• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть журнально – ордерної форми бухгалтерського обліку

Суть журнально – ордерної форми бухгалтерського обліку полягає у тому, що на підставі згрупованих даних первинних документів усі господарські операції реєструють у відповідних відомостях і журналах – ордерах. Записи в журнали – ордери й відомості роблять щоденно або в міру надходження первинних документів.

Щомісячно журнали – ордери закривають і їх підсумки переносять у Головну книгу, яку відкривають на рік. У Головній книзі поточні операції записують тільки за синтетичними рахунками, причому обороти по кредиту кожного синтетичного рахунку відображають однією сумою у графі “разом оборот по кредиту”. Крім оборотів у Головній книзі виводять сальдо по кожному рахунку. На підставі даних Головної книги складають бухгалтерський баланс.

Практично журнально – ордерну форму обліку застосовують у двох варіантах:

- повна журнально – ордерна форма обліку

- скорочена журнально – ордерна форма обліку

Повна журнально – ордерна форма обліку ґрунтується на веденні 17 журналів – ордерів, 18 відомостей і 10 розроблюваних таблиць. Цю форму використовують на великих підприємствах із кількістю працівників понад 200 осіб.

Скорочену журнально – ордерну форму обліку застосовують на великих і середніх підприємствах із кількістю працівників менше 200 осіб. Вона ґрунтується на веденні восьми журналів – ордерів і чотирьох відомостей.

Основними перевагами журнально – ордерної форми обліку є:

- поєднання аналітичного і синтетичного обліку в єдиних реєстрах

- забезпечення своєчасного і рівномірного відображення господарських операцій у реєстрах протягом звітного періоду

- скорочення кількості облікових реєстрів

Основні недоліки журнально – ордерної форми обліку такі:

- побудова журналів ордерів не відображає нових форм організації обліку

- склад аналітичних даних не відповідає сучасному рівневі потреб в інформаційному забезпеченні управління підприємством.

Записи в накопичувальних регістрах виконують по показниках, необхідних для управління і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання періодичної та річної бухгалтерської звітності. Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і дебету кореспондуючих рахунків.

Використовують також регістри аналітичного обліку - відомості, таблиці, книги і картки. Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному синтетичному рахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік. Порядок ведення обліку за журнально-ордерною формою для великих промислових підприємств 17 журналів-ордерів визначено Інструкцією з використання єдиної журнально-ордерної форми обліку № 63, затвердженою Міністерство фінансів СРСР 8 березня 1960 р. з подальшими змінами. Для малих підприємств порядок ведення обліку за скороченою журнально-ордерною формою (8 журналів-ордерів) затверджено Інструкцією Мінфіну від 6 червня 1960 р [6,441]

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
7. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
8. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
9. Безособові дієслівні форми на –но, -то
10. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
11. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
12. Бланки, форми і штампи

Переглядів: 6748