• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Радіочутливість рослин

Зміст

Додаткова

Основна

Література

План.

1 Радіочутливість рослин

2 Радіочутливість тварин

3 Радіочутливість бактерій і вірусів

Самостійна робота:

1. Радіочутливість риб

2. Радіочутливість амфібій і рептилій

.Підготувати реферати на теми: «Радіочутливість амфібій»

1. Д.М. Гродзинський. Радіобіологія. К.: Либідь, 2001. – 448с.

1. Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй Основи загальної екології. — К., 1993.

2. Хижняк М. І., Нагорни А. М. Здоров'я людини та екологія. — К., 1995.

1. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”).// Освіта, 1993. – Грудень.
2. Анненков Б.Н., Юдинцева Е.Б. Основы сельскохозяйственной радиологии. – М.: Агропромиздат. 1991. – с. 130-141.
3. Бударков В.А. и др. Радиобиологический справочник. 1992. 336 с.
4. Гудков И.Н. и др. Практикум по сельскохозяйственной радиобиологии. – Киев: Изд-во УСХА. 1992. – с. 31-34.
5. Корзун В.Н., Недоуров С.Г. Радіація: захист населення. Київ: Наукова думка. 1995.
6. Методичні рекомендації з дозиметричного контролю. / АН УРСР. Мін. охорони здоров¢я УРСР: Здоров¢я. 1990. – 40 с.
7. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. – К.: Здоровье. 1989 – 160 с.
8. Нормы радиационной безопасности НРБ-76/87 и основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений ОСП-72/87. – М.: Энергоатомиздат. 1998. – 106 с.
9. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Київ. 1997.
10. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер и др. – К.: Урожай. 1988. – с. 23-42.

Радіочутливість — це здатність організму реагувати на мінімальні дози іонізуючої радіації. У радіобіології рівноправними є два терміни, що характеризують відношення організму до іонізуючих випромінень, — радіочутливість і радіостійкість. Вони взаємозв'язані і з різних боків характеризують одне явище. Якщо організм має високу радіочутливість, то він характеризується низькою радіостійкістю, і навпаки. Радіостійкість — це здатність організму переносити високі рівні опромінення.

Радіостійкість тварин і людини істотно залежить від стану організму в момент опромінення, а отже, й від факторів фізіологічної активності, які називаються біологічними.

Вік. Радіостійкість організму залежить від його віку, причому ця залежність не є лінійною: радіочутливість збільшується в міру втрати клітинами здатності до репарації від ушкоджень, завданих опроміненням, а також до заміни уражених клітин і тканин.

Генетична конституція. Спостерігаються істотні відмінності в радіочутливості різних генетичних ліній тварин. Наприклад, для різних лабораторних ліній мишей значення LD50/30 варіює в межах від 5,44 до 6,65 Гр.

Стать. Як правило, особини жіночої статі є радіостійкішими порівняно з чоловічими особинами. У ссавців це пов'язують із впливом тестостерону (чоловічий гормон), що збільшує смертність опромінених рентгенівською радіацією мишей, тоді як естрадіолбензоат (жіночий гормон) зумовлює деяке зменшення загибелі опромінених

Стан здоров'я. Хворі тварини зазвичай радіочутливіші за здорових. Наприклад, криві кумулятивної смертності для мишей, інфікованих псевдомоцасом і опромінених, та для здорових (неінфікованих) тварин істотно відрізняються.

Дієта. Тварини, яких утримують на повноцінній, збалансованій дієті, характеризуються підвищеною радіостійкістю. Радіочутливість тварин істотно зростає за умов протеїнової недостатності раціону харчування. Наприклад, щури на безпротеїновій дієті були чутливішими до опромінення всього тіла, ніж тварини, які споживали їжу з протеїнами. Тварини, в раціоні яких жири рослинного походження становили 2... 10 %, після опромінення жили довше, ніж ті, в раціоні яких містилося 20...30 % жирів або зовсім їх не було. Особливо важливим для збереження високої радіостійкості тварин є забезпечення їх усіма необхідними вітамінами. Тривалість життя опромінених тварин збільшувалась, якщо до раціону в значних кількостях входили також свіжі овочі.

Гормональний статус. Радіостійкість тварин істотно залежить від функціональної активності адренало-гіпофізарної системи. Спостерігається пряма залежність між радіостійкістю тварин та їхнім гормональним статусом. Синдром, що пов'язаний із недостатністю адренокортикотропного гормону, подібний до гастроінтестидального: тварина гине внаслідок різкого порушення балансу між концентрацією іонів натрію та рівнем оводнення тканин організму. Як відомо, саме ці параметри перебувають під контролем адреналіну.

