати праці.
В залежності від джерел сплати
Види заробітної плати, форми і системи.
Види регулювання оплати праці.

Переглядів: 1121

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

КОЛЕКТИВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ | ОРГАНІЗАЦІЯ ПРЕМІЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.