Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Система виділення, її будова, функції.

ВСТУП

ТЕМА № 12. Фізіологія виділення.

Лекція

МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАПОРІЗЬКОГО державнОГО МЕДИЧНОГО університетУ

Циклова комісія професійної та практичної підготовки

(хірургічних дисциплін)

з навчальної дисципліни ФІЗІОЛОГІЯ

(2 год.)

Для студентів відділення

«Сестринська справа»

Запоріжжя – 2012

Лекцію підготував:Складанна О.С. – викладач вищої кваліфікаційної категорії.

Схвалено на засідання циклової комісії _____________________.

Протокол №___ від _______ 2012 року.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Система виділення, її будова, функції.

2. Нефрон як структурна та функціональна одиниця нирки.

3. Кровообіг у нирці, особливості.

4. Основні процеси сечоутворення, їх механізми.

5. Визначення швидкості фільтрації в нирках за допомогою коефіцієнту

очищення (кліренсу).

6. Нервова та гуморальна регуляція сечоутворення. Сечовиділення, його

регуляція.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – 608 с.

2. Фізіологія:Навч. посіб / За ред. В.Г. Шевчука. – Вінниця: Нова книга, 2005.

3. Філімонов В.І. Фізіологія людини у питаннях та відповідях: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. –Вінниця:Нова книга, 2009. – 488 с.

4. Філімонов В.І. Фізіологія людини: Підручник для мед. ВНЗ І–ІІІ рівнів акред. – К.: Медицина, 2011 – 488 с.

Джерела мережі Інтернет:

1. Медицинский информационный портал – Електронний ресурс – Режим доступу: meduniver.com.

2. Медицинская информационная сеть – Електронний ресурс – Режим доступу: www.medicinform.net.

Література для поглибленого вивчення:

1. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності. – К.: Професіонал, 2006. – 464 с.

2. Плахтій П.Д. Фізіологія людини: Практикум для вищих навчальних закладів. – Кам’янець-Подільський, 2005. – 240 с.

3. Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг / Пер. з англ. – Львів: БаК, 2002. – 784 с.

4. Физиология человека: в 3-х томах / Пер. с англ.; под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996.

5. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища шк., 2003.

Мета лекції:

Дидактична: сталість внутрішнього середовища – умова нормальної діяльності всіх органів та тканин організму. Це значною мірою залежить від функціонування системи виділення, яка здійснює виведення продуктів обміну, а також інших речовин, непотрібних або шкідливих для організму. Головна роль належить ниркам, тому що 80% всіх шлаків виводяться саме із сечею.

Виховна: показати необхідність знань теми для подальшого вивчення всіх клінічних дисциплін, розвити логічне мислення, вміння аналізувати.

У водному та іонному обміні велику роль грають нирки. Нирки у числі ряду інших органів приймають участь у виконанні видільної функції організму, що насамперед пов’язано з утворення водного розчину – сечі.

У процесі метаболізму синтезуються з’єднання, від яких організм повинен звільнятися, тому що вони, накопичуючись у великій кількості, порушують функції окремих органів і усього організму і навіть можуть слугувати причиною його загибелі. Виділенню підлягають також деякі речовини, які надходять з їжею або вводяться при проведенні лікувальних процедур. У виділенні їх зокрема нирок приймають участь інші органи: легені, потові залози шкіри, травна система. Таким чином ці органи приймають участь у підтриманні гомеостазу.

Система виділення, їх будова та функції.

У процесі життєдіяльності в організмі людини і тварин утворюються значні кількості продуктів розпаду органічних сполук, частина яких не використовується клітинами. Ці продукти розпаду обов'язково повинні бути видалені з організму.

Кінцеві продукти обміну речовин, що виділяються організмом, називаються екстретами, а органи, які виконують видільні функції, екскреторнимиабо видільними.

До видільним органам людини відносять: легені, шлунково-кишковий тракт, шкіру, нирки.

