• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класичний екзерсис як комплекс вправ. Складові частини уроку класичного танцю.

Додаткова

Основна

1. Аблеев С.Р. История мировой философии. – М.: Астрель, 2005 – 424 с.

2. Губар О.М. Філософія. – К.: ЦУЛ, 2007 – 416 с.

3. Основи філософських знань. – К.: ЦУЛ, 2008 – 1028 с.

4. Петрушенко В.Л. Філософія. - Львів: Магнолія плюс, 2006 – 508 с.

5. Подольска Є.А. Філософія. – К.: ЦНЛ, 2006 – 704 с.

6. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія. – К.: Академвидав,

2009 – 592 с.

7. Спиркин А.Г. Философия. - М.: Гардарики, 2004 – 736 с.

8. Філософія (ред. Кремень В.Г.). - Хар.: Мрія, 2004 – 612 с.

9. Філософія (ред. Надольний Ї.Ф.). - К.: Вікар, 2008 – 534 с.

10. Філософія ( ред. Ярошовенко В.І.). – К.: ЦУЛ, 2010 – 648 с.

11. Філософія (ред.. Ярошовець В.І.) К.: ЦУЛ, 2010 – 648 с.

12. Философия (ред. Зотов А.Ф., Миронов В.В., Разин А.В.). – М.: МГУ, 2011 –

672 с.

13. Философия (ред. Кохановский В.П.). - Р/Д: Феникс, 2007 – 574 с.

1. Введение в философию (ред. Никитин Л.Н.). – К.: ЦУЛ, 2008 – 272 с.

2. Всемирная философия. XX век. – Минск: Харвест, 2004 – 832с.

3. Вступ до філософії (ред.. Нікітін Л.М.). К.: ЦУЛ, 2008 – 256 с.

4. Габрієлян О.А., Кальной І.І., Цвєтков О.П. Філософія історії. – К.:

Академвидав, 2010 – 216 с.

5. Горський B.C., Кислюк К.В. Історія української філософії. - К.: Либідь,

2004 – 488с.

6. Губин В.Д. Философия. – М.: Проспект, 2010 – 336 с.

7. Гусєв В.Т. Вступ до метафізики. – К.: Либідь, 2004 – 488с.

8. Гусев Д.А., Рябов П.В., Манекин Р.В. История философии. – М.: Эксмо, 2004 –448с.

9. Звездкина Э.Ф., Егоров В.Ф. Теория философии. – М.: Эксмо, 2004 – 448с.

10. Ильин В., Машенцев А. Философия в схемах и комментариях. – С.-Пб: Питер, 2006 – 304с.

11. История философии (ред. Гусев Д.А.). – М.: Эксмо, 2004 – 448с.

12. История философии: 100 экзаменационных ответов. – Р/Д: Феникс, 2010 – 256

с.

13. Касьян В.І. Філософія. Відповіді на питання екзаменаційних білетів. – К.:

Знання, 2008 - 347 с.

14. Краткий словарь по философии. – Мн.: Харвест, 2008 – 832 с.

15. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: логос, софія, розум. – К.: Книга, 2007 – 432 с.

16. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. – К.: Книга, 2005 - 528 с.

17. Мир философии: Книга для чтения, в 2-х частях. - М.: Политиздат, 1991 -672/624с.

18. Нижников С.А. История философии. – М.: Экзамен, 2004 – 256с.

19. Пазенок В.С. Філософія. – К.: Академвидав, 2008 – 280 с.

20. Петров Д.И., Хамидова В.Р. Философия: Справочник. – Р/Д: Феникс, 2008 – 284 с.

21. Подольска Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. К.: ИНКОС, 2006– 624с.

22. Подольска Є.А. Філософія. – К.: ЦУЛ, 2006 - 704 с.

23. Подольска Є.А., Подольска Т.В. Філософія: 100 питань – 100 відповідей. – К.: ІНКОС, 2008 - 352 с.

24. Рассел Б. История западной философии. - М.: АСТ, 2010 – 831 с.

25. Таран В.О., Зотов В.М., Рєзанова Н.О. Соціальна філософія. – К.: ЦУЛ,

2009 - 272 с.

26. Філософія: Кредитно-модульний курс. – К.: ЦУЛ, 2009 – 456 с.

27. Філософія: Світ людини (ред.. Табачковський В.Г.). – К.: Либідь, 2004 –

432 с.

28. Философия в вопросах и ответах (ред. Алексеев А.Н.). – М.: Проспект,

2008 – 336с.

29. Философский словарь. К.: АСК, 2006 – 1056с.

30. Хамитов Н., Крылова С. Философский словарь: Человек и мир. К.: ЦУЛ, 2006 – 306с.

31. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії: Проблема людини.

