Організаційна діяльність.

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС

План

1. Організаційна діяльність.

2. Система управління – кібернетичний підхід.

3. Принципи, методи і оптимізація управління.

Організаційна діяльність(ОД)– це створення або вдосконалення механізма управління відповідно цілям і задачам організаційних систем.

Організаційна діяльність аналогічна загальній функції управління «організація», що виконується обєктами і субєктами управління, які визначаються за їх відношенням до управлінських впливів.

Субєкторганізаційної діяльності є джерелом впливів на підлеглих по функціям організаційної діяльності. В межах своїх функцій він виконує процедури: приймає рішення, затверджує, організує виконання.

Обєкторганізаційної діяльності в межах доручених функцій виконує процедури: підготовку рішення і узгодження рішення або всі операції, що відносяться до цих процедур (отримати завдання або його сформулювати, здати виконану роботу замовнику або використати її у своїй організації тощо).

Функція «організація» є загальною функцією управління, вона входить до складу всіх конкретних взаємозалежних функцій управління (прогнозування, планування, активізація, координація, інформування, контроль). При великій трудомісткості її можна поділити на ряд підфункцій: прогнозування ОД, планування ОД, активізація ОД, координація ОД, інформування про ОД, контроль ОД.

Отже, субєктиорганізаційної діяльності виконують дії із набору функцій, підфункцій, процедур і операцій. Напр., «прийняття рішення про активізацію ОД робітників ДЕЗів щодо створення кондомінімумів». Прийняття рішення – це процедура; активізація ОД робітників ДЕЗів – це підфункція; створення – це загальна функція «організація», кондомінімуми – це продукція по конкретній функції «управління виробництвом».

Поняття «субєкт» і «обєкт» ОД є відносними, а не абсолютними. Нач. цеху є субєктом відносно робітника і обєктом відносно директора заводу.Робітники також можуть бути субєктом ОД у формі зборів акціонерів, лепутатів ВР тощо.

Усвідомлення кожною людиною своїх прав і обовязків яксубєкта і обєкта відносин гармонізує його діяльність.

Місія організації - головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування, її організаційну діяльність.

Місія організації деталізує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей та стратегій організаційної діяльності на різних організаційних рівнях.

Формулювання місії повинно охоплювати наступне:

* Завдання фірми з точки зору її основних послуг та виробів, її основних ринків та основних технологій. Коротко кажучи, якою підприємницькою діяльністю займається фірма.

* Зовнішнє середовище по відношенню до фірми, яке визначає робочі принципи фірми.

* Культура організації. Якого типу робочий клімат існує всередині фірми. Якого типу людей приваблює цей клімат.

Згідно з визначенням менеджменту всі зусилля організації мають бути спрямовані на досягнення цілей фірми. Той, хто хоче досягти мети, повинен її знати. Лише мистецтво вибору, формулювання правильної мети та процесу її реалізації, включаючи оцінку її досягнення, притаманне професійному керівнику.

«Хто не знає, куди направляється, дуже дивується, коли потрапляє не туди», - зазначав Марк Твен.

Керувати - це спонукати інших до досягнення ясної мети, а не примушувати інших робити те, що вважаєш правильним.

Прикладом правильно сформульованої місії може слугувати формування місії одного з провідних банків США «Сан Бенкс»: «Місія компанії - забезпечення економічного розвитку та добробуту клієнтів, які обслуговуються компанією, шляхом надання громадянам і підприємствам якісних банківських послуг таким чином і в такому обсязі, які відповідають високим професійним та етичним нормам, забезпечення справедливого та відповідного прибутку акціонерів компаній та справедливого ставлення до співробітників компанії».

Вироблені на основі місії, цілі організації є критерієм для всього наступного процесу прийняття управлінських рішень.

Якщо керівники не знають основної цілі, то вони не матимуть основи для вибору найкращої альтернативи.

Без визначення місії, як орієнтира, керівники мають приймати рішення на основі своїх індивідуальних цінностей. Чітке визначення цілей передбачає опис продукції ринків, розмір обороту, прибутків тощо.

Цілі повинні відповідати таким вимогам:

1. Бути конкретними, результати їх здійснення повинні вимірюватись. Наприклад: збільшити частку ринку по продукту А на 10%, зменшити витрати на собівартість перевезень на 5%;

2. Мати чітко визначений горизонт планування. Згідно з горизонтом планування розрізняють довгострокові, тактичні та оперативні цілі;

3. Бути досяжними. Встановлення цілей, які не забезпечуються ресурсом організації, або здійснення яких не відповідає зовнішнім умовам, може призвести до катастрофічних наслідків. Наприклад, фірма «КСА» мало не збанкрутіла, коли намагалася стати основним виробником ЕОМ. Опинилась фірма в такому становищі внаслідок відсутності досвіду, який дозволив би їй конкурувати з ІВМ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Механізми регулювання в соціальних системах.	\|	Кібернетичний підхід до управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.