• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна система оподаткування 7 страница

1. Економічна сутність, умови визнання та класифікація витрат

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», під витратамирозуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Відповідно до П(С)БО 16 витрати відображаються у бухгалтерському обліку водночас зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

В національних стандартах витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Аналогічну вимогу викладено в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Розрізняють витрати, пов'язані з операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства.

Витрати,що зумовлюються основним видом діяльності підприємства (виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт), або такі, що забезпечують її здійснення, називаються операційними.

Витрати поділяють на неопераційні та операційні.

До неопераційних належать:фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати, надзвичайні витрати.

Операційні витрати ділять на дві групи:

1) які включаються у виробничу собівартість продукції;

2) які не включаються у виробничу собівартість продукції. Витрати першої групи поділяють в свою чергу на прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати; а другої групи - адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

За економічним змістом розрізняють такі операційні витрати підприємства:

• матеріальні;

• на оплату праці;

• на соціальні потреби;

• амортизаційні відрахування; інші.

За способом віднесення на окремі види продукціївитрати поділяютьна прямі та непрямі.

Виробничі витрати традиційно поділяють наосновні й накладні.

З метою планування, аналізу і обґрунтування прийняття економічних рішень операційні витрати поділяють на :

· релевантні та нерелевантні;

· одноелементні й комплексні;

· постійні й змінні;

· маргінальні й середні.

За можливістю контролю за рівнемрозрізняють контрольовані та неконтрольовані підприємством витрати.

Собівартість готової продукції (робіт, послуг) визначається за вирахуванням з витрат на її виробництво справедливої вартості побічної продукції, що відпускається на сторону, та вартості можливого використання побічної продукції, якщо вона використовується на підприємстві.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

· виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду;

· нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

· наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші прямі витрати;

· змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

2. Характеристика рахунків з обліку витрат

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та розкриття її у фінансовій звітності визначає П(С)БО 16 «Витрати».

Для обліку витрат підприємства можуть використовувати рахунки класів 8 та 9, причому, ведення рахунків класу 9 є обов’язковим для всіх підприємств, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності. Рішення щодо застосування рахунків класу 8 приймається підприємством самостійно.

Згідно з Інструкцією до застосування Плану рахунків рахунки класу 8 закриваються щомісячно.

На рахунках класу 9 (рахунки 90, 92-99) нагромаджують витрати, які потім списують на фінансові результати у дебет рахунку 79 «Фінансові результати». Доходи відображають за кредитом рахунку 79.

Для накопичення інформації про витрати, що входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачено застосування рахунків: 23 «Виробництво»; 91 «Загальновиробничі витрати».

3. Групування витрат за економічними елементами

Групування витрат за економічними елементами здійснюється для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству, визначення загального обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і грошових коштів. Витрати операційної діяльності групуються за економічними елементами витрат відповідно до п.21 П(С)БО 16 «Витрати».

Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат в грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено на даний об’єкт).

Витрати операційної діяльності групують за такими елементами:

· Матеріальні витрати;

· Витрати на оплату праці;

· Відрахування на соціальні заходи;

· Амортизація;

· Інші операційні витрати.

До елементів витрат належать такі операційні витрати:

- собівартість реалізованих товарів;

- собівартість реалізованої іноземної валюти;

- собівартість реалізованих виробничих запасів і необоротних активів.

4. Облік витрат діяльності

За новим Планом рахунків фінансовий облік можна вести окремо від управлінського, хоч взаємозв’язок між ними зберігається. У зв’язку з цим тут передбачено окремі синтетичні рахунки класу 9 «Витрати діяльності», що застосовують для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

Застосування цих рахунків дає змогу визначити виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) в управлінському обліку. До того ж забезпечується більша точність щодо визначення фінансових результатів завдяки подвійному контролю як у фінансовому, так і в управлінському обліку за незалежними методиками. Це дає змогу уникнути помилок, характерних при визначенні прибутків чи збитків за старим Планом рахунків у єдиній системі записів без поділу бухгалтерського обліку на управлінський і фінансовий.

Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначений рахунок 90 «Собівартість реалізації».

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включають до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, тому інформацію про такі витрати узагальнюють на рахунках обліку витрат звітного періоду – 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Для обліку загальновиробничих накладних витрат, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання призначений рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». Цей рахунок не застосовують підприємства торгівлі.

Для відображення загальногосподарських витрат, пов’язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства призначений рахунок 92 «Адміністративні витрати».

Аналітичний облік витрат ведуть за місцями виникнення, центрами відповідальності та статтями (видами) витрат.

У фінансовому обліку загальногосподарські витрати не розподіляють, а списують загальною сумою на рахунок 79 «Фінансові результати».

Трудові й матеріальні затрати підприємств торгівлі та постачання на організацію переміщення товарів від виробника до споживача відображають як витрати обігу. Їх обліковують на рахунку 93 «Витрати на збут».

До витрат на збут, зокрема, належать витрати на пакувальні матеріали, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, включаючи відрядження працівників збуту, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизацію, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг, витрати на гарантійний ремонт, страхування товарів при доставці тощо.

Для обліку витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, що

відображають на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» призначений рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності».

На рахунку 95 «Фінансові витрати» ведуть облік витрат фінансової діяльності підприємства.

На рахунку 96 «Втрати від участі в капіталі» обліковують втрати від зменшення вартості інвестицій, облік яких здійснюють шляхом участі в капіталі, котрі виникають у процесі інвестиційної діяльності підприємства.

На рахунку 97 «Інші витрати» обліковують витрати, що виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) і послуг, а також витрат страхової діяльності.

5. Облік операційних витрат

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємств, включають:

— собівартість реалізованих товарів, наданих послуг;

— адміністративні витрати;

— витрати на збут;

— інші операційні витрати.

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» використовується для узагальнення інформації: собівартість реалізованої готової продукції, товарів, наданих послуг наростаючим підсумком з початку звітного (періоду) року. Цей рахунок має 3 субрахунки. За економічним змістом — це рахунок операційної діяльності, реалізації. За структурою, це активний, фінансово-результатний рахунок. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку собівартості реалізації відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії тощо.

Рахунок 92 «Адміністративні витрати» призначений для обліку загальногосподарських витрат, пов’язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства наростаючим підсумком з початку звітного (періоду) року.

Рахунок 93 «Витрати на збут»призначений для обліку витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт, послуг наростаючим підсумком з початку звітного (періоду) року.

Це рахунок операційної діяльності, реалізації (виробництва). За структурою — активний, фінансово-результатний. Аналітичний облік по рахунку 93 «Витрати на збут» ведеться за центрами і статтями витрат.

Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» призначений для обліку інших витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». Аналітичний облік ведеться за центрами і статтями витрат.

6. Облік витрат виробництва продукції

В обліку витрати на виробництво розрізняються:

- за місцем виникнення витрат;

- за видами продукції, робіт, послуг;

- за видами витрат;

- за способом перенесення вартості на продукцію;

- за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат;

- за календарними періодами.

Усі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції у грошовій формі утворюють собівартість продукції — основний показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних витрат і наднормативних виробничих витрат.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Для обліку виробництва призначений рахунок 23 «Виробництво». Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого відображаються витрати, а за кредитом - вихід продукції або списання вартості виконаних робіт і послуг.

За рахунком 23 «Виробництво» може бути залишок за дебетом, який показує суму незавершеного виробництва. Аналітичний облік до рахунку 23 ведеться за видах продукції, яка виготовляється, замовленнями, роботами, послугами.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що випускається. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

7. Відображення даних про витрати в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності

Для обліку витрат застосовуються Журнали 5 і 5А. Ті підприємства, які не використовують рахунки класу 8, облік витрат ведуть у Журналі 5. Відображення операцій з використанням рахунків класів 8 та 9 здійснюється у Журналі 5А. Для складання Журналів 5 і 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, аркушів-розшифровок, інших журналів. У розділах ІІІ і ІІІА Журналів 5 і 5А графи 3 і 4 призначені для відображення облікової вартості і суми транспортно-заготівельних витрат виробничих запасів, що вибули у звітному місяці.