– К.: ЦНЛ, 2006 – 296с.

32. Хрестоматия по западной философии. М.: Астрель, 2003 – 800с.

33. Чунаева А.А., Мысык И.Г. Философия в кратком изложении. – М.:

Транслит, 2007 - 312 с.

34. Ящук Т.І. Філософія історії. - К.: Либідь, 2004 – 536 с.

Терміном «класичний танець» користується весь балетний світ, позначаючи їм певний вид хореографічної пластики. Класичний танець повсюдно визнаний одним з головних виразних засобів сучасного балету. Він являє собою чітко вироблену систему рухів, в якій немає нічого випадкового, нічого зайвого. «Коли на яке-небудь певну дію людина витрачає найменшу кількість рухів, то це грація», - писав Чехов молодому Горькому. Ця система рухів, покликана зробити тіло дисциплінованим, рухомим і прекрасним, перетворює його на чуйний інструмент, слухняний волі балетмейстера і самого виконавця. Вона вироблялася з тих пір, як балет став рівноправним жанром музичного театру, тобто починаючи з XVII століття. Втім, самий термін «класичний», який відрізняє цей вид театрального танцю від інших - народно-характерного, побутового і т. д., виник порівняно недавно, і є підстави припускати, що виник він в Росії.

На становлення класичного танцю і екзерсису зокрема вплинули, такі люди, як: Карло Блазис, подружжя Петіпа, Лев Іванов X. П. Йогансон, М. Фокін, А. Я. Ваганова, Н. П. Базарова, В. П. Мей, Н. А. Пономарева, Л. М. Тюнтіна, Л. И. Ярмолович, Тарасов, Цветкова, Базарова тощо.

Хоч би які нововведення ні привносив в хореографію час, які б сучасні напрями ні з'являлися у танці, класичний екзерсис є стрижнем, з урахуванням якого розвиваються інші танцювальні екзерсиси. » [ АЗБУКА КЛАССИЧЕСКОГО ТАНЦА Н. П. Базарова, В. П. Мей].

Займаючисьтренажем, учень розігріває суглоби та зв’язки тіла, попереджаючи цим розтягнення і вивихи при вивченні у виконанні складних танцювальних рухів [Бєлов М. Естетичне виховання засобами хореографічного мистецтва.].

Класичний екзерсис у станка важливий для танцівників, насамперед тим, що виробляє правильну постановку і стійкість корпусу, який за весь екзерсис повинен триматись на опорній нозі з прямою підтягнутою спиною. Як професор А. Я. Ваганова, «правильно поставлений корпус — основа будь-якого па»[ ВагановаА.Я.Основи класичного танцю.С-П.:-2002.-192с.]. «Правильно поставлена спина дає абсолютну свободу руху» [вановський. М. А.Я. Ваганова статті, спогади, матеріали.]. Тому завдання класичного екзерсису біля станка — домогтися належної постановки корпусу та спини.

Класичний екзерсис у станка розвиває і зміцнює також весь суглобо-м’язовий апарат тіла, дає правильну постановку голови, рук і ніг, виробляє точність, свободу, еластичність і координацію рухів. З іншого боку, класичний екзерсис значною мірою допомагає позбутися наявних фізичні вади: сутулості, перекосу плечей, опущення шийного хребця, клишоногості тощо. Разом з тим вправи екзерсису сприяють розвитку сили, витривалості і спритності, і навіть зібраності уваги, тобто якостей, які необхідні драматичному актору [Васильєва Є. Танець.М.:-1968.-248с.].

На значну роль класичного екзерсису у фізичному вихованні актора не раз вказував К.С. Станіславський: «У прийомах балетної муштри ще ціную один чудовий момент, який має важливе значення для доведення всієї подальшої культури тіла, щодо його пластики, загальної постави корпуса та манери триматися.

Річ у тім, що наш спинний хребет, який вигинається в різні боки, точно спіраль, може бути міцно посаджений в таз - цей центр має важливе значення в балетному мистецтві. Там його вміють розвивати та зміцнювати. Користуйтеся ж цим правилом і запозичте у танці прийоми розвитку, зміцнення й постави спинного хребта» [СтаніславськийК.С. Зібрання творів. ].

Крім сприяння фізичного виховання актора класичний екзерсис виконує і завдання суто танцювального характеру. Отже, основне завдання класичного екзерсису полягає в тому, щоб шляхом доцільно підібраних, постійно повторюваних тренувальних вправ допомогти учням розвинути тіло навчитися і пластично управляти своїми рухами [Васильєва Є. Танець.М.:-1968.-248с.].

«Щоденний екзерсис з першого року вчення... складається з одних і тих же pas», — стверджує Ваганова [ВагановаА.Я.Основи класичного танцю.С-П.:-2002.-192с.].

