Лекція 11.2

Основні поняття: Етнос. Суспільство. Держава. Національна держава. Правова держава. Соціальна держава. Громадянське суспільство. Правове суспільство. Права людини. Правоохоронні органи. Правозахисники. Автономія. Незалежність. Територіальний суверенітет. Унітарна держава. Федеративна держава. Президентська республіка. Парламентсько-президентська республіка. Президент. Верховна Рада. Кабінет міністрів. Конституційний суд. Демократія. Парламентаризм. Виборчий процес. Національні меншини. Референдум. Імпічмент. Толерантність. Консенсус.

Тема: Еволюція державно-правових інституцій.

Лекція 11.1

/2 години/

Мета:

- освітня:розкрити суть й особливості періоду незалежності, показати головні суб’єкти правової і політичної структури в їх історичній конкретності;

- розвиваюча: розвивати у курсантів та студентів вміння й навички зіставляти факти й процеси історії в різних інтерпретаціях, порівнювати соціально й світоглядно несумісні позиції з історичною реальністю та робити самостійні висновки;

- виховна: виховувати почуття спадкоємності юридичних і моральних традицій соціуму, поняття мертвого та живого в традиціях.

Міжпредметні зв’язки:теорія держави та права, історія України, історія держави та права зарубіжних країн, галузеві юридичні науки.

План

1. Становлення незалежної Української держави. Конституційний процес.

2. Держані інституції незалежної України.

Перше питання. Процес переходу України від статусу союзної республіки з обмеженим суверенітетом до незалежної самостійної держави. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) Акт проголошення незалежності України і результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 19991 р. Здобуття Україною незалежності мало мирний, еволюційний характер.

Зберігання основних керівних посад у руках партійної номенклатури робило неможливим радикальне змінення основ державності в Україні. Цьому важливішими проблемами державотворення в Україні у першій половині 90-х років було реформування системи радянської влади, її демократизація, а саме: реалізація принципу розподілу повноважень між виконавчої й законодавчої влади; реформування радянської судової системи; швидке створення радянських правоохоронних та збройних сил; створення місцевих органів державної виконавчої влади.

Проголошення незалежності України поставило на порядок денний необхідність розроблення і прийняття нового Основного Закону України. Конституційний процес проходив з великими труднощами й тривав до сьогодення. І етап. Діяльність конституційної комісії 1991 р. і її проект Основного Закону. Проект Конституції від 26 жовтня 1993 р. ІІ етап. Політична криза та Конституційний договір між ВРУ та Президентом України 8 червня 1995 р. ІІІ етап. «Конституційна ніч» (з 27 на 28 червня 1996 р.). Прийняття і затвердження Основного Закону нашої держави. IV етап. Почався після прийняття Конституції України. Всеукраїнський референдум 16 квітня 2000 р. та його рішення. Ініціювання переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. «Помаранчева революція». Конституційна реформа 2004-2006 рр. Конституція, як особливий нормативно-правовий акт посідає особливе місце у правовій системі держави. Від усіх інших нормативно-правових актів Конституція відрізняється такими рисами: особливим суб’єктом розробки й прийняття; об’єктом конституційного регулювання; особливими юридичними властивостями.

Друге питання. Процес становлення системи державно-правових інституцій незалежної Української держави в першій половині 90-х років не мав достатнього системного характеру, що призводило до неузгодженості правового статусу і сфери повноважень різних органів державної влади. Після проголошення незалежності Україна сформувалася як парламентсько-президентська республіка. Президент України був як главою держави, так і главою виконавчої влади. За Конституцією України 1996 року Україна за формою правління стає президентсько-парламентською республікою. Після чергової конституційної реформи 2004 року, яка стала наслідком «померанчової революції» та компромісної угоди між політичними силами, Україна стала парламентсько-президентської республікою. Проблеми конституційної реформи: питання імперативного мандату, порядок формування уряду і його звітності, порядок призначення кандидатури премер-міністра.

З прийняттям Конституції України з’явились реальні переваги щодо вироблення гармонійно поєднаної, збалансованої законодавчої системи. За державним режимом Україна є демократичною, соціальною, правовою державою. Конституційний лад України будується за принципом пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Розвиток радянського українського права.	\|	Луганськ 2013

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.