Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Передумови виникнення та актуальність ділової (корпоративної) розвідки.

Роль ділової (корпоративної) розвідки у бізнесі.

Специфіка трактування ділової (корпоративної) розвідки та її відмінність від промислового (комерційного) шпигунства.

Література:

1. Ареф’єва О.В. Планування економічної безпеки підприємств / О.В. Ареф’єва, Т.Б. Кузенко. – К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2005. – 170 с.

2. Бандурка О.М., Духов В.Є., Петрова К.Я., Червяков І.М. Основи економічної безпеки: Підручник. – Х.: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 236 с.

3. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 16 січня 2003 року N 436-ІV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276

4. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 16 січня 2003 року N 435-ІV // Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 31 травня 2007 року N 1111-V, ОВУ, 2007 р., N 43, ст. 1708

5. КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 5 квітня 2001 рокуN 2341-ІІІ // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 квітня 2008 року N 270-VІ

6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року N 1280-ІV //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 11 січня 2007 року N 580-V

7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року N 2657-XІІ // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 року N 2707-ІV

8. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 31 травня 2005 року N 2594-ІV

9. Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 29 березня 2006 р. N 373 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року N 1700)

10. Экономика и организация безопасности хозяйствующих субъектов, 2-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 288с.

11. Ярочки В.И. Безопасность банковских систем. – М.: «Ось-89», 2004. – 416с.

Текст лекції:

Аналіз політичних та економічних ризиків в Україні дає підстави стверджувати, що ситуація з ними значною мірою поліпшилася. Це відзначають як українські бізнесмени, так і зарубіжні рейтингові агентства і компанії. Вони переконані, що в нашій країні є перспективи дія успішного розвитку бізнесу.

Кожне підприємство прагне стати конкурентоспроможним на ринку виробництва та реалізації продукції (послуг), і для цього йому необхідно постійно вдосконалювати технологічні процеси, використовувати сучасні досягнення науки і техніки, вводити ноу-хау, автоматизувати облік, підвищувати рівень знань персоналу тощо.

Сучасна ринкова економіка ставить завдання щодо забезпечення суверенітету й незалежності України: свобода, справедливість, безпека, розвиток науки і техніки, прогрес, а отже, отримання й захист інформації, потрібної для маркетингової діяльності та прийняття управлінських і стратегічних рішень щодо розвитку бізнесу.

Економічна реформа в Україні дала поштовх для появи на економічному ринку недержавних суб'єктів господарювання-акціонерних товариств, комерційних банків, приватних і спільних підприємств.

Практична діяльність суб'єктів недержавного бізнесу, їх мобільність і маневрування перевершили державні структури, створили для них умови впливу і регулювання економіки держави, надали можливість впроваджувати сучасні технології, збільшувати податкові надходженні в бюджет, розширювати експорт, освоювати нові ринки збуту товарів, створювати нові робочі місця. Характерно, що навколо них створюються недержавні фінансові й соціальні інфраструктури.

Сучасна ситуація на українському і світовому ринках характеризується ускладненням комерційних схем та умов здійсненні операцій, використанням комплексних продуктів, посиленням конкуренції між компаніями. Фінансові потоки, рух капіталу, управління ресурсами і персоналом стають складним завданням, що пов'язане із зростанням обсягів звітності і документообігу, збільшенням швидкості інформаційних потоків та своєчасності отримання комерційної інформації.

Вітчизняний бізнес упродовж багатьох років працював в екстремальних умовах, і всім учасникам ринку доводилося працювати в них. Тому не дивно, що у бізнесі сформувалися свої, українські, принципи управління. Але з плином часу способи вирішення проблем, на жаль, залишаються незмінними, і забезпеченню економічної розвідки підприємства досі не приділяється належна увага. Питаннями розвитку та організації економічної розвідки займаються як державні, так і недержавні структури. В ринкових умовах саме недержавні структури економічної безпеки через свою мобільність, краще матеріальне забезпечення, маневрування та розосередження на сучасних ринках мають більші можливості для отримання й аналітичного опрацювання інформації, розроблення стратегій і тактичних прийомів розвитку економічної розвідки.