Щоб класичний екзерсис досяг своєї мети, необхідно домагатися у всіх вправах повної виворотності ніг [Васильєва Є. Танець.М.:-1968.-248с.]. Виворотність — положення ніг, у якому «ступні, розлучені з носками убік, йдуть або за лінією плечей, або рівнобіжні їм, і як наслідок розкрита внутрішня поверхня (сторона) гомілок і стегон», — непорушний канон класичного танцю, основа усієї своєї техніки [Моріц У., Тарасов М.,Чекригин А. Методика класичного тренажу.].

Крім дотримання виворотності слід також, щоб усі вправи екзерсису виконувались в повному масштабі. «Треба, щоб працюючі м'язи повністю напружувалися, інакше ефективність вправ дуже знижується, та м'язи не набувають необхідної міцності» [Моріц У., Тарасов М.,Чекригин А. Методика класичного тренажу. с.17].

Конче важливо, вводити в вправи класичного екзерсису нескладні руху рук, корпусу та голови. Такий екзерсис значно допоможе розвитку свободи і пластичності рук, які у танцювальному мистецтві служать найважливішим засобом зовнішньої виразності. Такі комбіновані вправи вироблятимуть у учнів навички координації рухів різних частин тіла.

Повсякденний досвід показує, що екзерсис може цілком відповідати всім вимогам класичного канону й водночас залишатися механічним, формальним. Тож у вправах класичного екзерсису слід домагатися емоційності, гармонійності і координації рухів, відповідності змісту музики, танцювальності всього виконання [Васильєва Є. Танець.М.:-1968.-248с.с.13].

Тут доречно навести слова одній з учениць Ваганової: «Як і будь-який інший урок класичного танцю, урок Ваганової починався з екзерсису у станка. Першим рухом було рlie (присідання), але й тут, як і в усьому вагановскому екзерсисі, не було нічого механічного. З початку уроку й під кінець його панував танець: й у рухах голови, гнучкості і швидких поворотах корпусу, й у пластиці «співаючих» рук» [Франгопуло М. На уроці А.Я.Вагановой.с.265].

Музичний супровід під час занять має бути органічно пов'язаний з виконуваними вправами, має відповідати характеру і стилю. Рух має бути точно узгоджєнийя з ритмом музики.

Побудова уроку однаково як для першого, так і для наступних класів, з тією лише різницею, що в першому класі руху виконуються окремо і в найпростіших поєднаннях. Виняток становить самий початок навчання, коли вивчають елементи рухів. Урок складається з вправ у станка і вправ на середині залу; останні діляться на екзерсис, adagio (поєднання поз і положень класичного танцю) і allegro (стрибки) і вправи на пальцях. Послідовність вправ у станка: plie, battements tendus, battements tendus jetes, rond de jambe par terre, battements fondus або battements soutenus, battements frappes, battements double frappes, rond de jambe en l'air, petits battements, battements developpes, grands battements jetes.

Вправи на середині залу виконуються в тій же послідовності, що і у станка. Потім у вправи на середині залу вводиться adagio. За adagio йде allegro; маленькі і великі стрибки і, не менше двох-трьох разів на тиждень, вправи на пальцях. Урок починається танцювальним маршем в спокійному темпі, який поступово прискорюється, потім повертається в звичайний, після чого приступають до вправ. Марш приводить організм в робочий стан, налагоджує дихання і кровообіг. У першому класі марш корисний і в середині уроку, як відпочинок від статичних положенні. Урок завершується port de bras з нахилами вперед і перегинами назад і в сторони. Port de bras відновлює дихання, приводить в спокійний стан організм.

Урок розрахований на дві академічні години. У першому класі більша частина часу відводиться вправам у станка, в наступному класі на вправи у станка йде не більше 45 хвилин. З кожним роком час екзерсису у станка коротшає за рахунок прискорення темпу. Вправи на середині будуються так, щоб на стрибки залишалося не менше двадцяти хвилин. Коли вводяться вправи на пальцях, час, відведений на стрибки, скорочується. Для того щоб урок був продуктивним, педагог повинен заздалегідь продумати вправи.

Зазначена вище послідовність рухів обов'язкова головним чином в першому класі. Надалі послідовність рухів залежить від вікового складу учнів і від їхніх професійних даних. [ АЗБУКА КЛАССИЧЕСКОГО ТАНЦА Н. П. Базарова, В. П. Мей].

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IV. Підсумок уроку
3. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
4. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
5. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
6. VII. Підсумки уроку
7. VIІ. Підсумок уроку
8. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
9. Аграрний комплекс національної економіки.
10. Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
11. Агропромисловий комплекс
12. Агропромисловий комплекс

Переглядів: 7600