• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Шкідливі речовини та їх небезпека.

Тема № 6. «Шкідливі речовини в повітрі робочої зони, їх нормування та визначення».

В даний час відомі близько 7 млн. хімічних речовин і сполучень, із яких 60 тис. знаходять застосування в діяльності людини: 5500 – у виді хар-чових добавок, 4000 – лік, 1500 – препаратів побутової хімії. На Міжнарод-ному ринку щорічно з'являється від 500 до 1000 нових хімічних сполук і су-мішей. Серед інгредієнтів забруднення повітря­ного середовища, шкідливих речовин - тисячі хімічних сполук у вигляді аерозолів: твердих, рідких чи газоподібному вигляді.

Шкідливими називаються речовини, що при контакті з організмом мо-жуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоро-в'я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях.

Шкідливи речовини проникають в організм у виді пару, газів, рідин, аерозолів, з'єднань, сумішей через органи подиху, шлунково-кишковий тракт і неушкоджену шкіру. Проте основним шляхом надходження є легені. Крім гострих і хронічних професійних отруєнь промислові отрути можуть бути причиною зниження стійкості організму і підвищеної загальної захворюва-ності.

Крім прямої дії на здоров'я людини забруднюючі атмосферу речовини впливають негативно на навколишнє середовище: рослинний і тваринний світ, водне середовище, ґрунт, будівельні конструкції, техніку і технології.

Це приводить як до прямих вторинних дій шкідливих речовин на лю-дину, наприклад, через харчові ланцюжки, так і до великих економічних втрат, зниження врожайності сільгоспродукції і тваринництва, корозія мате-ріалів, порушення у технологічних процесах, збільшення браку продукції, що випускається.

В даний час усі міста світу щорічно викидають в атмосферу близько 1 млрд. т різних аерозолів, тільки теплові електростанції викидають 100-120 млн. т золи і 60 млн. т сірчистого газу.

За рік в атмосферу повітря світові викиди основних інгредієнтів скла-да­ють більше 20 млрд. т двооксиду вуглецю, 300 млн. т оксиду вуглецю, 150 млн. т сірчаного ангідриду. В Україні в 2000 р. сумарний викид від стаціонар-них джерел в атмосферу склав 3959,4 тис. т, у тому числі пилу 729,6 тис. т, оксиду вуглецю 1230,6 тис. т, двооксиду сірки 976,6 тис. т, окси­дів азоту 320 тис. т.

Найбільш шкідливими для навколишнього середовища і, зокрема по-вітря, є енергетичні установки, авіаційний і автомобільний транс­порт, мета-лургійне виробництво, виробництво будівельних матеріа­лів, хімічні підпри-ємства. Значні промислові викиди і викиди автомо­більного й іншого тран-спорту приводять до зміни клімату великих міст.

Забруднюючі атмосферу шкідливі речовини при контакті з орга­нізмом можуть викликати різні захворювання, професійні і гострі отруєння, у тому числі зі смертельним наслідком.

Розподіл отруйних речовин в організмі підпорядковується певним за-кономірностям. Спочатку відбувається динамічний розподіл речовини, обу-мовлений інтенсивністю кровообігу. Потім основну роль починає грати пог-линаюча здатність тканин. Для ряду металів (срібло, марганець, хром) ха-рактерно швидке виведення з крові і накопичення в печінці й бруньках. З'єд-нання барію, берилію, свинцю утворюють міцні з'єднання з кальцієм і фос-фором і накопичуються в кістковій тканині.

Ефект впливу різних речовин залежить від кількості речовини, що по-трапила в організм, її фізико-хімічних властивостей, тривалості надходжен-ня, хімічних реакцій в організмі. Крім того, він залежить від статі, віку, самопочуття, стану здоров’я, шляху надходження і виведення, розподілу в організмі, а також метеорологічних умов і інших супутніх факторів навко-лишнього середовища.

За токсичною дією шкідливі речовини поділяють на:

1. Кров'яні отрути.Взаємодіють з гемоглобіном крові і гальмують його здатність до приєднання кисню (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду).

2. Нервові отрути.Викликають збуд­женість нервової системи, її виснаження, руйнування нервових тканин (наркотики, спирти, сірча-ний водень, кофеїн).

3. Подразнюючі отрути.Вражають верхні дихальні шляхи і ле­гені (аміак, сірчаний газ, пара кислот, окиси азоту, ароматичні вуглеводні).

4. Ті, що пропалюють та подразнюють шкіру і слизові оболонки(сірчана та соляна кислоти, луги).

5. Печінкові отрути.дія яких супроводжується зміною та запален-ням тканин печінки (спирти, дихлоретан, чотирихлористий вуглець).