Попри низку переваг основною вадою недержавних суб'єктів економіки є те, що вони більш уразливі до протиправних зазіхань з боку кримінальних структур і окремих суб'єктів господарювання. Як зазначалося в попередніх розділах, гарантування безпеки підприємницької діяльності стає життєво важливою потребою функціонування недержавних суб'єктів економіки.

Тому справедливим є твердження: якщо в бізнесі є уразливі місця, то завжди знайдуться охочі скористатися плодами чужої праці, а це призводить до виникнення цілого синдикату активних структур економічної розвідки організованої злочинності. Якщо до цього ще додати напружену криміногенну обстановку в сучасній економіці, коли все купується і продається, то цілком зрозумілим стає актуальність проблеми забезпечення захисту об'єктів економіки від зазіхань організованої злочинності і промислового шпигунства, збереження комерційної таємниці фірми, а також створення і функціонування недержавних служб безпеки.

Для того щоб зрозуміти призначення та організацію ділової (корпоративної) розвідки, здебільшого розвідки великої компанії, корпорації чи концерну, потрібно визначити види загроз бізнесу, спрогнозувати можливі втрати, а вже потім сформулювати мету створення служби ділової розвідки, її функції та засоби протидії й ліквідації загроз, тобто будь-яких дій, явищ чи процесів, що можуть спричинити негативні наслідки для бізнесу (матеріальні й моральні втрати).

Визначаючи загрози, варто враховувати:

- їх реальність;

- сутність причин, що їх спричинила;

- гостроту цих причин і термін їх впливу;

- сили й кошти, якими користується супротивник, конкурент.

На будь-якому підприємстві (незалежно від його розмірів) потрібно розробити систему виявлення й розпізнавання загроз та конкретні рекомендації щодо їх локалізації.

Важливим у гарантуванні економічної безпеки України є захист її ринкових основ, насамперед економічної конкуренції. Уникнути конкурентної боротьби підприємці не зможуть, бо вона є іманентним явищем ринку. Отже, потрібно вчитися перемагати в конкурентній боротьбі, приймати ефективні і своєчасні рішення щодо конкурентів. Утриматися в світі підприємницького ризику неможливо поза створенням надійної системи збирання й опрацювання інформації про конкурентне середовище, про низку ймовірних ризиків. І ставлення керівництва підприємства до створення такої системи має бути відповідним.

В умовах гострої конкуренції проблема пріоритетів використання досягнень науки й техніки є найважливішою. Інструментом її розв'язання стає промислове шпигунство, а в позитивному аспекті - ділова розвідка. Як іманентна складова сучасної ринкової конкуренції, ділова розвідка виступає складовою економічної розвідки і посідає відповідне місце у правовому полі України, однак має ще недостатньо визначений і досліджений науковцями вплив на економічну безпеку.

Реалії сучасного ділового світу такі, що більшість підприємців і керівників підприємств розуміють, що без глибокого аналізу інформації, якою нині наповнені ринки, неможливе успішне ведення бізнесу. Потоки інформації, що генеруються учасниками ділової активності, за ії кваліфікованого опрацювання, аналізу й синтезу здатні забезпечити підприємство конкурентною перевагою стосовно інших гравців ринку, які не володіють потрібною інформацією в потрібний час.

У ринкових умовах науково-технічний прогрес перетворюється на сферу гострої конкуренції, метою якої стає отримання надприбутку, який мають ті суб'єкти господарської діяльності, які швидше за всіх впроваджують інновацію у виробництво і монополізують її: засекречують, захищають патентом.

У будь-якому бізнесі за будь-яких умов, перш ніж вкладати гроші, розвивати або змінювати сферу діяльності та напрям бізнесу, вибирати партнерів з бізнесу, потрібно активно збирати інформацію для прийняття управлінських рішень. Підприємці змушені щодня і постійно вирішувати завдання конкурентної розвідки.

Реалізація інновацій знижує індивідуальну собівартість продукції. Виникає різниця між ринковою ціною та індивідуальною собівартістю продукції, що перебільшує середній прибуток.