У Журналі 5 відображаються дані за Дебетом рахунку 23 «Виробництво» та всіх рахунків дев’ятого класу (90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з Кредитом рахунків, які формують собівартість продукції (прямі та загальновиробничі витрати), а також тих, які переносяться з інших Журналів.

Питання для самоперевірки.

1. За якими основними ознаками класифікують витрати?

2. Які витрати відносять до загальновиробничих витрат?

3. Які витрати відносять до адміністративних та витрат на збут?

4. Який порядок розподілу та списання загальновиробничих

витрат?

5. Яке економічне значення показника собівартості продукції?

6. Як визначають собівартість одиниці продукції при зміні обсягу випуску

продукції?

7. Яке значення має групування витрат за економічними елементами?

8. Яке економічне значення має класифікація витрат за статтями калькуляції?

9. Як визначається собівартість одиниці виробу?

10. Наведіть приклади змінних і постійних загальновиробничих витрат. Як відбувається їх розподіл?

11. Які витрати виникають в результаті операційної діяльності?

12. На яких рахунках відображаються в обліку витрати від операційної діяльності?

13. Наведіть приклади витрат, які виникають в результаті інвестиційної та фінансової діяльності підприємства?

Тема 19. Облік доходів і фінансових результатів

Мета лекції – сформувати систему знань про облік доходів і фінансових результатів діяльності підприємства.

1. Економічна сутність, умови визнання та класифікація доходів і фінансових результатів.

2. Характеристика рахунків з обліку доходів і фінансових результатів.

3. Формування та облік доходів і фінансових результатів за видами діяльності.

4. Облік використання прибутку підприємства.

5. Відображення даних про доходи та фінансові результати в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності.

Література:

Див. п.п. 1, 3, 9, 15, 17, 19, 22, 33, 35, 52, 54, 67, 69, 70, 80, 82, 83, 87, 90, 92, 96, 98 із списку літератури.

1. Економічна сутність, умови визнання та класифікація доходів і фінансових результатів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначені П(С)БО 15 «Дохід», згідно з яким дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається за таких умов:

а) покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

б) підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

в) сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

г) є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Підприємство отримує доходи від операційної звичайної, надзвичайної діяльності.

Визнані доходи поточного періоду класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рахунок 70);

- інші операційні доходи (рахунок 71);

- фінансові доходи (рахунок 72);

- інші доходи (рахунок 74).

Надзвичайні доходи (рахунок 75): відносяться відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового, відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи і втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій (подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді).

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і немає імовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду.

Для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Фінансові результати за видами діяльності, в результаті яких вони виникають, поділяються на прибуток (збиток) від звичайної діяльності та від надзвичайних подій.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності та є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. У загальному вигляді, прибуток –це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення.

Збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Що стосується фінансового результату від операційної діяльності, то він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших

операційних витрат.

А фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

2. Характеристика рахунків з обліку доходів і фінансових результатів

Облік доходів ведуть на рахунках класу 7 «Доходи і результати діяльності». На рахунках цього класу, крім рахунку 76 «Страхові платежі», за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом - щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати».

Доходи відображають за їх видами, що передбачено відповідними субрахунками до рахунків 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи».

Доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також знижки, надані покупцям та інші вирахування з доходу обліковують нарахунку 70 «Доходи від реалізації».

На рахунку 71 «Інший операційний дохід» обліковують доходи від операційної діяльності підприємства, крім доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

На рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі» обліковують доходи від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

Рахунок 73 «Інші фінансові доходи» призначений для обліку доходів, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності.

На рахунку 74 «Інші доходи» обліковують доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства.

На рахунку 75 «Надзвичайні доходи»обліковують доходи, отримані внаслідок надзвичайних подій.

