Лекція 6.2

Опорні поняття: Січ. Паланки. Курені. Арматне стадо. Рада. Січова старшина. Паланкова старшина. Військова старшина. Козак. Кош. Кошовий отаман. Курінний отаман. Гетьман. Осавул. Писар. Обозний. Бунчужний. Кантаржей.

Тема: Причини формування та склад запорозького війська.

Лекція 6.1

/2 години/

Мета лекції:

- освітня: поглиблення у курсантів та студентів знань про спроби створення власної Української національної держави та обмеження її суверенітету;

- розвиваюча: формування відношення до української державності, як до вищої соціальної цінності;

- виховна: сприяння підвищенню національної свідомості та гордості у курсантів, студентів за історичну спадщину.

Міжпредметні зв’язки: історія України, теорія держави та права, історія держави та права зарубіжних країн, галузеві юридичні науки.

План

1. Причини формування запорізького козацтва.

2. Військовий та територіальний устрій. Склад запорізького війська.

Перше питання. Офіційно запорізьке козацтво входило до складу Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, але мало особливий статус. Що сприяло появі «заколотної вольниці» у структурі цих держав?

Економічна причина. Зміна поземельних відносин у Литовському князівстві являється однією з головних причин появи південноросійського козацтва. Зростання державної власності означало зростання державного тягла тягу людей від цього тягла на околиці. До середини XVI століття у Великому князівстві Литовському цінними вважалися землі, де були ліси, річки, озера, а отже можна було полювати, ловити рибу, збирати ягоди, розводити бджіл (“боброві гони”, “бджолині борти”). Чорноземні землі вважалися менш цінними, оскільки вимагали додаткових зусиль по обробці. Землю обробляли тільки для перших потреб. Тому до 1569 року (до Люблінської унії) Литовські поміщики відмовлялися від околичних чорноземних земель, і уряд надавав їх у володіння (але не у власність) селянству.

Сусідство татарських козаків. Татарські козаки, що проживали в Білгороді, Криму, Азові мали вплив на українських козаків, з якими у них були не тільки постійні зіткнення, але і відбувався взаємообмін.

Наявність вільних територій (вольних степів). Щоб виник цілий стан воїнів, потрібні вільні, ніким не зайняті землі, або, принаймні, околиці, прикордонні із степовою рівниною.

Причина етнографічної подібності Південноросійська народність була вихована на вічовому ладі, самосуді, громадському самоврядуванні, а в Литві і Польщі переважали феодально-аристократичні порядки.

Друге питання. Офіційно землі де проживало запорізькі козацтво входили до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої і Росії, але мали особливий статус. Територіально вони ділилася на: Січ (столицю) та паланки. Практично всі Січі були на Дніпрі, як правило, вони розташовувалися на островах Хортиця і Томаківка. Кількість паланок була різною: п'ять, вісім, а до початку XVIII століття - десять (три з яких знаходилися на правому березі Дніпра, а сім - на лівому). У військовому відношенні Січ ділилася на 38 куренів, кількість яких була завжди постійною.

Козаки ділилися:на січових (які проживали в Січі);і зимових (які проживали в паланках). Зимових козаків було вдесятеро більше, ніж січових. Разом вони складали єдине військо або, як самі себе називали, гарматне стадо. Реєстрове козацтво було однією з часток коронного війська Речі Посполитої.

Вступити в запорізьке військо міг кожний, якщо він погоджувався виконувати п'ять основних умов: бути вільним і неодруженим; говорити козацькою ("малоросійською") мовою; присягнути на вірність російському царю; сповідати православну віру; пройти навчання. Прийнятий в число запорізьких козаків, по вибору записувався в один з 38 куренів.

Національний склад Д.І. Яворницький пише, що «в Січі можна було зустріти всякі народності, що виходять мало не з усього світу». І далі перераховує представників 19 етносів. Але основну частину козацтва, звичайно, складали вихідці з Великої і Малої Русі.

Чисельний склад. Відразу слід зазначити, що точних цифр немає. І на те є свої причини. З документів видно: до середини XVI в. козаків було 2-3 тисячі чоловік; до середини XVII в., а точніше в 1657 році - 5 тисяч XVIII столітті (1762 р.) з нагоди вступу на престол імператриці Катерини II на вірність їй присягнуло 20281 запорізький козак. Проаналізувавши різні дані, Д.І.Яворницький прийшов до висновку, що за період свого найвищого розквіту військо налічувало 10-12 тисяч чоловік, а разом з мешканцями змовників і слобод - до 100 тисяч чоловік.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
П Л А Н	\|	Тема: Формування Української національної держави 1648-1654 рр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.