Час існування цього тимчасового надприбутку перебуває у зворотній залежності від швидкості розповсюдження цих інновацій, тобто від масовості використання їх конкурентами, що призводить до збільшення пропозиції, зменшення попиту і, як результат, до зниження ціни та зникнення надлишку над середнім прибутком. Бажання підприємців отримати й монополізувати цей додатковий прибуток стає стимулом і водночас гальмом науково-технічного прогресу, який набирає суперечливої форми, а саме:

- для загальновиробничого розвитку науково-технічний прогрес дає можливість розширювати виробництво, автоматизувати технологічні процеси, урізноманітнювати асортимент продукції тощо;

- для власного прискорення він повинен постійно долати вузькі індивідуальні економічні інтереси тих, хто монополізує інновацію.

До розв'язання цих питань і суперечливих проблем бізнесу та розвитку добросовісної конкуренції виявляє інтерес ділова розвідка, яку можна трактувати як окремий, більш звужений напрям економічної розвідки.

У публіцистичних творах економічну розвідку часто ототожнюють з промисловим шпигунством, вважаючи, що для організатора - це економічна розвідка, а для суб'єкта протидії-промислове шпигунство. У вивченні й визначенні меж діяльності економічної розвідки, як і в її історії та розвитку, чимало "білих плям", таємниць і недомовок. Етапи економічної розвідки чітко визначають, що вона є складовою історичного розвитку продуктивних сил та науково-технічного прогресу.

Ринок економічної розвідки України тільки формується. Досі для цього не було об'єктивних економічних обставин. Ще кілька років тому жорстка конкуренція замінювалася з'ясовуваннями стосунків та кримінальними "розборками". Нині ринок дедалі більше набуває структурованого, цивілізованого характеру. І тепер навіть малий бізнес, аби відносно спокійно прийняти рішення, має займати певний сектор ринку, йти в той чи інший регіон, виготовляти конкретний вид продукції, вкладати гроші в певний бізнес, першочерговим має бути попереднє інформаційне опрацьовування.

Характер, форми і способи ведення економічної розвідки змінювалися зі зміною суспільно-політичних формацій, з еволюцією виробництва та рівня розвитку науки й техніки. В історичному плані економічну розвідку можна вважати більш давньою, ніж політичну та військову.

Враховуючи, що сьогодні без отримання інформації та її аналізу, проведення маркетингових досліджень і розвідувальної діяльності неможливо успішно вести бізнес, роль і актуальність впровадження ділової (корпоративної) розвідки, як однієї з розгалужень економічної, є беззаперечною і важливою.

Формально виникнення промислового шпигунства пов'язане із запровадженням у XVIII ст. системи патентів на винахід, які мали охороняти права винахідника чи дослідника. Власник патенту на винахід отримував право на переслідування викрадачів секретів протягом двадцяти років, після чого секрет ставав власністю суспільства. З одного боку, введення патенту зумовило багато проблем, а з другого - ознаменувало кінець періоду, який називають кустарним періодом економічної розвідки.

У сучасній літературі трапляються різні поняття розвідки у сфері економіки, а саме:

- економічна розвідка;

- економічне шпигунство;

- конкурентна розвідка;

- бізнес-розвідка;

- ділова розвідка;

- комерційна розвідка;

- промислове шпигунство;

- бізнес-шпигунство;

- корпоративна розвідка;

- інформаційна розвідка;

- фінансова розвідка.

Визначимо істотні риси цих понять. Спільною рисою для усіх є діяльність з отримання інформації для прийняття рішення. Особливості полягають ось у чому. Саме поняття "шпигунство" відрізняється від поняття "розвідка" правовим статусом. Шпигунство ґрунтується переважно на незаконних методах отримання інформації, а розвідка - на законних. При цьому етичний аспект проблеми, як правило, до уваги не беруть.

Розвідка, як і шпигунство, може бути державною (політичною), воєнною та економічною. Масштаб цих явищ - інтереси держави.

Економічна розвідка та шпигунство - хвороба усіх країн та великих національних і транснаціональних корпорацій. Ними активно займаються як державні, так і недержавні служби безпеки. За неофіційними оцінками державних служб безпеки, практично кожна велика фірма краде інформацію у конкурентів і водночас страждає від аналогічних дій з їх боку.

