• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 8. Інтернаціоналізація господарського життя в умовах глобальної трансформації

Інтернаціоналізація економічного розвитку зумов­лена зростанням рівня взаємопов'язаності та взаємо­залежності окремих національних економічних си­стем.

У теоретико-логічному плані інтернаціоналізація пов'язана з формуванням світового господарства як особливої форми функціональних економічних зв'язків і економічних відносин між суб'єктами міжнародної діяльності. В центрі цих зв'язків і відносин — особли­вий механізм – світовий ринок. В історичному плані на поверхні інтернаціональних економічних відносин світовий ринок виступає найбільш рельєфно і зримо, як первинне міжнародне економічне утворення. Але це тільки на перший погляд. Як свідчить матеріал, наведений нижче, без міжнародного економічного утворення, яким є світове господарство, немає і світо­вого ринку. Інша справа, які межі економічної "ойку­мени", тобто цивілізованого інтернаціонального еконо­мічного простору, кожне з них охоплює. З розширен­ням цих меж змінюється і зміст поняття "світового господарства".

У свій час давньогрецький історик і географ Гекатей Мілетський (VI ст. до н. є.) включав у поняття "ойкумени" Європу (крім Північної), Малу і Передню Азію, Індію та Північну Африку. З часом ці межі по­ступово розсуваються, ще донедавна світове господар­ство не включало великі закриті господарські ком­плекси соціалістичних країн, але й сьогодні ще є автаркні економіки. Тому доцільніше говорити не про світове господарство, а про міжнародну економіку як узагальнююче поняття, що охоплює будь-який стан світового господарства і, відповідно, світового ринку та всіх економічних зв'язків, що охоплені ними.

Дослідження закономірностей формування зв'язків і перспектив їх розвитку показує, що генеральною тенден­цією світового економічного розвитку є рух до створення єдиного планетарного ринку товарів і послуг, капіталів, ресурсів тощо, економічного зближення та об'єднання окремих країн в єдиний світовий господарський ком­плекс. Спробуємо далі розкрити цю тенденцію.

Ведення міжнародного бізнесу має значні відмінності в порівнянні з веденням бізнесу в рамках країни. Велике значення для успішної діяльності фірми набувають речі, про які національним компаніям не доводиться навіть думати. У зв'язку з цим стає очевидним необхідність ретельного вивчення особливостей ведення і управління міжнародним бізнесом, чим саме і займається міжнародний менеджмент.

Міжнародний бізнес можна визначити як ділову взаємодію фірм різних форм власності або їхніх підрозділів, що знаходяться в різних країнах, що має головною метою одержання прибутку за рахунок отримання вигод із переваг ділових міжнародних операцій.

«Міжнародний бізнес – це підприємницька діяльність, пов'язана з використанням капіталу в різноманітних формах і переваг підвищеної ділової активності; здійснюється з метою отримання прибутку і поширюється на міжнародну економічну сферу».

Міжнародний бізнес включає будь-які господарські операції, що здійснюються двома і більше країнами. Такі ділові взаємовідносини можуть виникати на рівні як приватних, так і державних організацій. У випадку участі приватних компаній у міжнародному бізнесі господарські операції, як правило, проводяться з метою одержання прибутку.

Основні причини здійснення міжнародного бізнесу:

1) Вихід до нових джерел корисних копалин і сировини;

2) Доступ до нових ринків робочої сили;

3) Прагнення до нових ринків збуту.

Характерні риси міжнародного бізнесу:

1) Отримання прибутку відбувається за рахунок використання переваг виходу за межі національних ринків.

2) Підприємства отримують додаткові економічні можливості, що витікають із:

· Ресурсних особливостей міжнародних ринків;

· Місткості зарубіжних ринків;

· Правових особливостей зарубіжних країн;

· Специфіки міждержавних політичних та економічних взаємовідносин.

3) Внаслідок інтернаціоналізації кожному бізнесу стає максимально доступним глобальний бізнес-сервіс, незалежний від національної належності, орієнтований лише на економічну ефективність.

4) Визначна роль культурного фактора в діяльності міжнародних компаній.

