МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Система показників-індикаторів для оцінки загрози банкрутстваБанкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Банкрутство підприємства означає нездатність його в повному обсязі задовольняти вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями і (чи ) виконувати обов’язки зі сплати інших обов’язкових платежів. Основною ознакою банкрутства є нездатність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців з дня настання терміну платежу. Після закінчення цього терміну кредитори мають право на звернення в суд про визнання підприємства боржником-банкрутом. Природа банкрутства зумовлена сутністю ринкових відносин, пов’язаних з невизначеністю результатів і ризиком втрат. Як свідчить досвід, банкрутство є наслідком впливу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. При чому вплив зовнішніх факторів становить 1/3, а внутрішніх – 2/3. Діагностика банкрутства є системою цільового аналізу , спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу його банкрутства в поточному періоді. Аналіз наявності (відсутності ознак банкрутства здійснюють при допомозі виявлення: - ознак фіктивного банкрутства; - ознак доведення до банкрутства; - ознак прихованого банкрутства. Для виявлення ознак фіктивного банкрутства за даними балансу розраховують коефіцієнт покриття, як відношення оборотних активів до довгострокових і поточних зобов’язань підприємства. Також необхідно за даними звіту про фінансові результати розрахувати показник валової рентабельності як співвідношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції. У випадку, якщо коефіцієнт покриття перевищує 1 при нульовій або додатній рентабельності, це свідчить про наявність ознак фіктивного банкрутства. При виявленні ознак доведення до банкрутства аналізують в динаміці такі показники: - коефіцієнт забезпечення зобов’язань підприємства усіма його активами (відношення підсумку балансу підприємства до його зобов’язань); - коефіцієнт забезпечення зобов’язань підприємства його оборотними активами (відношення суми оборотних активів підприємства до його зобов’язань); - розмір чистих активів підприємства (різниця між оборотними активами і зобов’язаннями підприємства). Погіршення цих показників за аналізований період свідчить про ознаки доведення підприємства до банкрутства. Ознаками прихованого банкрутства підприємства є: - зменшення значення, приховування або заниження вартості майна, яким володіє підприємство; - штучне збільшення сум кредиторської і дебіторської заборгованості; - наявність у підприємства штрафів, пені, що визнані у судовому порядку, за невиконання умов договорів і порушення вимог законодавства; - збитковість протягом ряду періодів; - наявність протягом двох останніх років судових справ, за якими підприємство є відповідачем; - спрямування інвестицій у неосновну діяльність; - переважання у структурі доходів від неосновної діяльності; - необґрунтоване скорочення персоналу підприємства; - відхилення показників ліквідності від їх граничних значень. Для оцінки здатності підприємства подолати фінансові труднощі розраховують: - коефіцієнт Бівера (відношення суми чистого прибутку та амортизації до суми зобов’язань) якщо значення цього показника не перевищує 0,2 то це відображає небажане скорочення частини прибутку, що спрямовується на розвиток підприємства. - коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, який визначається за формулою: К, де: коефіцієнт покриття на кінець звітного періоду; коефіцієнт покриття на початок звітного періоду; період відновлення (втрати) платоспроможності; Т тривалість звітного періоду в місяцях. При розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності приймається за 6 місяців, а при розрахунку коефіцієнта втрати платоспроможності – за 3 місяці. Коефіцієнт відновлення платоспроможності обчислюють за умови, що один із коефіцієнтів – покриття або забезпеченості власними оборотними активами , має значення нижче за оптимальне (перший менший за 2, а другий менший за 1). Коефіцієнт втрати платоспроможності визначають, якщо значення обох коефіцієнтів нижчі за оптимальні. Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності : - більший за одиницю, то підприємство має реальні шанси відновити свою платоспроможність і може бути прийняте рішення про відкладення визнання структури балансу незадовільною, а підприємства неплатоспроможним строком на 6 місяців; - менший одиниці – у підприємства немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців. Якщо коефіцієнт втрати платоспроможності : - більший за одиницю – підприємство у найближчі три місяці має реальну можливість не втратити платоспроможність; - менший одиниці – у підприємства в найближчий час існує загроза втратити платоспроможність. У зарубіжній практиці для оцінки ризику банкрутства в рамках аналізу фінансового стану використовують моделі Альтмана, Ліса, Таффлера, Тішоу, Спрінгейта, Аргенті, В.В.Ковальова та інших. Читайте також:
|
||||||||
|