У сучасному світі бізнесу афоризмом став вислів, що капітал боїться відсутності прибутку або дуже малого прибутку так само, як і природа боїться порожнечі. Нові досягнення науки і техніки, сучасні методи промислового виробництва змушують економічну розвідку знаходити нові засоби й методи роботи. Щоб устигати за технічним розвитком, потрібно постійно вдосконалювати техніку шпигунства.

Економічна розвідка охоплює дедалі нові й нові галузі. Тобто промислове шпигунство - це неминуче й закономірне явище самої природи бізнесу, що ґрунтується на бажанні отримати надприбуток будь-якими дозволеними й недозволеними методами. Воно має глибокі економічні корені. Кінцева мета економічної розвідки - забезпечити на мікрорівні додатковий прибуток, по-перше, шляхом копіювання і впровадження "чужої"" інновації і, по-друге, за рахунок економії на умовно-постійних витратах - на науково-дослідних та проектно-конструкторських роботах.

Трактування понять "економічна розвідка", "ділова розвідка", "корпоративна розвідка" дають переважно російські практики та науковці, оскільки на український ринок ці служби просуваються надто повільно, однак і в Україні є вже певні напрацювання в цьому напрямку. Так, У Законі України "Про розвідувальні органи" від 22.03.2001 р. № 2331-III дано визначення понять "розвідувальна діяльність" та "розвідувальна інформація", а саме: "розвідувальна діяльність-діяльність спеціальних органів державної влади, спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх загроз, сприяння формуванню і реалізації державної політики у сферах національної безпеки і оборони"; "розвідувальна інформація - добуті відомості про реальні та потенційні можливості, плани, наміри і дії іноземних держав, організацій та окремих осіб, що загрожують національним інтересам України, а також про події і обставини, що стосуються національної безпеки і оборони". Однак поняття "економічна розвідувальна діяльність" у законодавстві не визначено.

У нашій державі не відбуваються процеси взаємодії між приватним бізнесом і роботою спецслужб, що призводить до різних зловживань.

Важливим у проведенні економічних розвідувальних дій є те, що більшість необхідної інформації можна взяти з легальних відкритих джерел. Через те існує тісний взаємозв'язок між економічною розвідкою, захистом інформації, діяльністю служби безпеки та якісним складом персоналу компанії чи фірми.

Час, коли компанії боролися з конкурентами за допомогою кримінального тиску або адміністративного ресурсу, минув, запевняють бізнесмени. Нині перевагу має той, хто веде ділову розвідку і знає таємницю своїх суперників. В умовах, коли учасники ринку пильно стежать один за одним, необережна заява або навіть проста неакуратність працівників може обернутися для компанії втратою частки на ринку.

Терміном "конкурентна розвідка" (competitive intelligence) близько 20 років тому в США почали позначати збирання інформації, необхідної для компанії, ії успішного розвитку. В Європі більш поширеним є визначення business intelligence - бізнес-розвідка. Завдання конкурентної розвідки - збирання інформації про ринок, бенчмаркінг (вивченні товарів, послуг або методів роботи конкурентів для використання у своїй діяльності), захист конфіденційної інформації, пошук і вивчення об'єктів для поглинання тощо. На відміну від промислового шпигунства, конкурентна розвідка вирішує ці завдання легальними, хоча і не завжди етичними методами.

Ділову (корпоративну) розвідку ведуть компанії з різних секторів ринку. Причиною такого зацікавлення є посилення конкуренції і більшої цивілізованості бізнесу. За останні роки змінилися не лише підходи до безпеки бізнесу, ставлення до організації ділової розвідки, а й форми, методи ведення, підбір персоналу та завдання служб розвідки. Однак суть її залишилася незмінною. Якщо 10 років тому розвідники насамперед перевіряли наявність у бізнес-партнерів кримінальних зв'язків, то тепер вони, як і на Заході, переважно добувають комерційну інформацію.

Багатьом достатньо дізнатися про сильні і слабкі сторони свого конкурента (суперника) та його репутації, щоб скоригувати свою поведінку, при цьому спрацьовують інтуїція і досвід розвідників-маркетологів. Це підтверджують і дані дослідження, проведеного Міжнародним центром конференцій OnConference : більшість компаній використовують ділову розвідку для вивчення стану ринку (74% респондентів) і конкурентів (64%).