5) Міжнародний бізнес – це система постійно оновлюваних і складно взаємодіючих професійних знань принципово вищого рівня, ніж наявна в будь-якому національному бізнесі.

6) Міжнародний бізнес вбирає в себе найкращі національні зразки, все найкраще у світовій практиці.

7) Принципова відмінність міжнародного бізнесу полягає в оберненій оцінці внутрішньої державної ситуації: негативні тенденції в економіці можуть відкрити додаткові можливості для розвитку міжнародних компаній.

8) На відміну від національної конкуренції, міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох формах.

9) Інформація – головний стратегічний ресурс міжнародного бізнесу, адаптація – його головна стратегічна зброя.

Етапи розвитку міжнародного бізнесу:

1. Комерційна ера (1500-1850 р.р.)

Особливості:

· пошук особистих вигод, пов'язаних із торгівлею колоніальними товарами в Європі;

· формування бізнесу-сервісу міжнародного бізнесу (інвестиційного, страхового, інфраструктури);

· суверенність і незалежність бізнесу в його закордонних операціях;

· жорстка залежність міжнародного бізнесу від взаємовідносин між країнами;

· уперше висвітлені ключові питання міжнародного менеджменту

2. Ера експансії (1850 - 1914 р.р.)

Особливості:

·переорієнтація міжнародного бізнесу з вивозу екзотичних товарів на видобуток сировини і систематичне плантаційне господарство в колоніальних регіонах; ріст інвестицій у розвиток виробництва колоніальної продукції;

·посилення взаємозв'язку бізнесу і державної влади;

·виникнення міжнародного поділу праці;

3. Ера концесій (1914 -1945 р.р.)

Особливості:

· Ріст національної самосвідомості колоніальних народів;

· Загострення суперництва на світових ринках сировини, напівфабрикатів і готових виробів;

· Інтернаціоналізація використання людських ресурсів;

· Виявлення переваг і обмежень державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

4. Ера національних держав (1945 -1970 м.м.)

Особливості:

· Розширення сфери міжнародного бізнесу в зв'язку зі становленням і розвитком нових держав;

· Ріст міжнародних ринків капіталу, сфери міжнародного аудиту і консалтингу;

· Формування мультинаціонального бізнесу;

· Створення і залучення мережі мультинаціонального обслуговування (банки, університети, установи охорони здоров'я і т.д.), що підготувало перехід до ери глобалізації.

5. Ера глобалізації (починаючи з 70-х м.м. ХХ в.). Міжнародні економічні зв'язки охопили практично всі країни, що істотно вплинуло на розвиток як національних економік, так і світової економіки в цілому.

Розвиток сучасного мiжнародного бiзнecy зумовлюється форсованим розвитком глобалiзацi, iмпeративами i детермшантами якої є багатовимiрнicть мiжнародних відносин, формування "нової економки", заснованої на знаннях, iнформатизацiя сусптьного розвитку, криcталiзацiя глобального мислення та глобальної безпеки суспільного розвитку. Рeалiї сучасних глобальних процeciв впливають як на розвиток власне міжнародної підприємницької діяльності, так i на систему мiжнародного бiзнecy, формуючи новi його iмпeративи та прояви в умовах iнтeрнацiоналiзацiї, транcнацiоналiзацiї. Безперечно сучасний мiжнародний бiзнec визначається дiєю рyшiйних сил i проявiв глобалiзацiї, його розвиток вiдбyваетьcя в умо­вах стаійної трансформації господарських операцій пiд впливом iнтeрнацiоналiзацiї, посиленням конкуренції i формуванням гло­бального ринку. Так, актуальним в особливостях розвитку мiжнародного бiзнecy можна вважати формування нових його мотивацiй, проявiв у контексті поглиблення глобалiзацiйних процeciв i формування глобаль­ного середовища.

Міжнародний бізнес виникає в разі проведення операцій та здійснення підприємницьких функцій компанією за межами національних кордонів (рис.1)

Читайте також:

1. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
2. А. 5-7 день життя.
3. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
4. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
5. Адаптації до паразитичного способу життя
6. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
7. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
8. Акціонерні товариства як механізм трансформації
9. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
10. Аналітична робота в умовах кризи.
11. Анамнез життя
12. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду

Переглядів: 635