На рахунку 76 «Страхові платежі» страховики обліковують надходження страхових платежів за договорами страхування. Щомісяця рахунок №76 «Страхові платежі» (сальдо по кредиту) закриваєтьсякореспонденцією з субрахунком № 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Фінансові результати від звичайної і надзвичайної діяльності визначають

за рахунком 79 «Фінансові результати».

Сальдо рахунку 79 списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»: дебет рахунку 79 і кредит рахунку 44 - нерозподілені прибутки; дебет рахунку 44 і кредит рахунку 79 - непокриті збитки. Рахунок 79 має чотири субрахунки. Таким чином на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» формуються фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства за звітний період — основної діяльності, фінансових операцій та надзвичайних подій.

Списання податку на прибуток відображають за дебетом рахунку 79 «Фінансові результати» і за кредитом рахунку 98 «Податок на прибуток».

Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством самостійно.

При складанні квартальних звітів порівнюються обороти по дебету та кредиту рахунку 79 «Фінансові результати», і якщо кредитовий оборот по рахунку 79 «Фінансові результати» буде більше дебетового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебетовий оборот по рахунку 79 «Фінансові результати» більше кредитового обороту даного рахунку, то підприємство здійснило більше витрат, ніж мало доходу.

3. Формування та облік доходів і фінансових результатів за видами діяльності

Рис. 10. Схема обліку доходів

Рис. 11. Схема обліку фінансових результатів

4. Облік використання прибутку підприємства

Рішення про порядок розподілу прибутку, про формування фондів і резервів, а також про строк та порядок виплати дивідендів, Закону «Про Господарські товариства» та «Про акціонерні товариства», приймаються на загальних зборах засновників (учасників) або акціонерів і фіксується протоколом зборів.

За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановлених нормативах здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди на підприємстві.

До операцій, що об'єднуються поняттям «використання прибутку», відносяться операції, що відображаються за дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» рахунка 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» у кореспонденції з кредитом рахунків, передбачених Інструкцією № 291.

Використання прибутку підприємств, згідно з нормами П(С)БО та Інструкції № 291, можливе за такими напрямками, як:

- збільшення розміру статутного капіталу;

- збільшення розміру пайового та додаткового капіталу;

- формування резервного капіталу підприємства;

- виплата дивідендів учасникам.

Чистий прибуток, одержаний товариством як результат його господарської діяльності після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства.

Сума, що залишилася, спрямовується на формування фондів (резервів) підприємства, а саме:

- резервного фонду у розмірі не менше 25 % статутного капіталу товариства;

- фонду сплати дивідендів. Розмір планової і нарахованої за рік суми грошових коштів цього фонду затверджується зборами учасників товариства.

В разі потреби підприємство може формувати й інші фонди (резерви).

Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачений рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", який має три субрахунки. Кредитове сальдо по рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" характеризує нерозподілений прибуток, а дебетове сальдо - непокритий збиток. Аналітичний облік по рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться тільки по оборотах звітного року.

Аналітичний облік прибутку, використаному у звітному періоді ведеться за напрямками використання. Первинними документами при відображенні інформації про використання прибутку є розрахунки та довідки бухгалтерії.

Резервний фонд (капітал) господарського товариства створюється з метою покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків, втрат. Основним джерелом формування резервного фонду (капіталу) є нерозподілений прибуток підприємства. У бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу підприємства призначено рахунок 43 «Резервний капітал».

Згідно з П(С)БО 15 «Дохід», дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілений між учасниками (власниками) відповідно до їх частки у власному капіталі підприємства. Виплата дивідендів на кожному із акціонерних товариств супроводжується певними особливостями, що визначенні дивідендною політикою товариства. Основними особливостями виплати дивідендів на різних товариствах є відмінності в розмірах та формах виплати.

Для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо), призначено рахунок 67 «Розрахунки з учасниками».

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
4. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
7. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
8. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
10. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
11. VI. Узагальнення та систематизація знань
12. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.

Переглядів: 826