6. Алер­гени.Змінюють реактивну спроможність організму.

7. Канцерогени.Спричиняють утворення злоякісних пухлин.

8. Му­тагени.Впливають на генетичний апарат клітини (окис ети­лену, сполуки ртуті).

Про небезпеку речовин, тобто їх здатність викликати негативні для здоров'я ефекти в умовах виробництва можна судити за критеріями токсин-ності.

Токсичність (отруйність), це здатність хімічних сполук і речовин біо-логічної природи робити шкідливі дії на організм людини.

Токсична дія шкідливих речовин – результат взаємодії організму з шкідливою речовиною і навколишнім середовищем.

Показники токсичності визначають клас небезпеки речовини. За сту-пенем впливу на організм шкідливі речовини, згідно з ГОСТ 12.1.007-86 ССБТ. «Вредные вещества. Классификация и общие требования безопаснос-ти», поділяють на чотири класи небезпеки:

— Перший клас - надзвичайно небезпечні речовини, для них ГДК < 0,1 мг/м³. Наприклад, свинець, ртуть мають ГДК = 0,01 мг/м³.

— Другий клас - високо небезпечні речовини, для них ГДК = 0,1…1,0 мг/м³. Наприклад, марганець має ГДК = 0,3 мг/м³.

— Третій клас - помірковано небезпечні, для них ГДК = 1,0…10 мг/м³. Наприклад, азоту диоксид має ГДК = 2 мг/м³.

— Четвертий клас - мало небезпечні, ГДК >10 мг/м³. Наприклад, чад-ний газ має ГДК = 20 мг/м³.

Таблиця. «Класи токсичності небезпеки речовини за ступенем впливу на організм людини шкідливих речовин».

За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і пероральному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в орга-нізм хімічні речовини можна розбити на шість групп:

— Перша група - надзвичайно токсичні речовини, для них ГДК в по-вітрі 0,1 мг/м³.

— Друга група - високотоксичні речовини, для них ГДК в повітрі 0,1…1,0 мг/м³.

— Третя група – сильно токсичні речовини, для них ГДК в повітрі 1,1…10 мг/м³.

— Четверта група - помірно токсичні речовини, для них, ГДК в повітрі = 1,1…10 мг/м³.

— П`ята група - мало токсичні речовини, для них, ГДК в повітрі >10 мг/м³.

— Шоста група - практично не токсичні речовини, для них,ГДК в повітрі не нормується.

Таблиця. «Групи токсичності небезпеки речовини при інгаляційному і пероральному шляхах попадання в організм хімічні речовини».

Донадзвичайно і високо токсичних хімічних речовин відносяться:

- деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш’яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших);

- речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі);

- сполуки фосфору;

- галогени (хлор, бром);

- інші сполуки (метил, фосген, інші).

До сильно токсичних хімічних речовин відносяться:

- мінеральні і органічні кислоти (сірчана, азотна, фосфорна, оцтова);

- луги (аміак, натронне вапно, їдкий калій);

- сполуки сірки;

- хлор- і бромзаміщені похідні вуглеводню (хлористий і бромистий метил);

- деякі спирти і альдегіди кислот;

- органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки (анілін, нітробензол);

До помірно токсичних, мало токсичних і практично не токсичниххі-мічних речовин, які не представляють собою хімічної небезпеки, відноситься вся основна маса хімічних сполук.

Необхідно відмітити, що особу групу хімічно небезпечних речовин складають пестициди. Пестициди це препарати, які призначені для бороть-би з шкідниками сільськогосподарського виробництва, бур’янами. Більшість з них дуже токсична для людини.

За хімічним складом пестициди можна розділити на групи:

-фосфорорганічні сполуки;

- хлорорганічні сполуки;

-органічні нітросполуки.

Склад і ступінь забруднення повітряного середовища різними речови-нами оцінюється по масі (мг) в одиниці об'єму повітря (м³), концентрації (С, мг/м³). Крім одиниці виміру - мг/м³, можуть вико­ристовуватися - %, а також - млн.^-1 чи «ррт» (кількість часток речо­вини на мільйон часток повітря).

Читайте також:

1. IV. Запасні речовини
2. Агрегатні стани речовини
3. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
4. Азотисті речовини
5. Аморфний та кристалічний стан твердої речовини.
6. Атомарний рівень будови речовини
7. Атомно-молекулярна будова речовини.
8. Барвні речовини
9. Барвні речовини
10. Біомаса - Кількість живої речовини на одиниці площі чи об'єму місцеперебування в момент спостереження. Визначається сумою біомаси усіх популяцій, що населяють дану екосистему.
11. Бризантні вибухові речовини.
12. Вибухові речовини

Переглядів: 2558