Шаруватість і форми шаруватості

Сукупність шарів у просторі називається шаруватістю. Шаруватість є характерною особливістю будови осадових гірських порід. При вивченні шаруватості звертають увагу на її форму, яка відображає характер коливальних рухів земної кори, час накопичення і кількість поступаючого матеріалу. Виділяють наступні форми шаруватості:

- паралельна;

- хвиляста;

- лінзоподібна;

- коса

Паралельна шаруватість (рис. 3.4) характеризується тим, що поверхні нашарування близькі до площин і паралельні. Утворюється в умовах відносно спокійного середовища осадконакопичення; такі умови характерні для озерних і морських басейнів нижче рівня дії хвиль.

У первинному положення породи з паралельною шаруватістю мають горизонтальне залягання, але внаслідок тектонічних дислокацій вони можуть мати нахилене та складчасте залягання.

Хвиляста шаруватість характеризується хвилеподібним розташуванням поверхонь нашарування. Виникає на ділянках, де спостерігаються змінні рухи середовища (припливи і відпливи в прибережній мілководній частині моря).

Лінзоподібна шаруватість характеризується різноманіттям форм і мінливістю товщини окремих шарів. При цьому шар нерідко повністю виклинюється, що призводить до поділу його на окремі частини або лінзи.

Виникає при швидкому і мінливому русі середовища, в якому накопичувалися осадки. Лінзоподібна шаруватість може виникнути і в спокійній водоймі при періодичному привносі в неї більш грубозернистого матеріалу. Виклинювання може відбуватися при зміні складу накопичуваного осадку, або в результаті розмиву раніше відкладених порід.

Коса шаруватість характеризується прямолінійними або криволінійними поверхнями нашарування, в середині яких розташовується під різними кутами більш дрібна похила шаруватість. Цей вид шаруватості утворюється при русі середовища в одному напрямку, наприклад ріки, морської течії, повітря. В залежності від умов утворення розрізняють такі види косої шаруватості: дельтову, річкову, еолову, морську.

За кутом нахилу шаруватості можна судити про швидкість руху середовища. Утворена в річкових потоках коса шаруватість має загальний однаковий нахил в бік руху води. Дельтова різновидність буває більш крупношаруватою і характеризується плавним приєднанням косих прошарків до підошви шару. Для косої шаруватості морських відкладів характерні великі розміри і порівняно невеликий нахил. Коса шаруватість еолових відкладів направлена в різні сторони і відрізняється мінливою товщиною.

Рисунок 3.4 - Типи різновидностей шаруватості (за Е.П. Брунс)

1 – паралельна; 2 – лінзоподібна; 3 – хвиляста; 4-8 – коса; (4 – діагональна (відклади тимчасових потоків), 5 – перехресна, утворена в морських течіях, 6 – клиноподібна еолових відкладів, 7 – багатоповерхова коса річкових відкладів, 8 – діагональна дельтових відкладів)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості будови поверхонь нашарування	\|	Генетичні типи шаруватості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.