Концентрація кисню в атмосфері. Оскільки кисневий ефект є дуже вагомим фактором, що модифікує радіаційне ураження клітин, варіювання кисню в атмосфері спричиняє істотні зміни радіочутливості Наприклад, для щурів у атмосфері, цю містить 5 % кисню і 95 % азоту, LD50/30 =12 - 14 Гр, в той час як в атмосфері звичайного газового складу - лише 7 Гр.

Температура. Вплив температури на радіочутливість організму пов'язують із кисневим ефектом, оскільки концентрація кисню в біологічних рідинах залежить від температури.

В теплокровних тварин охолодження тіла нижче за нормальну для них температуру супроводжується підвищенням радіостійкості. Так, унаслідок охолодження тіла новонароджених мишей до температури 5 0С під час опромінення спостерігали зменшення смертності тварин, причому виживаність їх була вдвоє вищою, ніж в опромінених у такій самій дозі тварин, що утримувалися за кімнатної температури. Охолодження тіла дорослих тварин також справляє радіозахисну дію. Це виявляється у збільшенні значення LD50/30 для селезінки й кісткового мозку. Певно, зниження температури впливає на радіочутливість опосередковано — через зменшення в тканинах концентрації кисню.

Радіостійкість у холоднокровних тварин також може зростати в умовах низьких температур. Проте смертність цих тварин (наприклад, жаби), спричинена опроміненням, унаслідок зниження температури тіла під час опромінення не зменшується. Це пояснюють тим, що тканини холоднокровних тварин задовільно оксигенуються й за низьких температур.

Іонізуюче випромінення на рослини діє по-різному. Найбільш радіочутливі рослинні організми — лілейні, соснові, найбільш радіостійкі — деякі види синьозелених водоростей.

Є відомості про радіочутливість більш як 3000 рослин, що належать до різних родин, родів, видів. Але вони здебільшого стосуються насіння — стадії розвитку рослин, в якій вони перебувають у стані глибокого спокою, тому виявляють високу стійкість як проти іонізуючих випромінень, так і проти інших шкідливих факторів. Варто тільки помістити насіння у вологе середовище при кімнатній температурі (18-22°С), як в них активізуються процеси обміну речовин і вони починають проростати. Радіочутливість дводенного проростка порівняно з насінням збільшується в десятки разів і лишається приблизно на тому ж рівні до кінця вегетації.

Лілія має найвищу радіочутливість серед рослин.

Півлетальна доза для рослин лілії становить лише 0,5-1 Гр, а летальна — 2 Гр, стійкість же насіння лілії до радіації в 10-20 разів більша. Чутливими до іонізуючих випромінень також є хвойні рослини, і насамперед сосна та ялина, для яких летальні дози становлять, відповідно, 4-6 і 5-10 Гр. Через це під час аварії на Чорнобильській АЕС загинув сосновий ліс на площі 600 га. Серед сільськогосподарських культур найбільшу радіочутливість мають деякі представники родини бобових, а максимальну серед них — кінські боби. Для деяких сортів бобів півлетальні й летальні дози майже такі самі, як і для ялини. Досить чутливі до іонізуючої радіації злаки. А роди більшості овочевих, технічних культур мають порівняно високу радіостійкість, тобто низьку радіочутливість. Максимальна радіостійкість серед вищих рослин у представників родини хрестоцвітих. Так, півлетальна доза для вегетуючих рослин та насіння редису становить, відповідно 50 і 2000 Гр. Надзвичайно висока радіостійкість у нижчих рослин — грибів, водоростей, лишайників. Найстійкішими серед усіх видів рослин є синьозелені водорості. Півлетальні дози для деяких з їх видів досягають 12-16 кГр.

Читайте також:

1. IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.
2. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
3. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
4. Біосинтез ізопреноїдів і локалізація ефірних олій в рослинах.
5. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини
6. Взаємодія між рослинами у фітоценозах
7. Види економічної діяльності та послуги рослинництва
8. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
9. Використання природничої перетворювальної функції рослинності в оптимізації урбоекосистем має назву фітомеліорації .
10. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
11. Вплив атмосферних забруднювачів на рослини.
12. Вплив людини на рослинний світ

Переглядів: 5131