Лекція 3.1

План

Лекція 2. Утворення перших держав у Північному Причорномор’ї.

/2 години/

Мета лекції:

- освітня:формування у курсантів та студентів уявлення про різні форми державних утворень у стародавні часи на території сучасної України та їх вплив на зародження та хід державотворчих процесів у східних слов’ян;

- розвиваюча: поглиблення і систематизація знань курсантів та студентів про особливості розвитку цих недосконалих державних утворень;

- виховна: виховувати толерантне ставлення до державно-правових інститутів різних етносів і народів, та закономірностей історико-правового процесу.

Міжпредметні зв’язки: історія України, теорія держави та права, історія держави та права зарубіжних країн, галузеві юридичні науки.

1.Перші державні утворення у Північному Причорномор’ї.

2.Античні поліси Північного Причорномор’я.

3.Боспорське царство.

Основні поняття:Кіммерія, Таврика ,Скіфія, Сарматія, поліс, колонія, метрополія, апойкій, клерухій, агора, архонт, єклесія, демос, діойкет, епімелети.

Перше питання. З-поміж народів, які у давнину населяли територію України, першими на шлях державотворення в середині 1 тис. до н.е. вступили номади (кочові племена) Північного Причорномор’я – кіммерійці, скіфи, сармати та ін.

Найдавніші, з нині відомих, згадки про кіммерійців містяться в «Одіссеї» Гомера. Н.Полонська-Василенко вважала кіммерійців першим народом, який управлявся царями, що вийшли з родової і племінної знаті. Царям і знаті належала вся повнота влади в державі, яка була рабовласницькою. В УП ст. до н.е. Кіммерія розпалася внаслідок вторгнення сильного об’єднання скіфських племен, які витіснили частину кіммерійців за межі Причорномор’я, а ті, що залишилися, поступово були асимільовані прийшлим населенням.

Приблизно водночас із Кіммерією на півдні Криму існувала протодержава таврів – Таврика (УШ-1 ст. до н.е.). Давньогрецьке слово (таври) означає – «бики». Першим про них написав Геродот. Серед археологічних пам’яток таврського походження відоме лише одне поселення, яке розташоване на гру Кішка біля Симеізу. Як вважають В.П.Шевчук і М.Г.Тараненко, влада у Тавриці належала родовій аристократії. Можна лише припустити, що таври входили до складу жителів пізньо-скіфських поселень.У П-Ш ст. н.е. скіфи асимілювали таврів.

У УП ст. до н.е. з глибини Азії до північнопричорноморських степів вторглися численні орди кочівників, які зайняли величезну територію між Доном і Дніпром, а також частину Криму. Вони являли собою військово-політичне об’єднання племінних союзів на чолі з іракомовними племенами скіфів. Саме це об’єднання стало основою Скіфської протодержави, що остаточно склалася наприкінці У ст. до н.е. В УП ст. до н.е. скіфи стають домінуючою політичною силою у Північному Причорномор’ї. Характерною рисою процесу формування скіфської державності була синполітійність. Державне утворення складалося під впливом іншої, більш розвиненої грецької цивілізації і стало поєднуючою ланкою між двома осілими світами – світом грецьких колоній та світом землеробів лісостепу.

На межі У1-1У ст. до н.е. тут відбувається поступове становлення класового суспільства та формування рабовласницької держави. Припускається поділ Скіфської держави на певні адміністративно-територіальні одиниці – номи. Скіфське «царство» не було повністю централізованим державним утворенням. Всі види джерел свідчать про існування у пізніх скіфів розвиненої державної структури. На чолі держави стояв цар, влада якого була спадковою. Державність у пізніх скіфів проіснувала приблизно до другої половини Ш ст. н.е., коли її було знищено готами.

Найдавніші пам’ятки сарматів(савроматів) датовані І ст. до н.е. За легендою сармати походили від союзу амазонок зі скіфами. До середини ІІ ст. до н.е., завоювавши Скіфію, сармати стали могутньо’ю силою у степах Причорномор’я. За часів появи на території сучасної України сармати становили ранньокласове суспільство. Протягом своєї історії сармати пройшли шлях від первіснообщинного ладу д створення великих союзів племен на чолі з племінним вождем. Щодо ступеня розвитку державності в сарматському суспільстві – це було типове для кочовиків ранньокласового рівня тимчасове військово-політичне об’єднання з такими атрибутами державності, як спільна територія, верховна влада, певна соціальна стратифікація суспільства, можливо, зародки професійного війська.

У Ш ст. н.е. сарматському пануванню в українських степах настав кінець. Спершу нищівного удару їм завдали готи. А в другій половині ІV ст. н.е. справу завершили племена гунів.

Друге питання. В античну епоху, яка хронологічно охоплює понад тисячу років, на території півдня сучасної України існували грецькі поліси – державні утворення, що були тісно пов’язані з найрозвиненішими державами того часу.

У заселенні північноприпонтійських земель простежується три етапи: близько середини УП ст. до н.е.; перша половина – середина У1 ст. до н.е.; друга половина У1 – початок У ст. до н. е.; четвертий етап – 422-421 рр до н.е. – заснування Херсонесу Таврійського.

Зважаючи на особливості правового статусу населення античних держав умовно можна поділити на кілька категорій. До першої відносились громадяни. За формою правління міста-поліси були рабовласницькими республіками з демократичною формою правління.. Серед найважливіших прав за громадянами було закріплено право власності на нерухомість, право на судовий захист порушених прав. Громадяни користувались широкою свободою слова. Але значну частину античних держав становили неповноправні категорії.

По-різному склалися історичні долі античних держав у Північному Причорномор’ї. Але роль та значення античних держав на території сучасної України важко переоцінити. Тисячолітня епоха існування тут античної цивілізації залишила глибокий відбиток у державності наступних поколінь. Її традиції стали підґрунтям державно-правового розвитку населення ранньосередньовічних міст Криму. Античні елементи бачимо також у правовій культурі населення Південно-Східної Європи більш пізнього періоду.

Третє питання. Зовсім відмінна форма правління склалась на території східного Криму. Близько 480 р. до н.е. деякі розрізнені грецькі колонії об’єдналися навколо найрозвиненіших із полісів – Пантікапею, створеного у 580-570 рр. до н.е. на Керченському півострові. Утворення держави прискорила скіфська агресія. Тут поступово утворилась монархія. Намагаючись пояснити подібну своєрідність політичного устрою Боспору, деякі автори вважають її звичайною еволюцією правління від полісу до монархії з поступовим поз буттям демократичних елементів. Під час правління Спартока Ш була остаточно затверджена царська влада. Й Боспорська держава перероджувалась на монархію. Управління найважливішими областями і містами країни стало переходити царським намісникам, які наділялись широкими адміністративними та судовими повноваженнями, а також управляли збиранням податей.

З середини Ш ст. н.е. почалися масові нашестя кочовиків. А у 370-х роках н.е. лавина гунів остаточно знищила Боспорську монархію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
П л а н	\|	Лекція 3.2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.