Легені – сприяють виділенню в навколишнє середовище вуглекислого газу (СО₂) і води у вигляді пари (близько 400 мл на добу). Дихання – це невід'ємна ознака життя. В організмі людини запаси кисню обмежені. Тому організм має потребу в безперервному надходженні кисню з навколишнього середовища. Так само постійно і безперервно з організму повинен віддалятися вуглекислий газ, який завжди утворюється в процесі обміну речовин і в великих кількостях є токсичним з'єднанням. Дихання – складний безперервний процес, в результаті якого постійно оновлюється газовий склад крові.

Шлунково-кишковий тракт виділяє незначну кількість води, жовчних кислот, пігментів, холестерину, деякі лікарські речовини (при надходженні їх в організм), солі важких металів (залізо, кадмій, марганець) і неперетравлені залишки їжі у вигляді калових мас. Екскреторна функція травного апарату забезпечується виділенням травними залозами в порожнину шлунково-кишкового тракту продуктів обміну (сечовини, аміаку), які потім видаляються з організму.

Шкіра виконує екскреторну-функцію за рахунок наявності потових і сальних залоз. Потові залози закладені в підшкірній клітковині і по поверхні тіла поширені нерівномірно. Найбільше виявлено потових залоз на долонях, підошвах і в пахвових западинах. Вони мають форму клубочків і являють собою трубчасті залози. Потові залози виконують кілька функцій: виділяють кінцеві продукти обміну речовин (сечовина, сечова кислота, креатинін та ін.), беруть участь у процесах теплорегуляції організму (при випаровуванні поту збільшується тепловіддача з поверхні тіла) та підтриманні сталості осмотичного тиску (за рахунок виділення води і солей). Піт містить 98% води і 2% щільного залишку. До складу поту входять неорганічні (хлорид натрію та хлорид калію) і органічні (сечовина, сечова кислота, креатинін, летючі жирні кислоти та ін.) речовини. У хворих на цукровий діабет з потом може виділятися глюкоза. Реакція поту кисла (рН 3,8 – 6,2), щільність його дорівнює 1,001 – 1,006. У людини утворення поту відбувається безперервно, за добу виділяється близько 0,5 – 0,6 л. Людина зазвичай не помічає виділення поту, тому що він негайно випаровується. Потові залози до деякої міри здатні компенсувати видільну функцію нирок у тих випадках, коли зменшується кількість сечі, виділюваної хворими нирками. При цьому потовиділення збільшується в 2 – 3 рази і в складі поту підвищується вміст сечовини.

Головним же органом виділення є нирки, які виводять з сечею велику частину кінцевих продуктів обміну, головним чином яки містять азот (сечовину, аміак, креатинін та ін.). Процес утворення і виділення сечі з організму називається діурезом.

Функції нирок. Ниркам належить виняткова роль у підтримці нормальної життєдіяльності організму. Головна функція нирок - видільна. Вони видаляють із організму продукти розпаду, надлишки води, солей, шкідливі речовини і деякі лікарські препарати. Нирки підтримують на відносно постійному рівні осмотичний тиск внутрішнього середовища організму за рахунок видалення надлишку води і солей (головним чином, хлориду натрію). Таким чином, нирки беруть участь у водно-сольовому обміні і осморегуляції. Нирки поряд з іншими механізмами забезпечують постійність реакції крові (рН крові) за рахунок зміни інтенсивності виділення кислих або лужних солей фосфорної кислоти при зрушення реакції крові в кислу або лужну сторону.

Нирки беруть участь в утворенні (синтезі) деяких речовин, які вони ж згодом і виводять. Нирки здійснюють секреторну функцію. Вони мають здатність до секреції органічних кислот і основ, іонів К і Н. Встановлено участь нирок не тільки у мінеральному, але і в ліпідному, білковому і вуглеводному обміні. Таким чином, нирки, регулюючи величину осмотичного тиску в організмі, постійність реакції крові, здійснюючи синтетичну, секреторну і екскреторну функції, беруть активну участь у підтримці сталості складу внутрішнього середовища організму (гомеостазу).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.