В Україні ділова розвідка ще не набула належного розвитку, не досліджена і не описана науковцями, тому ми вивчаємо її за джерелами російської науки і практичною діяльністю розвідувальних фірм.

Вибрати фірму, що займається бізнес-розвідкою, в нашій країні не зовсім просто: в Україні поки не складаються рейтинги подібних компаній (при тому, що досить поширені банківські рейтинги, рейтинги аудиторських і консалтингових фірм тощо). Для вивчення цієї послуги можна проаналізувати матеріали газети Financial Times, яка щороку готує спеціальний додаток про різні галузі, пов'язані з корпоративною безпекою. На теренах колишнього СНГ працюють представництва іноземних компаній, які теж фігурують в огляді газети.

Для вибору "розвідувальної"" компанії можна:

- піти найпростішим шляхом - порадитися зі своїми колегами, які мають досвід звернення до подібних фірм;

- влаштувати тендер між кількома компаніями, порівнюючи пропоновані ними послуги;

- скласти рейтингову таблицю за часовим чинником;

- провести класифікацію і групування фірм за ціновими пропозиціями "розвідувальних" послуг.

Загалом термін "виконання розвідувальних замовлень" завжди залежить від їх специфіки та повноти наданих послуг: зазвичай він становить від двох до шести тижнів, хоча деякі проекти інколи ведуть протягом кількох років. Ціна - категорія ще більш індивідуальна: вона може сягати від кількох сотень доларів до суми, яка істотно відрізняється від стартової.

Послуги, що надаються при виході на новий ринок, у разі появи нового конкурента та посилення конкуренції, відомі як конкурентна розвідка (від англ. competitor intelligence). Ідеться не про промислове шпигунство, а про експертну оцінку планів і стратегій конкурента, про принципи його збутової політики, процеси ухвалення рішень; про осіб, що мають вплив на цей процес; про провідних менеджерів, кадрову політику і т.ін.

Припустімо, що торговельна компанія отримала інформацію про те, що її головний конкурент активно набирає нових працівників - маркетологів і менеджерів з продажу. Вивчивши вимоги конкурента до цих працівників (хороше знання польської і болгарської мов, а також специфіку роботи на східноєвропейських ринках), компанія дізналася, що конкурент збирається освоювати нові ринки збуту продукції 6 результаті компанія зуміла випередити головного конкурента у виході на новий ринок саме завдяки тому, що вчасно отримала достовірну "розвідувальну інформацію".

Не слід очікувати від бізнес-розвідників неможливого. Врешті-решт, про все, що відбувається в компанії-конкурента, партнера, позичальника, інколи не знає навіть її власник. Можна мінімізувати можливі ризики, але уникнути їх у повному обсязі неможливо.

За оцінкою експертів компанії Сі Consulting, нині тільки в Москві діє понад 10 потужних компаній, що спеціалізуються на бізнес-розвідці. їх послуги обходяться клієнтові в середньому в $1000 за місяць, а витрати на утримання власного розвідника в штаті спеціалісти оцінюють мінімум в $20000 за рік. Разове ж замовлення послуг розвідки коштує зовсім недорого - $50-200, залежно від обсягу потрібної інформації.

Аналіз свідчить, що українським бізнесменам, котрі щойно виходять на цивілізовані ринки, матеріально досить важко організовувати власну службу ділової розвідки, бо для цього потрібні значні фінансові ресурси. На початкових етапах значно вигідніше скористатися послугами служб безпеки, детективних бюро, маркетингових фірм тощо. Однак такий підхід теж має свої вади і переваги.


Читайте також:

  1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  2. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  3. Актуальність дослідження
  4. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  5. Актуальність курсу історіософії історії України
  6. Актуальність курсу «Історіософія історії України».
  7. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  8. Актуальність проблеми.
  9. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
  10. Актуальність теми
  11. Актуальність теми
  12. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ




Переглядів: 1572

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Передумови виникнення та актуальність ділової (корпоративної) розвідки. | Специфіка трактування ділової (корпоративної) розвідки та її відмінність від промислового (комерційного) шпигунства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.